Закарпаття: Пішоходам на тротуарах не легше, ніж автомобілістам на дорогах

Коли йдеться про погані дороги, багато хто уявляє собі машину, котра їде по розбитому асфальту. Насправді ця тема стосується не лише проїжджої частини, а й пішохідної. Більшість тротуарів у містах та селах Закарпаття, на жаль, нині у жалюгідному стані.

Після того, як розтане сніг або попадав дощ, кожен пішохід відчуває, як “приємно” йти вулицею калюжами і натикатися на місця, де асфальт заміняє болотяне місиво. У кожного міста, селища та села, що у нашій області є дороги, де тротуарів нема взагалі. Там доводиться йти або узбіччям, ризикуючи потрапити під колеса, або полем, якщо воно є вздовж шляху.

Та що там говорити про села, коли навіть в обласному центрі безліч прикладів, що вважається ганебним у європейському місті. Так, місцевій владі зовсім не соромно, що бетонний тротуар на проспекті Свободи, котрий веде від авто- та залізничного вокзалів до готелю “Закарпаття”, майже вщент зруйнований. Коли випаде дощ чи розтане сніг, пішоходам тут доводиться обходити калюжі узбіччям автодороги. Одна з центральних вулиць міста Швабська також свідчить, наскільки міській владі байдуже до пішоходів. Тут майже біля кожної будівлі різна тротуарна плитка, подекуди просто старий асфальт, а у кількох місцях покриття взагалі нема! Невідомо, куди дивилися архітектори та інші чиновники, коли давали дозвіл на таку “мозаїку”.

Майже така ж картина в Ужгороді на пішохідних доріжках вулиць Мукачівської, Митрака, Толстого... І це в центрі міста. Про дороги на околицях годі й говорити. Зовсім нема тротуарів уздовж одного боку Капушанської (між  Легоцького та Чорновола), між Легоцього та 8 Березня, вздовж більшої частини Університетської на БАМі. Подібних місць в Ужгороді так багато, що й перерахувати всі важко. Втім, де і який тротуар найкраще знають ті, хто щодня ним ходить. Зрештою, подібна проблема допікає чи не всім містам та селам краю, але обласний центр Закарпаття, на жаль, один із тих населених пунктів, де місцеві чиновники і сам мер просто закривають на це очі.

Якими ж повинні бути тротуари, знає працівник одного з підприємств, що займається будівництвом і обслуговуванням автодоріг, Сергій. Дорожній спеціаліст зазначає, що відповідь на це питання слід шукати насамперед у Державних будівельних нормах. А точніше — у частинах “Вулиці та дороги населених пунктів” (ДБН В.2.3-5:2001) та “Автомобільні дороги” (ДБН В.2.3-4:2007). Звісно ж, про те, що на шляху пішохода немає бути калюж чи болота, у документах не сказано, бо це й так зрозуміло. А от про те, що пішохідну доріжку в місті слід будувати не вужчою, ніж 2 метри, у документі згадується. А на центральних вулицях міста тротуар має бути ще ширшим. Наприклад, в тому ж Ужгороді ця норма порушена на початку вулиці Швабської (навпроти одного із супермаркетів), на вулиці Підгірній (на відрізку між Жупанатською та Цегольнянською), частково на вул.Фединця, в деяких місцях на площі Корятовича...

Наш співрозмовник зазначає, що недотримання стандартів щодо розмірів тротуару ще можна пояснити, бо часто його розширити просто нема куди. А от те, що зрозуміти важко, — це відсутність огорожі між тротуаром і дорогою у місцях, де вони розташовані впритул.
 
Будівельні норми зобов'язують розмежувати пішохідний та автомобільний потоки. До речі, невеличкий паркан, згідно з тими ж приписами, має бути на вулицях міста біля кожного (!) пішохідного переходу довжиною 50 метрів у два боки від “зебри”. Не ставлять огорожу, лише якщо між проїжджою частиною і тротуаром відстань не менше 2 метрів. Кожна доріжка для пішохода у місті повинна бути побудована таким чином, щоб за годину нею могли пройтися щонайменше 600 людей. Ці ж державні норми забороняють на пішохідних доріжках розміщувати торговельні точки або рекламні щити.

Отже, якими мають бути тротуари і якими вони є, бачимо самі. А прогулявшись вулицями рідного міста чи села можемо робити висновкувати про місцеву владу. Саме її депутати і чиновники відповідають за тротуари.

Теги: дорога, тротуар, пішохід,

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати