Мешканець закарпатської Колочави тримає 30 різновидів папуг і стільки ж - голубів

Свого часу, за період роботи у Чехії, йому вдалося дістати пару голубів породи, про розведення якої давно мріяв. Заплатив дорого, та не жалкує, хоча заради них довелося ще й сезонні заробітки перервати і повернутися додому. Ось на які жертви заради птахів йде колочавець Макар. Це лишній раз підкреслює відданість справі.

– А з чого все починалося? – питаю Василя Йосиповича.

– Любов до живої природи у мене зародилася ще в дитинстві. Спочатку розводив голубів, а потів курей і, як кожен сільський хлопець, любив ґаздувати, доглядати за домашнім господарством. У школі охоче вивчав біологію, зоологію, читав додаткову літературу на тему орнітології. 

Особливий вплив справив на мене Київський зоопарк, який я відвідав у 15-річному віці. Передати словами ті враження не можливо. Саме у Києві придбав пару папуг і з того часу, окрім декоративних голубів і курей, почав займатися ще й говорючими птахами.

Хоча доля вимагала чимало їздити у різні регіони України та за кордон, але роботу з пернатими я не лишав; за моєї відсутності птахів доглядала дружина, а потім й син. 

Зараз працюю в Національному природному парку "Синевир” інспектором з охорони ПЗФ, тож на заробітки вже не їжджу, а отже, маю більше часу займатися улюбленою справою. Я щасливий від того, що доглядаю за такими прекрасними живими істотами, що маю нагоду спостерігати за їхньою поведінкою. Світ птахів – це зовсім інший вимір часу, в якому забуваєш про проблеми. Це світ спокою, миру і відпочинку.

 – Серед численних птахів Ви розводите поштових голубів. Чи часто користуєтеся їхніми послугами?

 – Куди б я не їхав – завжди беру з собою двох-трьох голубів, окільцьовую і випускаю. А зустрічаюся з ними вже вдома. 

Коли їхав у Чехію, то й туди брав з собою поштових голубів. Вони не підвели – повернулися у Колочаву. 

Звичайно, аби досягнути таких результатів, голуба треба тренувати: спочатку випускати на недалекій відстані від голуб’ятні, а з часом розширювати географію польотів. Коли голуб, випущений мною далеко від дому, повертається, то я дивлюсь на нього і від цієї події аж душа радіє.

– Напевно, птахи, як і люди, мають свій характер…

– Гордість і впевненість, спокій і комунікабельність – це те, на що в першу чергу звертаєш увагу, коли потрапляєш в голуб’ятню. Перераховані риси, звісно, стосуються голубів. Вони живуть мирно. Власне голуб – символ миру. 

У вольєрах, де живуть папуги, завжди приємний спів, проте, на відміну від голубів, вони не дуже раді гостям. Якщо порушити їх спокій, то приємний спів перетвориться на тривожну метушню.

– Хто з ваших пернатих є лідером "країни птахів"?

 – Ще донедавна головною персоною тут була пава але, після її смерті, це місце зайняв неповторної краси шестикілограмовий півень породи фавероль. Він, на відміну від інших жителів, надзвичайно комунікабельний і особливих заперечень проти того, щоб його фотографувати не має. Однак, як справжній господар, який піклується про свій дім, чи то пак курятник, категорично проти фотографування курок з близької відстані.

– Які моменти життя "пташиної країни” для Вас є найбільш хвилюючими?

– Коли з яйця вилуплюється нове життя.

Теги: Колочава, птахи, папуги, голуби

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати