Молдавський форвард "Закарпаття" знову отримує задоволення від футболу

Про перші враження від нового клубу, від українського чемпіонату і про плани на майбутнє він розповів в інтерв'ю кореспонденту "Молдавського спорту".

- Твій перший гол у складі "Закарпаття" вийшов типовим для центрального нападаючого?

- Так, згоден. Партнери розіграли комбінацію на фланзі, я вдало відкрився в центрі, отримав м'яч і пробив у дотик. Потрапив вдало і забив.

- На "Закарпаття" ти приїхав напередодні старту весняної частини чемпіонату, але зігравши всього 2 гри, вже відзначився голом. А як взагалі враження від нової команди?

- Перші враження дуже хороші. Команда непогана, думаю, що займає не своє місце в чемпіонаті. У грі ми повинні бути вище, але у футболі важливий результат.

- Яке завдання стоїть перед командою?

- Зараз завдання втриматися у вищій лізі. Поки що все в наших руках, але потрібно набирати очки. Дуже важливою в цьому плані буде наступна гра з "Зорею".

- Як тебе прийняли в новій команді?

- Прийняли нормально. Тут хороший колектив, та ще й два земляка в команді - Вадим Бологан та Ігор Андронік. Плюс Хауш, з яким грав разом в Рибниці. Та й з іншими партнерами немає проблем.

- З Бологаном і Андроніком був знайомий раніше?

- Звичайно, з Вадимом взагалі багато грали разом у різних юнацьких і молодіжній збірних.

- Земляки допомагали освоїтися в Ужгороді? Як тобі до речі місто?

- Та я не особливо їх напружував цим. Без проблем зняв квартиру і живу спокійно. Місто поки толком не бачив. У мене поки один маршрут - між будинком і тренувальною базою, ну іноді заїду в магазин за продуктами. Містечко невелике, затишне, кажуть, коли все розцвіте, буде дуже красиво.

- Як тобі тренер Ігор Гамула? Судячи з виступів у пресі - веселий мужик?

- Він і в житті такий. На тренуваннях теж чимало жартує і піднімає всім настрій. Він дуже простий у спілкуванні з усіма, з усіма знаходить спільну мову, що з місцевими, що з легіонерами. І це має в своєму розпорядженні.

- Перед сезоном ти був в Нефтчі, чому там не залишився?

- Так склалися обставини. Чесно кажучи, не дуже хотілося залишатися в тамтешньому чемпіонаті, так що не шкодую. Читав у пресі, що нібито в зриві трансферу винен агент Іван Карп. Це не так, його провини в трансфері, що не відбувся, не було. Повірте, я сам не дуже хотів там залишатися. Зате тепер я граю в Україні.

- І як тобі український футбол? Порівняємо з швейцарським?

- Український футбол поки до кінця не зрозумів, хоча, судячи з перших суперників, чемпіонат сильний. Зі швейцарським ж мені важко порівнювати, адже там я більше лікувався, ніж грав.

- Не шкодуєш про час, проведений в швейцарському Аарау?

- Не шкодую, це був дуже корисний в усіх відношеннях досвід. Звичайно, залишилося якесь відчуття незавершеності. Але мені дуже допомогло, що я там побував. Мало хто знає, але весь останній рік мене турбувала травма, ще з минулого лютого. Ще в Рибниці тренувався і грав через біль. І тільки коли в "Аарау" восени прийшов новий тренер, він дуже мені допоміг, розробивши спеціальну програму відновлення, за що я йому дуже вдячний. Так, у Швейцарії я мало грав, але я радий, що зараз все гаразд, і я знову отримую задоволення від футболу, можу без проблем тренуватися і грати. Ну а до Європи, думаю, ще повернуся.

- Зараз же можна подумати і про повернення в збірну?

- Я думаю, у Молдові про мене вже забули. Ну нічого, моя справа працювати і, може, випаде шанс повернутися в збірну.

- З нинішнім тренером збірної Габі Балінтом ти вже працював в "Шерифі". Які залишилися про нього враження?

- Які можуть бути враження про людину, що дала мені путівку у великий футбол? Мені було лише 16 років, коли він запросив мене в "Шериф". Я тоді був на сьомому небі від щастя. Часто згадував потім його поради і не міг собі уявити, що він ще повернеться до Молдови. Сподіваюся, що за збірну в нього все вийде.

Теги: "Закарпаття", форвард, Молдова, Сергій Алексєєв

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати