Голова Закарпатської облради купив три дзвони для церкви у Міжгір'ї (ДОПОВНЕНО, ФОТО)

Жителі Прохідного із щирою вдячністю називають імена людей, за сприяння яких збудовано цей храм, насамперед, місцевих підприємців Ігоря Голембовського та Петра Стеця. Вони виділили будматеріали та профінансували роботи по спорудженню церкви.

Восени 2008 року її освячено. В урочистостях з цієї нагоди взяв участь єпископ Мукачівської єпархії греко-католицької церкви владика Мілан Шашік, численні близькі і далекі гості. Отже, отримавши церкву, громада має душу. А для повноти життя їй потрібен і голос. Постало питання щодо будівництва дзвіниці, придбання дзвонів. На цей раз сельчанам допоміг Михайло Кічковський. Він разом із своїми дітьми вніс особисті кошти на відливання в Польщі трьох дзвонів для церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Місцеві майстри збудували із дерева добротну турню-дзвіницю. Таку ж, як вміли їх діди-прадіди. У ній - навіки поселилися три красені-дзвони, аби озиватися до людей, скликати їх на молитву, воззвіщаючи про радісні, а то і сумні події. Така вже у дзвонів споконвіку доля…

Минулої неділі у Прохідному, коло церкви зібралися жителі всього присілку, прийшли і гості з околиці. Подія унікальна - свячення дзвонів.

Цю урочисто-величну церемонію провів особисто єпископ Мілан Шашік разом із місцевими священниками. Він, як це і велено обрядами, дав дзвонам імена. Найбільшого з них нарік іменем Михайло. А двох його менших побратимів - Ігорем і Олексієм, в честь вірників, на кошти яких побудовано дзвіницю і вилито ці красені-дзвони. Під перший святковий передзвін розпочалась недільна літургія. А після її завершення і отриманого від єпископа Мілана Шашіка благословення, люди знов тісно обступили дзвіницю. Усі мали можливість особисто взяти у руки вервечку дзвонів і прилучитися до святкового передзвону, що здавалося зринав вище навколишніх гір у безмежність верховинських небес.

Новий храм, нові дзвони. Перед ними довга дорога і непроста доля. Адже в церкву приходитимуть люди із своїми болями, муками, гіркими думками, щоб у молитві дістати спокій, умиротвореність, наснагу до праці, до життя.

У Прохідному церква здалеку схожа на корабель, якому пливти крізь, час і простір у бурхливому морі життя, оберігаючи і зміцнюючи у людських серцях віру, надію і любов. А дзвіниця - наче голос, який завжди нагадуватиме всім сущим ніколи не забувати дороги до храму.

Теги: дзвони, церква, Міжгір'я, Кічковський, владика Мілан, греко-католицький

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати