Закарпатці знають його як доброго господарника, активного громадсько-політичного діяча й умілого мера. А яким є Золтан Золтанович у родині, серед друзів і близьких? Якою філософією живе? Що любить і чого боїться? Маємо щирі відповіді на незвичні для громадського діяча запитання.
– Найцінніша порада, яку ви діставали в житті? Від кого?
– На все життя запам’ятав настанову батька – головного бухгалтера Мукачівського меблевого комбінату: "Стався до людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе".
– Часто змінюєте свою думку? Чому?
– Не часто, але змінюю. Принцип "ніколи не кажи ніколи" найчастіше ставав для мене важливим через стрімкий розвиток науково-технічного прогресу. Я був допитливим з дитинства. Коли не знаходив науково-обґрунтованої, аргументованої відповіді на якісь запитання, це викликало нерозуміння, чому на такому високому рівні розвитку суспільства її так ще й не дали.
– Чи справляють на вас враження звання, титули, багатство інших людей?
– Так. Якщо досягнуті талантом і розумом, працьовитістю й професіоналізмом. Я пишаюся людьми, які досягли у спорті найвищих титулів – олімпійських чемпіонів, переможців світових і європейських першостей. Шаную людей, які зробили вагомі наукові відкриття й увійшли до історії навіки або ж стали багатими з розуму й завзяття, як Білл Ґейтс. І мені дуже прикро, що в сучасній Україні дискредитовано звання й нагороди, бо їх надають через кумівство й гроші.
– Яка історична особа вам найцікавіша?
– Ісус Христос.
– Найнеприємніше рішення, на яке доводилося йти?
– Потреба покинути країну й просити політичного притулку від переслідувань і гонінь за відстоювання інтересів місцевого самоврядування. Це було після одіозних виборів мера Мукачева 2004 року.
– Риси, які найбільше цінуєте в чоловіках? У жінках?
– У чоловіках – відповідальність за сім’ю (страшно, коли діти залишаються напівсиротами при живих батьках), а також незалежність від обставин, хай як би вони складалися. У жінок – вірність, жіночність.
– Недолік, який викликає у вас найбільшу огиду?
– Зрада.
– Що можете пробачити й чого не пробачите ніколи?
– Пробачити можу багато чого, але після визнання своєї провини. Не подарую свідомого втручання в коло моїх інтересів і зазіхання на здоров’я й життя людей.
– Чи цікавитеся політикою? Ваші симпатії в ній?
– Цікавлюся. Симпатизую тим, хто творить політику в інтересах як своєї громади, так і цілої держави, а не задля вирішення корпоративних інтересів або власних амбіцій.
– Як ставитеся до релігії?
– Як до першооснови духовного збагачення й моральності, що є безперервним процесом. Не визнаю показухи в ставленні до релігії, не підтвердженої високою моральністю та духовністю в повсякденному житті.
– Чи часто співаєте? Ваша улюблена пісня або виконавець?
– Не співаю. Вважаю, що коли Бог голосу не дав, то й не слід за це братися. Дуже люблю співачку Вітні Х’юстон.
– Фільм, який часто передивляєтеся?
– Напевно, не буду оригінальним. Напередодні кожного Нового року із задоволенням дивлюся "Іронію долі..."
– Ваш улюблений письменник?
– Федір Достоєвський.
– Яким досягненням пишаєтеся?
– Після армії і працевлаштування на заводі "Мукачівприлад" я ніколи не просився на роботу. Мені її завжди пропонували.
– Що найбільше любите робити на дозвіллі?
– Природа нашого чудового краю визначає мої улюблені заняття на дозвіллі. Відколи на озерах села Дийда на Берегівщині впорядкували зону відпочинку, тільки-но маю вільний час, їду туди поплавати, позасмагати, одне слово, активно відпочити.
– Відчуття, якого хотіли б зазнати?
– Відчути, що я віддав людям, зокрема своїм близьким, максимум того, на що був здатен.
– Відчуття, якого б хотіли уникнути?
– По-перше, неможливості вплинути на незворотні негативні процеси, що стаються в житті близьких мені людей. А по друге – зради близьких людей.
– Ваше улюблене свято?
– Різдво Христове і Новий рік.
– Чого боїтеся?
– Приводів для страху як такого немає. Приймаю життя таким, яким воно є. Сподіваюся на покровительство Всевишнього.
– Випадки, обставини, за яких кажете неправду?
– Такого не пам’ятаю. Можливо, тільки тоді, коли правда може зашкодити людині. І головне, щоб інші від цього не постраждали.
– Ваше уявлення про щастя?
– Бути задоволеним від того, чого досяг.
– Робота, про яку мрієте?
– Мене задовольняє та, якій останні роки віддаю свої сили – забезпечення життєдіяльності та розвитку Мукачева. Не маю амбіцій щодо високих посад. Дай Боже, впоратися з тими проблемами, які мені довірили вирішувати мукачівці.
– Талант, який хотілося б мати?
– Не мріяв і не мрію бути якимось незвичайним, талановитим. Адже історія життя високообдарованих людей свідчить про те, що в особистому житті більшість із них була не надто щасливою.
– Ким би ви хотіли бути, якби не стали тим, ким є?
– Якби можна було повторити життя спочатку, я би просив Бога дати мені шанс робити те, чим займався й займаюся, мати ту сім’ю, яку маю нині. В інших іпостасях себе не уявляю.
– На завершення – що побажаєте мукачівцям перед Новим роком і Різдвом Христовим?
– Щастя вам і вашим родинам, міцного здоров’я, невичерпного оптимізму, злагоди і достатку, дивовижних звершень, казкових подарунків, приємних несподіванок долі у новому році. Бажаю, щоб негаразди залишилися позаду, а всі надбання й радощі 2009-го перейшли в 2010-й і примножилися. Бажаю всім щастя і Божої благодаті!