НЕ СНІГОМ ЄДИНИМ...

Але все ж таки про кризу, а тим більше катастрофу, на мій погляд, не йдеться. Так, регіон справді переживає не найкращі часи. Проте аж ніяк не крах.

Бодай тому, що Закарпаття традиційно, ще з радянських часів, було орієнтоване на всесезонний прийом туристів. Причому за будь-якої погоди.

Сюди звідусіль їдуть люди, які хочуть помилуватися гірськими краєвидами, відвідати давні замки та монастирі, половити форель, поплескатися в теплих джерелах, покуштувати вина місцевого виробництва. Ну і, звичайно, завжди був, є і буде попит на головне багатство краю — унікальні лікувальні води, які за своїми властивостями не поступаються відомим джерелам Кисловодська, Карлових Вар або Баден-Бадена.

Перефразовуючи класичне: якщо люди їдуть — отже, це комусь потрібно. Виходить, буде не тільки той, хто туриста приймає, а й той, хто відправляє. Тобто дедалі більше туристичних компаній, зокрема й відомих, почнуть активно пропонувати співвітчизникам і гостям з-за кордону карпатські тури.

Наш турбізнес, здебільшого поки що орієнтований на дохідний виїзний туризм, звернув пильну увагу на Карпати три роки тому. «Потяг» був обопільний — місцеві готелі відчули конкуренцію і необхідність просувати свої послуги у містах-мільйонниках, а туроператори побачили попит і непогані можливості заробити на продажу карпатських турпакетів. Це вигідно всім: турист купує пакет за стандартною рекламною ціною за правилами «єдиного вікна», не телефонуючи у десятки місць розміщення; готель або пансіонат, без мороки щодо реклами, забезпечує нормальне завантаження; турфірма живе за рахунок комісійних і робить усе можливе, аби клієнти приходили частіше.

Сьогодні в асортиментній лінійці вітчизняних туроператорів є санаторії «Карпати», «Сонячне Закарпаття», «Перлина Карпат», «Синяк», «Кришталеве джерело», «Квітка полонини», сучасні оздоровниці «Висак», «Тиса», нові готелі «Квеле Поляна», «Воєводіно», «Водограй», «Карпатія», «У Тараса», «У Ярослава», «Фортуна» і сотні інших. Коротше, у поціновувачів Карпат тепер є можливість, зайшовши у турфірму, отримати повний розклад по готелях, вибрати потрібний, забронювати й оплатити номер і навіть окремі послуги заздалегідь.

І не дивуйтеся, коли в пропозиціях туроператорів, замість звичних дерев’яних котеджів, ви побачити слово «шале», замість риболовлі — «фішинг» (від fish, що в перекладі з англійської означає «риба»), а поїздка в гори на пікнік називатиметься «сафарі з фольклорною програмою». Просто, замовляючи ту чи іншу послугу, не полінуйтеся поцікавитися: що вона передбачає?

Словом, туристична інфраструктура Карпат дуже активно розвивається. Наприклад, нещодавно на курорті «Поляна» (Свалявський район) відкрився чотиризірковий готель «Квеле Поляна». Масово з’являються пансіончики, які належать до сфери «зеленого туризму». Міні-готелі «У Тараса», «У Паші», «У Пилипа» відрізняються щирим прийомом, дуже смачною домашньою їжею і затишком.

Та все-таки: як розважитися в Карпатах узимку, коли немає снігу? Автор цих рядків відвідав форелеве господарство, де цю вимогливу рибку розводять ще з незапам’ятних часів. Тутешні єгері пам’ятають і Хрущова, і Брежнєва, і можновладців часів Незалежності... Раніше, за СРСР, потрапити сюди було архіскладно — необхідно було отримати «візу» від першого секретаря обкому. Нині — архіпросто: екскурсія і дегустація коштують усього 40 гривень.

Один з єгерів вручає мені вудку, проводить до штучного замерзлого озера (у горах температура завжди на кілька градусів нижча, а тому вода швидко замерзає), робить ополонку і пропонує впіймати «рибинку якнайжирнішу». Ось вам і фішинг!.. Примовляю: «Ловися, рибко, велика і дуже велика...». І — гоп! Мені пощастило: за якихось кілька хвилин упіймав чималеньку форельку. Наступної вже не ловив — по-перше, не з’їм, по-друге, треба щось залишити й іншим туристам.

Поки слухав розповідь нашого гіда (а карпатські жителі можуть розповідати всілякі надзвичайно цікаві історії та байки з великим ентузіазмом), спіймана рибка підсмажилася. Скуштував — смакота! І... відразу пошкодував, що не спіймав ще однієї...

Ну, добре, риболовля риболовлею. А чим іще розважитися? Можна з’їздити в Берегове, де є термальний басейн, куди вода потрапляє природним способом із гарячих карпатських джерел. Температура води в цій купелі — + 36°С. Вона цілюща, сірководнева, призначена для лікування і профілактики багатьох недуг. Утім, купатися можна і без медичних показань, а просто так, щоб отримати заряд бадьорості, омолодити душу і тіло.

...А можна просто гуляти лісом. «Друзья мои, возьмите посох свой, идите в лес, бродите по долинам…» — напившись багатого киснем повітря хочеться цитувати Олександра Сергійовича. У карпатському лісі є багато рідкісних видів рослин і тварин. До висоти 1150 м росте бук, вище — до 1300 м — граб, смереки, ялинки. Водяться олені, дикі кабани, вовки і навіть бурі ведмеді. Звичайно, хижака просто так ви не зустрінете, але якщо дуже захотіти, вас відвезуть у лісництво, де цих братів наших менших розводять. Площа лісових угідь Свалявщини величезна — 36,5 тисячі гектарів. Їх не об’їхати навіть за кілька відпусток.

Місцевий лісгосп, до речі, також докладає зусиль для розвитку туризму. Нещодавно відреставровано мисливський будиночок в урочищі Гідешир, упорядковані місця відпочинку (альтанки, мангали, під’їзні шляхи) в урочищах Квасний потік, Солотвинське, Корнянка і Дулятин.

А які на Заркарпатті винні погреби!.. Там запросто можна заблукати. Що цікаво — вино в цих краях виробляли ще в середньовіччя, а може, й раніше. Це означає, що місцеві майстри знаються на справі отримання ігристих напоїв. Історичний факт: саме звідси, із Закарпаття, вино поставлялося до двору Петра I.

І все-таки головне багатство краю — не чудове місцеве вино, а природна мінеральна вода. Тільки в одному Свалявському районі придатних для використання джерел близько ста.

Мінеральна вода «Свалява» має сечогінну дію, вона застосовується при захворюваннях нирок, а також як засіб для загального зміцнення організму. Води з полянських джерел призначені для лікування шлунково-кишкових захворювань. Окрім того, вони містять невелику кількість брому, завдяки чому у пацієнтів нормалізується тиск, вони почуваються спокійно й умиротворено... Мінеральна вода «Плосковська» теж сприяє лікуванню шлунково-кишкових захворювань, а також її вживають як столовий напій (при нерегулярному застосуванні). «Лужанські» води незамінні в лікуванні дихальної системи, нирок, органів системи травлення.

Завдяки наявності цілющої водички, тут дуже активно розвивається індустрія лікувально-оздоровчого туризму. Зокрема багато санаторіїв — «Сонячне Закарпаття», «Карпати», «Квітка Полонини», «Поляна» — останніми роками активно оновлюють свої корпуси і лікувальної бази, постійно розширюючи «меню» додаткових послуг.

Словом, якщо немає снігу — це не біда. Головне — не сумувати. І спробувати знайти позитив навіть у природній аномалії.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати