Справа в тому, що навесні минулого року Глава нашої держави відвідав низку водозахисних споруд області, у т.ч. й згадану дамбу біля Чопа /між селами Саловка і Соломонове/. Віктор Ющенко не приховував свого невдоволення тодішнім ходом робіт. Після цього об'єкт включили до переліку пріоритетних, залучили додаткові сили, техніку, і темпи робіт суттєво прискорились. Це належно оцінив Президент під час недавнього перебування на Закарпатті.
- Основне - дамба існує,- сказав Віктор Андрійович.- Увага до цієї теми не зменшується, фінансування у цьому році буде дещо нижчим за обсяги 2006-го, але - більше 70 мільйонів гривень. Акценти переміщуватимуться вже не на те, як будувати земляні вали, а як концентруватися на технічній документації щодо нових технологій укріплень, проектування ємностей для паводкових вод. На це й буде скерована основна частина фінансування у поточному році.
Загальний обсяг виконаних на дамбі робіт - 21,4 млн гривень. Вартість одного кілометра реконструйованої дамби становить 1,3 - 1,4 млн гривень. Оскільки ця водозахисна споруда знаходиться на кордоні з країнами Євросоюзу /Угорщиною та Словаччиною/, то у подальшому виконуватимуться ще деякі додаткові роботи, аби довести інфраструктуру об'єкта до європейських вимог. Виділені на цей рік кошти концентруватимуться в основному на перехідних об'єктах з високим ступенем будівельної готовності. Разом з тим виконуватимуться проектні роботи на перспективу, зокрема щодо будівництва в області 42 акумулюючих ємностей у гірській місцевості та 24 протипаводкових польдерів - у низинній..
Завдяки цим заходам, за попередніми розрахунками, можливе зменшення рівня паводкових вод на держкордоні з Угорщиною на метр-півтора.
- Тому, - вважає заступник голови Закарпатської обласної держадміністрації Олександр Карташов,- вирішення проблеми протипаводкового захисту потребує спільних зусиль країн-сусідів. Оскілки реалізація намічених на Закарпатті спільних заходів матиме значний позитивний вплив на протипаводковий захист країн - членів Євросоюзу, то Угорщина - повноправний член європейської спільноти, мала б ініціювати й підтримувати виділення Євросоюзом коштів на реалізацію протипаводкових програм у нашому краї. Адже будівництво акумулюючих ємностей і польдерів на Закарпатті дасть змогу зменшити навантаження на протипаводковий комплекс не тільки в Україні та Угорщині, але й у таких країнах басейну Тиси, як Словаччина, Румунія, Сербія, Чорногорія.
На самому ж Закарпатті визначено понад 50 потенційно небезпечних ділянок, де існує загроза затоплення населених пунктів. Торік була уточнена діюча Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2002-2015 роки, яка передбачає виконання робіт на 2,4 млрд гривень. Програмою також передбачено створення єдиного протипаводкового комплексу та прогнозування повеней і зон затоплення, оперативне оповіщення всіх учасників водогосподарського комплесу басейну р.Тиса про загрозу виникнення та проходження паводків, а головне - активне управління паводковим стоком шляхом здійснення організаційних та інженерних заходів на водозбірній площі, чого досі не було у жодній з протипаводкових програм по Закарпатській області. Чи не тому й збитки від попередніх катастрофічних паводків були такі відчутні. Зокрема, лише повінь 1998 року завдала області шкоду більш як на 800 мільйонів гривень. А ще ж був руйнівний паводок 2001-го...
Принципово нові технічні рішення Програми схвалили країни - учасниці Водного Форуму. Реалізація передбачених Програмою протипаводкових заходів до 2015 року забезпечить захист від шкідливої дії великої води 500 населених пунктів гірського краю, 2600 виробничих об'єктів та 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Торік на виконання водозахисних робіт у Закарпатській області було виділено 80,8 мільйона гривень, що у сім разів більше, ніж у 2005-му. Це дозволило якісно і своєчасно виконати передбачені на 2006 рік завдання і ввести в дію передбачені потужності, у т.ч. й уже згадану "президентську" дамбу.
Виконанню Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса сприяє й постійна увага зі столиці. Зокрема, минулої осені це питання аналізувалося на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. А перед тим воно розглядалося на розширеному спільному засіданні колегій Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Закарпатської облдержадміністрації. До речі, під час підготовки проекту Програми дій уряду на 2007-2011 роки Держводгосп подав Мінприроди України пропозицію віднести програми захисту від шкідливої дії води, у тому числі й Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні Тиси, до пріоритетних напрямів роботи.
ФОТО З АРХІВУ: Віктор ЮЩЕНКО знайомиться з ходом робіт із нарощення водозахисної дамби уздовж річки Тиса (7 квітня 2006 р.).
Ярослав ЯДЛОВСЬКИЙ, Укрінформ.
25 січня 2007р.
Теги: