Ужгород живе без бюджету

Нині міське господарство виживає в дуже складних та специфічних умовах: через відсутність Державного бюджету органи місцевого самоврядування в Україні існують за принципом однієї дванадцятої бюджетних коштів на щомісячні витрати.  Тобто нині орган місцевого самоврядування може витрачати кошти тільки на захищені статті бюджету: зарплата бюджетникам, енегоносії та харчування й медикаменти для бюджетних закладів та установ.  Згідно з Бюджетним кодексом витрачати кошти на інші статті видатків заборонено. Тому за іншими напрямками діяльності місцевих органів самоврядування кошти використовуються виключно в межах надходжень до комунальних підприємств: так, сміття з міста вивозиться за кошти, сплачені громадянами й юридичними суб’єктами КШЕПові, КП фінансує також обрізання дерев, заміна світлофорних лампочок і ремонт світлофорів здійснюються за кошти ДП "Ресурси. Світлофор". Так само за свої кошти КП "Міськсвітло" може проводити ремонт електромереж та ліхтарів, заміну ламп. Тут слід внести суттєве доповнення: працівників цих двох підприємств, а також КП "Ужгородліфт"  довелося відправити в безоплатну відпустку. Тому говорити про якесь відновлення фондів, скажімо ліфтового господарства (його зношення становить до 40 %), наразі не доводиться. На прибирання вулиць, ремонт доріг або капітальне будівництво таких об’єктів, як автономні котельні тощо, на сьогодні ресурсів у міста немає.

Ситуація ускладнюється державною фінансовою системою з ознаками явної парадоксальності. "Ми проплатили за пальне для станції "швидкої допомоги" ще 4 березня, але досі ці гроші за призначенням не надійшли, — повідомив Володимир Химинець. — Платіжні доручення, які йдуть з нашого міського казначейства, проходять через так званий комп’ютер у Києві, де їх фактично блокують із причини скрутного фінансового становища в Державному бюджеті.  Тож проблеми в Державному казначействі  стають реально відчутними для кожного громадянина. Скажімо, станція швидкої допомоги має на завтрашній день—  четвер, 11 березня— палива на три машини швидкої допомоги попри те, що міська рада кошти на це перерахувала. Практично те саме відбувається в усіх напрямках господарювання: закупівлі медикаментів, продуктів харчування, оплаті енергоносіїв тощо."

Стосовно виплати заробітної плати бюджетникам, то на сьогодні через недоотримання міським бюджетом надходжень виплата заробітної платні затримується, однак заборгованості як такої немає (аванс та зарплата виплачуються в межах двох тижнів).  Зниження надходжень до міського бюджету відбувається через те, що значно зменшилися надходження від  податку з доходів громадян: тривають скорочення, працівників відправляють у вимушені неоплачувані відпустки.  Разом із тим, як зазначив Володимир Химинець, спостерігаються певні тенденції до покращення наповнення бюджету протягом перших місяців поточного року порівняно з 2009-м.

Прогнозована третя хвиля світової фінансової кризи не може не торкнутися держави загалом і нашого міста зокрема, а тому знову доведеться "затягнути ремені" насамперед стосовно використання енергоносіїв. Хоча місто докладає максимальних зусиль для будівництва автономних котелень (що втричі зменшує плату за енергоносії) та використання  енергоощадних технологій (заміна вікон тощо), але доведеться також звернути посилену увагу на економію  в усіх бюджетних закладах електроенергії, води, тепла. З цією метою передбачається скорочення лімітів на споживання всіх без винятку енергоносіїв. (Наприклад, за енергоносії в опалювальний період із міського бюджету сплачується  4,5 млн. грн.).  Інвестування в енергозбереження, що є базисним в економіках усіх країн світу,  мало би стати державною політикою в межах усієї країни, переконаний Володимир Химинець. Тим більше, що модель державної фінансової політики в Україні не дає можливості органам місцевого самоврядування займатися цим на рівні власних компетенцій, тобто будувати автономні котельні, замінювати вікна.  Бюджетним кодексом таких коштів не передбачено, в Ужгороді це вдалося зробити за кошти, вилучені від продажу земель. Впровадження енергозбереження можливе через вироблення відповідної державної політики, іноземні інвестиції або ж залучення позабюджетних коштів.  

Володимир Химинець також запевнив, що ямковий ремонт доріг буде зроблений на всіх центральних шляхах міста в межах бюджетних призначень на визначену суму — 4 млн. грн. Дві фірми — постійні підрядники міської ради — вже ведуть ямковий ремонт на кількох ужгородських вулицях, укладаються домовленості з облавтодором про капітальний ремонт вул. Минайської від готелю "Закарпаття" до виїзду на Чоп.  Після того, як торік було закладено перший основотворний пласт дороги  від  Минаю до вул. 8 Березня — Легоцького,  цього року тут буде прокладено систему водовідведення, а також другий пласт дорожнього покриття.

Кілька загальноміських генеральних прибирань планується провести до Травневих свят із залученням бізнесових структур, державних установ та пересічних ужгородців. На думку Володимира Химинця, має бути комплексна державна політика впливу з метою недопущення забрудненості й антисанітарного стану в містах. Забруднення побутовим сміттям через асоціальну поведінку частини населення, безвідповідальне господарювання комерційних об’єктів, нищення зелених насаджень повинні відповідно каратися. Оскільки штрафи на суму 17 — 51 грн. ситуацію не змінювали, то можливо, результативним стане їх підвищення: 340—1360 грн. для  фізичних осіб та 850 —1700 грн. для юридичних. Відмінено й таку санкцію як попередження.

Теги: бюджет, Химинець, комунальний, криза

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати