Ужгородські школярки знущання над ровесницею знімали на відео

Ті, кому природа відвела роль ніжних, добрих і дбайливих, можуть дуже витончено мститися за будь-яку, по суті, дрібницю. Щось подібне сталося в одній з ужгородських шкіл з восьмикласниці Танею

"Однокласниці побиття знімали на відеокамеру мобільного. Було дуже боляче і принизливо ..."

Цікаво, що активну участь в організації знущання над Танею прийняла її колишня найкраща подруга. І це ще раз підтверджує, що дружба між дівчатами, особливо в підлітковому віці, - поняття досить умовне.

- У цій школі я вчуся з першого класу і ніколи конфліктів з іншими дітьми не мала, - розповідає Таня, 13-річна дівчинка з рудим волоссям і по-дитячому дзвінким голосом. - У нас взагалі дуже дружний клас. А "непонятки" почалися ще в минулому навчальному році. Деякий час я дружила зі старшим на рік хлопчиком, що дуже не сподобалося його однокласницям. Вони кілька разів підходили і прямо говорили: "Ще раз побачимо вас разом - отримаєш". Пізніше ми перестали зустрічатися, однак злість на мене з боку старшокласників залишилася. Час від часу мене демонстративно "діставали" - то курточку косметичним кремом вимажуть, то намовлять кого-небудь кинути у смітник мої кросівки, то плечем у коридорі штовхнуть або прикро обізвуть. З тими дівчатами дружила моя однокласниця Рита, з якою ми були найкращими подругами - два роки сиділи за однією партою, ходили один до одного в гості. А тепер Рита взяла в усьому найактивнішу участь, фактично організувала це. Трьома тижнями раніше вона пересіла за іншу парту і все випитувала, коли мій тато поїде на роботу за кордон. Як я здогадалася пізніше, щоб за мене не було кому заступитися. Через три дні після того, як тато поїхав, це й сталося...

У той день ми з подружкою після уроків гуляли біля школи. Подзвонила Рита і запитала: "Де ти? Потрібно поговорити". Вона підійшла з кількома однокласницями і дівчатами з дев'ятого класу і запропонувала піти на подвір'я. Я зрозуміла по тону, що вони задумали щось погане, і відмовилася. Але дівчатка наполягли, і мені довелося підкоритися. По дорозі до нас приєдналися ще кілька дівчаток, всього їх було дев'ять. Коли ми зупинилися, одна з дев'ятикласниця, Лєна, запитала: "Що ти про нас усяку нісенітницю кажеш? Знаєш, що за таке буває?" Я пояснила, що нічого не кажу, але якщо мене обзивають, то теж мовчати не буду. У відповідь Лєна двічі з розмаху вдарила мене по обличчю. Я спробувала піти, але дівчата оточили мене з усіх боків. "Зараз ти станеш перед нами на коліна і в кожної попросиш вибачення, - наказала Олена. - А потім кожна дасть тобі ляпас. Чи не послухаєш - поб'ємо так, що потрапиш до лікарні". У мене не залишалося іншого виходу. Дівчата наплювали на землю, я стала туди на коліна і в кожної просила вибачення. Рита і ще одна дівчинка знімали все на відеокамеру мобільного. Потім всі по черзі підходили і били мене долонею по обличчю. Було дуже боляче і принизливо. Один з ударів розбив ніс, одразу ринула кров. Мені подали серветку, і дівчата розійшлися. Хтось кинув на прощання: "Спробуй тільки звернутися в міліцію. Отримаєш так, що опинишся в реанімації".

Можна сказати, що Таня відбулася малою кров'ю. За кілька хвилин до того, що сталося, вона встигла зателефонувати до своєї мачухи (у батька інша сім'я, мама давно померла, Танею опікується старша сестра) і попросила прийти за нею, оскільки колишня подруга з іншими школярками задумала щось погане. У жінки на руках була півторарічна дитина, тому вийти вона не змогла. Проте, одразу зателефонувала Риті (знала номер її мобільного) і попросила: "Якщо у вас якісь непорозуміння, прийдіть до мене, з'ясуємо стосунки по-людськи". "Ми нічого не зробимо Тані, просто поговоримо", - пообіцяла Рита. Пізніше мачуха ще кілька разів намагалася додзвонитися до Тані, однак у дівчинки відібрали її телефон і кожен раз збивали дзвінок. Нарешті хтось відповів, жінка встигла сказати, що вже в дорозі, і школярки, зрозумівши, що у них мало часу, швидко завершили екзекуцію і розбіглися. Зустрівши пасербицю з кривавим обличчям, жінка відразу зателефонувала Риті: "Що ви наробили? Ти ж обіцяла не чіпати Таню!" "А ми її і не чіпали, - збрехала дівчинка. - Це, напевно, якісь хлопці..."

Якщо протягом року Лєна "відзначиться" в міліції ще раз, її поставлять на облік як правопорушника

Того ж дня, і старша сестра Тані Вікторія написала заяву в міліцію і наполягла на тому, щоб дівчинку оглянув судмедексперт (у неї не проходило запаморочення, тому виникла підозра на струс мозку). Наступного дня до школи прийшли співробітники відділу міліції у справах дітей. Школярок відразу викликали до директора. Спочатку вони намагалися хизуватися одна перед одною, однак швидко в усьому зізналися.

"Після шостого уроку я спустилася в хол, де чекали інші дівчата, з якими ми наперед домовилися зустрітися з Танею, - написала в своєму поясненні дев'ятикласниця Олена. - Коли ми зупинилися на подвір'ї, я запитала Таню, чому вона обзиває нас нецензурними словами. Вона мовчала, а потім відповіла: "Хто ви такі, щоб мені вказувати, що робити?" У цей час Тані зателефонувала мама, і вона хотіла піти, але ми не відпустили її. Сказали, щоб вона ставала на коліна і в кожної просила вибачення за образи. Вона так і зробила. Далі кожна з нас вдарила її долонею по обличчю, після чого інцидент був вичерпаний... "

"... Ми запитали Таню, чому вона говорить всілякі дурниці, але Таня все заперечувала, - написала у поясненні дев'ятикласниця Женя. - Лена двічі вдарила її по обличчю, і Таня зізналась, що говорила про нас... Кілька дівчаток наплювали на землю , Таня стала туди на коліна і просила вибачення. Потім ми били її по обличчю. Після цього Олена підійшла і ще кілька разів вдарила Таню в обличчя. Коли ми розходилися, у неї з носа текла кров. Хтось з дівчаток подав серветку... "

"... Коли Таня просила вибачення, Наташка дала мені свій телефон, і я все знімала на відео, - написала колишня подруга Рита. - Потім Свєтка теж знімала. Далі Таню били в обличчя. Я відвернулася, тому що на це неприємно було дивитися... "

Після обіду дівчаток з батьками викликали для пояснень в міліцію. Двоє з підлітків відмовилися що-небудь говорити, пославшись на 63-у статтю Конституції України (неважко здогадатися, що мовчати їм порадили батьки).

- Всі школярки, які брали участь в екзекуції, - з цілком респектабельних сімей, - каже оперуповноважений відділу кримінальної міліції у справах дітей Борис Бойко. - Батьки, можна сказати, були в шоці від того, що зробили діти. Вони пообіцяли приділяти більше уваги їх вихованню. Я запитав колишню подругу Тані, навіщо вона знімала все на відео. "Сама не знаю, - відповіла Рита. - Просто прийшло в голову". Цей запис дівчата відразу стерли, так що він не гуляв по школі... Оскільки експертиза встановила, що тілесні ушкодження у Тані були легкими, у порушенні кримінальної справи ми відмовили. Проте, на батьків дівчаток складені протоколи про неналежне виховання дітей, суд притягнув їх до адміністративної відповідальності - сплату штрафу.

Однак на цьому історія не закінчилася. Очевидно, дев'ятикласницю Лєну зачепило те, що родичі Тані звернулися до міліції. Наступного дня вона зателефонувала Тані і погрожувала, вимагаючи забрати заяву. Старша сестра Тані написала ще одну заяву в міліцію, після чого на батьків Олени склали другий адмінпротокол. Якщо протягом року Лєна "відзначиться" в міліції ще раз, її поставлять на облік як правопорушника ...

Вдома Таня чотири дні відходила від пережитого. А коли з'явилася в школі, до неї підійшли дві дев'ятикласниці і попросили відкликати заяву з міліції.

- Вони дзвонили з тим же проханням і мені, - каже сестра Тані Вікторія. - Я відповіла, що згодна поговорити на цю тему, але не по телефону і тільки в присутності їх батьків. Більше на мене ніхто не виходив...

Батько однієї зі школярок сказав: "Якщо це станеться з моєю дитиною, я б, напевно, усіх вас порвав..."
Ужгородська школа № 8 - найбільша в області, тут навчається більше тисячі учнів. До їх безпеки ставляться з усією серйозністю, свідчення чого - озброєна газовими балончиками охорона на вході.

- Наступного ж дня ми детально розглянули цей прикрий інцидент, - говорить директор школи Ярослав Кирлик. - Поговорили з дітьми, запросили їх батьків. Підлітковий вік складний, йому властиві крайнощі. Під час сварки, яка може виникнути на рівному місці, використовуються всі козирі, щоб перемогти суперника у словесній баталії. А коли закінчуються слова, починаються ось такі проблеми. Знаю з досвіду, що діти в цьому віці використовують багато образів - один для вчителів, інший для батьків, третій для друзів. І часто батьки навіть і гадки не мають, що дозволяють собі їх діти в школі. Приміром, батько однієї з дівчаток, довідавшись, що сталося з Танею, сказав: "Якби це сталося з моєю дитиною, я б, напевно, усіх вас порвав ..." Але мені здається, самі дівчатка зрозуміли, що переступили межу. На наступний день були спроби вибачень і примирень, проте потім втрутилася міліція, спливло те, що не повинно було спливти ... Ми розглянули інцидент на педраді, після чого внутрішнім наказом до переліку виховних годин ще раз включили тему дружби, недоторканності особи, адміністративної та кримінальної відповідальності за провини. Робота триває, ми нічого не намагаємося приховувати - нехай цей інцидент стане сигналом для інших дітей, що так само не можна з'ясовувати стосунки ...

Зараз з дівчатами в індивідуальному порядку працює шкільний психолог. Головне завдання - зняти агресивність і дискомфорт в класі. Поки що сторони звинувачують один одного і налаштовані так, що хтось повинен перевестися до іншої школи.

- Як колишній педагог знаю, що подібні речі відбувалися і в радянські часи, - каже заступник міського голови Ужгорода Федір Апшай. - Просто тоді це замовчували. Але так робити не слід, тому що бездіяльність і замовчування можуть викликати цілий ланцюжок аналогічних вчинків. У місті є й інші приклади жорстокого поводження учнів (причому саме з боку дівчат), хоча не можна сказати, що вони набули масового характеру. Днями мені повідомили, що в одній зі шкіл старшокласниці жорстоко познущалися над першокласником (побили в пах). Напевно, зробили це в помсту за якісь дії, вчинені з боку хлопчиків-однолітків. Зараз цей факт перевіряється, і, у разі підтвердження, наша реакція буде жорсткою і адекватною.

А взагалі подібні проблеми легше і краще попередити. Ми ініціювали круглий стіл за участю всіх зацікавлених сторін - мерії, міліції, прокуратури, директорів шкіл, щоб обговорити проблему дитячого насильства і намітити конкретні заходи для її вирішення. За кожною школою закріпимо міліціонера, зараз створюємо "Дружні клініки для молоді", де постійно буде чергувати психолог, до якого будь-яка дитина зможе звернутися анонімно і розповісти про свою проблему. І, звичайно, обговоримо цю тему з батьками під час батьківських зборів, тому що більшість таких проблем починаються в сім'ях. У даному конкретному випадку мене турбує той факт, що всі дівчатка - з цілком благополучних сімей. Значить, або батьки не приділяли достатньої уваги їх вихованню, або діти зловживають становищем батьків. Тому необхідно довести до обох сторін, що, незважаючи ні на що, заходів реагування на подібні вчинки будуть однаковими.

P.S. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що однокласниці Тані, які брали участь в екзекуції, перевелися в іншу школу.

Теги: екзекуція, знущання, школа, підлітки, жорстокий, Ужгород

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати