Незабаром Україна святкуватиме 71-шу річницю подій Карпатської України. За останні кількадесят років гласності про цю маленьку українську державу вже написано чимало. Більшість цих матеріалів побудована навколо її столиці Хуста та Красного поля, на якому загинуло найбільше січовиків та молодих гімназистів. Проте бої за нову незалежну державу точилися і в навколишніх селах Хустщини, і під Ужгородом, і в Перечині, Виноградові, Підгорбі, Середньому, Ґоронді, Іршаві, Білках та Міжгір’ї… Зараз важко уявити ті березневі події далекого 1939 року без очевидців та публікацій журналу підкарпатської молоді "Пробоєм", який у 1934-1943 роках виходив у Празі. Днями нам до рук потрапила книжка, у якій зібрані всі можливі матеріали цього журналу, що стосуються становлення й занепаду Карпатської України. Найбільш вражаючі з них пропонуємо вашій увазі.
ЗАКАРПАТТЯ ЗДАВНА БУЛО СВОБОДОЛЮБИВИМ
"Уже з найдавніших часів на Підкарпатті (авт. територія нинішнього Закарпаття) маємо народні повстання",– йдеться у одній із публікацій головного редактора журналу та заступника голови Сойму Карпатської України Степана Росохи про історію бойового духу закарпатців. Він, зокрема пише: "Найбільші з них – повстання Петра Петровича між 1310 та 1321 роками, яке він організував проти угорського короля Карла ІІ і просив галицького князя Лева ІІ, щоб той прийняв корону; другим було повстання кметів проти магнатів у 1336 році; третім – повстання куруців під проводом Юрія Довжі проти шляхти (в результаті було вбито 70 тисяч селян і спалено 50 сіл); потім у 1631 році – повстання Івана Цісаря проти панів на Потиссі, відтак – повстання земплінщини у 1686 році, повстання Раківця 1708 року, повстання опришків1831року…". І хоча ці рядки доктор Росоха писав ще у 1935 році, він відчував, що на карпатській землі гряде чергова битва за свободу.
З журналу стає відомо, що формуванню нової самостійної держави на території нинішнього Закарпаття передувало кілька факторів. Це і Другий з’їзд народної молоді в Мукачеві у 1935 році і пластовий з’їзд у 1938 році, і боротьба проти мадяризації шкіл, і виступи власного українського театру під назвою "Летюча естрада" на зламі 1938-1939 років, і тісні зв’язки Закарпатської інтелігенції з Галичиною та Великою Україною.
Із публікації "Бій у Підгорбі" М. Чумалівського дізнаємося, що власне війна за Карпатську Україну почалася 13 грудня 1939 року: "Дня 13-го березня 1939 року прийшла неймовірна звістка, що до Ужгорода та Мукачева прийшло багато мадярського війська, яке має в скорому часі напасти й зайняти Карпатську Україну…". Так само стає відомо, що бої за молоду державу закінчилися лише 20-го березня. Про це у матеріалі "Як мадяри займали Волівщину (нині Міжгрщина)" пише автор під псевдонімом М. З.: "Радіо голосило, що мадяри мають заняту вже всю Карпатську Україну, але не було то правдою, бо нам лишили ту "радість" аж на понеділок 20-го березня. Мадяри побоялися вночі йти на Волове".
ПЕРЕЧИН ПОСТРАЖДАВ НЕ МЕНШЕ, НІЖ ХУСТ
Серед усіх журнальних описів нападу мадярів на Карпатську Україну найбільше врізається у свідомість захоплення та подальша окупація Перечина. Про це йдеться у публікації автора-аноніма під назвою "Чорні душі Перечинського й Березнянського округу (Як мадяри пацифікують Перечин)". Тут зокрема написано: "Одним із міст Карпатської України, на яке найбільше звернули свої "ласкаві" очі мадяро-монголи, є Перечин. Угорці прибули сюди увечері 16-го березня. Їхня армія, обступивши з трьох боків містечко, не йшла далі, бо боялася цього "гайдамацько-українського" осередку, як його прозвали руссо-мадярони. Насамперед, післали угорці до міста чорнорубашників, відомих на весь світ бандитів-терористів. Оці бандити, зайшовши в село, почали грабувати, що попало. За ними зайшла й угорська армія. Обікравши обійстя чесних громадян, почали угорці розбивати корчми й пиячити. По пиятиці терористи пішли пацифікувати село, били кожного свідомого громадянина без винятку чи то інтелігент, чи селянин, чи робітник. Били й катували кожного, на кого вказали місцеві жиди та мадярони. Відтак, позбирали свідоміших селян, вивівши цих невинних мучеників під гору Темник біля Ворочева і там із кулеметів розстріляли. Цікаво, що серед розстріляних є й один угорець на ім’я Францко. Видно, що солдатська п’янь вже й не дивилася кого убиває. А чотареві Пекареві положили на груди камінь з написом "Так згинуть всі українці". Видно на нього мали монголи найбільшу злість, бо він, вмираючи ще крикнув: "Слава Україні!". Жертви лежали при дорозі Ужгород – Ужок, що веде до Львова більше тижня, щоб стали пострахом для всіх українців. А ще й тому, що місцевий піп Дезидер Натоля не хотів поховати "укран бандо" (українську банду)".
МАДЯРИЗАЦІЯ ЯК ЗБРОЯ ПРОТИ УКРАЇНСТВА
З матеріалу стає відомо, що звірства угорців та мадяронів (так називали угромовних прихильників угорської армії) над культурним перечинським народом тривало кілька тижнів. Грабуванню й катуванню населення, ґвалтуванню жінок та дівчат не можна було дочекатися кінця. Анонім пише: "Люди перестрашилися так, що тижнями не могли показуватися на вулиці. Далі пити українську кров взялися місцеві патріоти-перевертні, які колись робили собі кар’єри та багатіли при чеському уряді. До таких належать (Просимо про них не забути!) учитель Юлій Петенько, управитель Василь Меньків, директор школи Михайло Поляк, колишній директор чеської школи Євген Мигалович, корчмар Юлій Такач, отці з сусідніх сіл Неймет, Такач, Мелеш, інспектор Андрій Владимір та ще багато всякої голоти".
Факти мадяризації українського населення, викладені у публікації, просто вражають. Вражає і нескореність духу місцевого населення: "Ці "патріоти" почали свою роботу з того, що звільнили зі служби всіх українських вчителів та службовців, натомість влаштували близьких собі ренегатів. У школах завели угорську мову, угорську історію, у церкві читання євангелії по-угорськи та співання угорського гімну. Перечинську "Просвіту", Січ, Учительську громаду, Жіночий союз, Театральний гурток – було зліквідовано в злодійський спосіб. Книжки з читалень вивезено над річку і спалено. Та все це не має найменшого впливу на населення. І хоч таке коїться по всій Карпатській Україні, люди угорців ненавидять, мов чортів, ще гірше ненавидять їхніх прихвоснів".
"УКРАЇНЦІВ БИЛИ ДО НЕСТЯМИ, ПОТІМ ЗЛИВАЛИ ВОДОЮ І ЗНОВУ БИЛИ…
Та чи не найбільше з усієї книжки запам’ятався нарис публіциста й очевидця березневих подій 1939 року Івана Підбитого "У таборі". Автор розповідає про катування українців у двох найбільших концтаборах для Січових стрільців, що розташовувалися у селі Крива під Хустом та у Ворюлопоші поблизу угорської границі.
Ось як усе це виглядало: "Близько 500 в’язнів розміщено у двох стайнях величезного жидівського маєтку. Слухання над ними проводили численні угорські детективи, серед яких було чимало жидів. Деяких били за те, що у школі викладали українською мовою. Багатьох селян і вчителів били довго й послідовно по всьому тілі, по руках і ногах. Руки від побиття страшенно пухли і протягом кількох днів нещасні жертви угорського терору не могли як слід володіти ними. Від побиття по хребті, по ногах та по череві люди втрачали здатність ходити без сторонньої допомоги.
Дуже часто угорські кати не вдовольнялися тим, що раз поб’ють свою жертву. Після кількох годин перерви побитого знову викликали на допит і знову били пендриками, топтали ногами поки жертва не мліла, потім відливали водою і знову били до нестями. Деяких полонених на довгий час підвішували мотузками за ноги і били по п’ятах і всьому тілі. На деяких аж пендрики розривалися. І це тільки легкий начерк тих мук, які зазнали і ще зазнають сотні українців в угорських концентраційних таборах…"
Словом, чимало українців тоді заплатило життям, кров’ю та здоров’ям за те, що мали свою самостійну, хоч і короткотермінову українську державу. Збережімо ж сьогодні Їхню пам’ять. Слава Україні! Героям слава!
Наша довідка про книжку: Невеличка книжка на 200 сто-рінок "Карпатська Україна в журналі "Пробоєм" вийшла наприкінці минулого року в Ужгороді за сприяння депутата Рахівської райради Миколи Кокіш-Мельника. Чудову передмову до неї про історію та роль журналу в історії Закарпаття написали батько й син Любомир та Лесь Белеї. Видання складається з трьох частин: Утвердження української ідентичності, Карпатська Україна очима самовидців та Листи і звернення закарпатців до редакції журналу.
ember 2010-03-27 / 21:34:00
Печерний спосіб мислення, ксенофобія, злоба та ненависть, що вони цілодобово тут тиражують з приводу і без нього, характерні для тоталітарних людиноненависницьких ідеологій і організацій фашистського, сталінського типу ..., але ніяк не є ознакою культури і приналежності до європейської цивілізації. Їхня нездорова активність дуже схожа на провокацію
Juryj, eto ty naverno pro sebja, pro sorry, pro orange, pro jurius napisal! Ty prav:)
Istvan 2010-03-26 / 17:34:00
Юрий: Был вопрос задан, вот вам ответ. Точка.
Юрий 2010-03-25 / 20:59:00
Я завжди з повагою ставився до Угорщини і її громадян угорців, які свідомо обрали європейський спосіб життя тобто свободу і християнські цінності. Тому мені прикро бачити, що угорську націю (якщо це не є провокація) на цьому сайті репрезентують далеко не найкращі її представники. Печерний спосіб мислення, ксенофобія, злоба та ненависть, що вони цілодобово тут тиражують з приводу і без нього, характерні для тоталітарних людиноненависницьких ідеологій і організацій фашистського, сталінського типу ..., але ніяк не є ознакою культури і приналежності до європейської цивілізації. Їхня нездорова активність дуже схожа на провокацію
Istvan 2010-03-24 / 17:49:00
Еще раз: Закарпатская Украина никогда не существовала согласно международным правам. Венгерская армия просто возвращала от Чехословакии для Венгрии свои тысячолетние земли, соответственно Венскому договору. И не говорите, что Венский Арбитраж не был правдивым, когда и Волошин ссылался именно на него в своем обращении к Гитлеру.
Istvan 2010-03-24 / 17:41:00
Сорри: "біда угорців у тому, що вони знають тільки свою, угорську версію подій".
А украинцы то же самое: не принимают русскую версию, потому что это ФСБ, не принимают европейскую, потому, что это Запад, не принимают чешскую версию, ротому что там руки чешских ревизионистов, не принимают внгерскую, потому что они хотят Великую Венгрию, не принимают румынскую версию, потому что они тоже враги, не принимают американскую - так как это по смаку ЦРУ.
Таким образо признают только и исключительно свою, укрнацистскую.
А мы - другие народы Украины - вот эту остальную не принимаем.
Hungi... 2010-03-24 / 15:35:00
Ember, én is köszönom, testvér ! ( Ember, и я Тебя благодаю, брат ! ). Nincs értelme vitatkozni velük, úgy sem a hivatalos ukrajnai sempontot fejezik ki ! ( Нет смысла спорить с ними, итак они выражают не официальную украинскую точку зрения ! ) Ukrajna és Magyarország megértik egymást, mert mindkét ország többnemzetiségü. ( Украина и Венгрия понимают друг друга, т.к. обе страны многонациональны ). Ezt csak egy pár nyugatukrajnai személy nem tudja felfogni. ( Это не может понять только кучка западноукраинских лиц ).
ember 2010-03-24 / 14:30:00
Sorry, khotel tebe otvetitj. No peredumal. V kakoj to mere i eto mozhno otvetom "zarakhuvaty".
Mne tebe zhalko: u tebja problema s zreniem, s pamjatju i s dushoj...
сорри 2010-03-24 / 12:56:00
Hungi... "...далі на Самбор ( навіть німці возили поїздами - тут ні ). Люди вже по дорозі гинули від холоду, голоду, хвороб. Вже не кажу про труднощі на місці в лагерях ГУЛАГ-у. Мої дідусі - ні один не повернувся - навіть не знаю де їх настигла смерть ... Це був ГЕНОЦИД місцевого населення. Яка може бути розмова про виживання корінної національності !?"(с)
Шановний, біда угорців у тому, що вони знають тільки свою, угорську версію подій. А вона. скажемо так, дуже недосконала. До прикладу, про те, за яким таким правом угорці вдерлися в 1939-му році в Карпатську Україну і про ті звірства (власне, геноцид у чистому розумінні), які вони тоді тут чинили, воліють не говорити. А слабо разом з меморіалом в Сваляві, памятником на Верецькому перевалі і турулом на Мукачівському замку спорудити коштом Угорської держави покаяльний меморіал на Красному полі під Хустом? Бо якщо до сталінських депортацій угорців Україна не мала жодного відношення, і в той час від подібного стогнала вся Західна Україна, то напад на Карпатську Україгну був чисто угорським ексклюзивом, до того ж - значно жорстокішим і кривавішим, аніж те, про що ви згадували нижче.
Я не прихильник жити минулим, і тим більше - вибудовувати на ньому міжнаціональні стосунки. Але цілком очевидно, що зовнішня політика нинішньої Угорщини побудована на "підпільному" ревізіонізмі. Тобто, уроків з минулого, які, зрештою, закінчувалися кількома поділами Угорщини, сьогодні Угорщина так і не винесла. Навідміну, скажімо, від тієї ж Польщі. А тому знову пробує наступити на старі граблі. Тож, мабуть, даремно чекати від українців доброзичливості, а надто у відповідь на погано замасковані недоброзичливі кроки?.. Чи не так?
2010-03-24 / 10:45:00
Шз Сваляви - далі на Самбор ( навіть німці возили поїздами - тут ні ). Люди вже по дорозі гинули від холоду, голоду, хвороб. Вже не кажу про труднощі на місці в лагерях ГУЛАГ-у. Мої дідусі - ні один не повернувся - навіть не знаю де їх настигла смерть ... Це був ГЕНОЦИД місцевого населення. Яка може бути розмова про виживання корінної національності !? Тільки завдяки тим 1-9-річним хлопчикам ( яких ховали і вони вижили ) - тепер ще живе ця меншина. Дуже болісно дивитися, коли у 76-річного чоловіка наливаються очі сльозами, коли розповідає про ті звірства......... Я цим хотів лише сказати, що на війні всі були жертвами - крім верховного урядового керівництва будь-якої країни. Після війни корінне населення не могло займати керівних посад - лише приїзджі, було соромно вважатися місцевим - я це знаю по собі ( це хіба нормально ?! ). Я вже не кажу про величезну хвилю еміграції із-за всіх цих подій. Це, що стосується "на багато менше чим українців" ). Ну, і на кінець, особисто я ( та думаю і більшість населення Закарпаття ) проти всілякого сепаратизму !!! Мені і вУкраїні добре ( я свою рідну землю люблю душою і серцем до якої б адміністративної одиниці вона не належала ), звичайно було б краще жити без кордонів, щоб людина відчувала себе вільною. Нам треба лише, щоб нас розуміли, а не "навчали".
Hungi... 2010-03-24 / 10:43:00
...розбиваю текст на частини, так може пройде ...
Пан КК, то я писав - Hungi, просто забув нік написати. "Мадяри", "мадярка" - це, звичайно, не образа, навпаки - це самоназва угорців - так що - спокійно користуйтеся цим терміном. Ображає, коли пишуть ( інші люди, не ви ) "цигано-мадяри", або "мадяро-монголи" і таке інше... Так, мадяри живуть давно на Закарпатті і, правильно ви кажете, нас ( вже тепер ) на Закарпатті набагато менше ніж українців ( але я би, при цьому, ще раз підкреслим, що під "українцями" багато людей вважають громадянство, а не нацйіональність - як, наприклад корінні русини. Тепер ми всі українці ). Дуже було би, також, важливо, щоб ви розуміли : в 1944-му році ( не буду вдаватися в подробиці яким указом і таке інше - кого цікавить - можна знайти інформацію ) практично всіх чоловиків угорського, німецького/швабського населення краю ( від 16-річних хлопчиків до 60-річних "пенсіонерів" ) було відправлено до різних сталінських робочих таборів. Мій батько тоді був 9-ти річним хлопчиком і разом зі своєю матусею ( моєю бабусею ) бачив, як пішки ( ! ) гнали чоловіків ( з Ужгорода до Сваляви 100 км !!! ) у листопаді ( хто як був одягнений ), якшо хтось падав - били прикладами і т.п.
Hungi ... 2010-03-24 / 10:31:00
Пане Адмін, без будь-якої поганої думки хотів лише поцікавитися : те що мій останній коментар не пройшов - це означає, що вже рубрика закрита, що коментар не допускається, чи ще пройде ?
KK 2010-03-24 / 09:17:00
Дякую за інформацію! Я не виріс на закарпатті і не мав можливість спілкуватися із угорцями. Прошу вибачте що я можливо Вас і образив але я тільки користаюся із словника, де пояснює ось так:
'МАДЯРИ, -ів, мн. (одн. мадяр, -а, ч.; мадярка, -и, ж.). Те саме, що угорці.'
Чи я щось не зрозумів правильно? А що угорці живуть довго на закарпатті то мені ясно! (Але Вас на закарпатті, на багато менши чим українців).
2010-03-24 / 08:49:00
Доброго дня ! Пан КК, вже дуже приємно, що з'явився позитив у розмові ! Ви багато чого говорите правильно, але, не прийміть, будьласка, за "назойливість", хощу підкреслити, що основна помилка багатьох як раз і полягає у нерозумінні, що розмова йде не про сусідів ( наприклад угорців, або словіків, румун і т.д. ), а про мешканців України - на теріторії Закарпаття : ми тут живемо - я громадянин України, але по національності угорець, мій сусід русин ( мати котрого словачка, а батько русин ), мій шоугор ( шурин ) - укріїнец з Маріуполя ( предки - греки ), колега угорець ( батько словак, мати угорка ( сербського походження ), інший сусід румун, жінка русинка і так далі і так далі. Що я хочу цим сказати. Що коли у статтях пишуть, я би сказав, нецензурною лексикою ( "мадярони", "мадяро-монголи" і дуже багато іншого ) - це велика образа для нас - тепер меншин цієї адміністративної одиниці. У часи Угорського королівства або Австро-Угорщини глобальною проблемою була Пани - Бідні ( будь-якої національності ). Нагадую, поняття українців - не було ! Мовою письма і "світської" розмови ( у середньовіччі ) була, навіть, не угорська, а латинь. Тому пану було все рівно як розмовляв його кріпак сербською, швабською, русинською або угорською ! Коли ви кажете "їхню кухню" ви майте на увазі - це наша Закарпатська кухня. "Від них" закарпатцям не треба вчитися. бо це ми і є, лише по цю сторону кордону...
KK 2010-03-23 / 17:24:00
П. Гунґі - я з Вами в багато шого згідний (історія не обертається лише коло 2-ї світової війни) але і Ви би мусіли згодитись що стосунки між українцями і унграми на закарпатті через тих тисячу років не були все рівними чи солодкими.
Сказавши те, я також не давно і це коментарував до іншої статті, на цйоmу сайті:
'То що наші батьки і діди можливо воювали з сусідом не значить що ми далі повинні продожувати їхні війни. Треба знайти якусь спільну дорогу з сусідами щоби наші діти з ними не воювали. Від мадярів і їхнйої культури і ми україці можемо багато чого научитися. Я останнйо багато що читаю про нечистість у містах по україні (дороги, сміття ітд). Угорщина має в цйому плані дуже високі стандартів, і чистота в їхніх містах є знанно по цілі европі! Їхні курорти є широко розвинуті, і закарпатці би могли багато чого від них навчитись в цйому галузі. Я сам дуже люблю їхню кухню, вино і музику (їхня культура справді розвинута і дуже цікава!)
Hungi ... 2010-03-23 / 08:34:00
Всім доброго дня ! Бачу, що бесіда переросла в просту особисту сварку. Якщо дозволите внесу ясність : КК - молодець, коли красиво пише про борщ - це його національна страва, але він мав би зрозуміти, що є і кнедлі, і гомбовці, і поливка, окрім горілки - вишуканіші сорти Закарпатських вин, тощо - що полюбляють Закарпатці. І, звичайно, Закарпатці будуть красиво писати про своє, але при цьому вони не будуть говорити, щоб ви КК не їли борща, не ставили собі пам'ятники своїм героям, бо це погано. А тут получається, що Закарпатцям говорять "незакарпатці" що їм можна робити, а що не можна : я маю на увазі - ставити пам'ятники на Верецькому перевалі, наприклад, чи ні. Ви маєте розуміти, що, дійсно, історія не обертається лише коло 2-ї світової війни. Як би там не було, але разом із слов'янським народом тут більш ніж 1000 років жили угорці. І пам'ятник на Верецькому перевалі ставили не на честь окупантів ( користуючись вашою термінологією ) - а в пам'ять своїх предків !!! На протязі більш ніж 1000 років вважайте кожний день тут щось траплялося - величезніша кількість історичних подій - з угорьським та русинським населенням краю ( а также із швабським єврейським, навіть грецьким та булгарським ). Так що ви зациклилися на 39-44 роках 20-го століття !? Поважайте місцеву культуру і історію, тоді будуть поважати і вашу. Всім приємного дня, насолоджуйтеся життям ( і не сварітся ))))
KK 2010-03-22 / 22:12:00
п. Істван - чому забули про Вашого любімого Януковича?
Янукович ликвидирует Бандеру к 9 мая
Так как он ликведирувал мадярона Гаваші??
Istvan 2010-03-22 / 20:35:00
Але хотя Ви призналися що закарпаття є частиною України (вже на добрі дорозі!)
Временно...
KK 2010-03-22 / 16:28:00
Нічого не зміниш. Ґулаш добрий (часами його сам варю) але ніколи у світі я би його замінив на доброго, червоного борщу!
А Обама може думати що хочить, я і часом люблю гамберґер також зїсти! (але також не до порівняння до борщу)...
Але хотя Ви призналися що закарпаття є частиною України (вже на добрі дорозі!)
kоренной 2010-03-22 / 14:33:00
Дуже гарнинько дякую, що з коренного через старик, Wrongway, завхоз, Hungi-Rusnak-Петров-Sponták-Ringer-Delianu стався американським вуйком, який в Татрах в Смоковцях лежить на сонці і недає местному покійно споживати борщ як гулаш.
Що би Обама думав? о вас КК? Президент США дуже здивувався би КК вашому расизму який ви ширите на Україні.
KK 2010-03-22 / 07:37:00
Сорри - я вибачаюся, але деякі з нас 'американські вуйки' працюємо для Дяді Саші і CIA . Прошу, на другий раз нас не препреплутай! (Що би Обама думав?)