На Закарпатті є чимало місць для екстремальної зустрічі Нового року

Як повідомляє газета "Експрес", на Житомирщині любителі лісу зустрічають Новий рік серед дерев – на території тамтешнього заповідника. На Тернопільщині екстремали вподобали собі до свята тамтешню печеру Млинки, де новорічної ночі блукають лабіринтами. Працівники найвищої в Україні метеостанції "Пожижевська", що розмістилася на хребті Чорногори, зустрічають свято на вистоті 1450 метрів. Часто у першосічневу ніч у гості до них навідуються й туристи. А в Чернівцях останнім часом Новий рік почали зустрічати у... звичайному міському тролейбусі, який орендують на святкову ніч.

На Закарпатті також є багато варіантів екстремальної зустрічі Нового року. Четверо хлопців із Ужгорода – Олександр Ковач, Олександр Щур, Мирослав Маркович та Владислав Тіщенко – якось вирішили, що таким місцем можуть бути печери біля села Глибокого – за 10 кілометрів від обласного центру. Тож 2009 рік надумали зустріти саме там. "Спочатку планували святкувати на квартирі, але потім із нею не вийшло, – пригадує Владислав. – І вже ввечері 31 грудня спало на думку поїхати в печери". Хлопці швидко скупилися в найближчому супермаркеті й останнім автобусом поїхали до села. Десь о 21-й годині були там.

"Йдучи нічним полем, пригадали, що на Новий рік усі бари забиті, – розповідає Олександр, – жартували, що, може, й печери будуть зайняті. Виявилося, що вони всі вільні і чекають на нас". Мирослав додав, що в підземеллі час іде набагато швидше: видається, наче в печері перебуваєш хвилин 40, а насправді минає 2 години. Тож хлопці, поки шукали в глибинах зручне місце, щоб розкласти речі, навіть не помітили, як настала остання година 2008 року. Довелося пришвидшено готувати їжу, шукати дрова для багаття та, звісно ж, прикрасити ялинку. Взяли її прямо в лісі – зірвали невеличку гілку й прикрасили всім, що тільки було під рукою: пластмасовими виделками, сосисками, пінцетами, ложками, навіть презервативами. Саме багаття розпалили біля входу до печери. Там же, як куранти пробили 12, розпили шампанське й запустили в небо феєрверк.

Новорічний стіл у печері, розповідають екстремали, накрили стандартний: хліб, куряче м’ясо, твердий сир, салати, шампанське, вино, пиво. До речі, надворі останнє перетворилося на лід, тож довелося відігрівати на багатті. У самій же печері температура взимку зберігається однакова – 7 градусів вище нуля. Провівши новорічну ніч у підземних тунелях, хлопці вже о 10 годині ранку були вдома. Всі четверо пригадують, що їхні друзі, коли дізналися, де вони збираються святкувати, відмовилися від їх запрошення. Проте потім пожалкували, що не пішли. єдине, чого хлопцям тоді не вистачало, то це снігу. Проте сильний мороз замінив його інеєм.

Зустріти Рік Білого Тигра четвірка також зібралася екстремально – на найвищій вершині України. Почнуть сходження на Говерлу 31 грудня о 10 ранку.

Ужгородець Володимир Феськов – один із тих, хто теж має намір зустріти Новий рік на найбільшій горі України. Зізнається, що підійматиметься не так для відпочинку, як... для пошуку натхнення до повсякденних справ. "Новий рік зустрічатиму там із товаришем зі Львова, – розповідає Володимир. – Хоч на Говерлі буваємо досить часто, 31 грудня зійдемо на неї вперше. Це свого роду випробування нервів і духу. На екстрим ми не "хворі", бо в житті є речі набагато складніші. Для нас підкорення вершини – це своєрідний спосіб утвердити ідеї, які сповідуємо. Часто саме там зароджуються наші нові соціальні проекти".
 
Говерлу взагалі багато хто оби­рає місцем зустрічі Нового року. Любителі екстриму на форумах в Інтернеті рідко коли діляться поганими враженнями. Житель Рівного Олег Гетун на сайті robinzon-ua.com.ua, приміром, розповів, що зустрічав там 2007-й. Ранок 31 грудня видався ясним, а от коли вони з компанією стали підніматися, почалася буря. Вітер був настільки сильний, що в його друга навіть забрало прикріплений каремат. Та попри негоду настрій у всіх був добрий. На вершині екстремали зустріли туристів із Чернівців, які поділилися гарячим чаєм.

А от киянин Ігор Пилипияк 2004 рік зустрічав на горі Піп Іван. На сайті karpaty.com.ua він згадує, що 31 грудня на вершині був уже о 14.00. У колишній обсерваторії знайшов зручне місце для намету, звідки відкривався неповторний краєвид на Говерлу й Петрос. На вершині Ігор був абсолютно один. "Взагалі, гори сприймаєш зовсім по іншому, коли ти сам, – розповідає у своєму щоденнику киянин про новорічну ніч. – Поки ще світло, розставляю намет, готую чай з лимоном із топленого снігу. Ходжу навколо обсерваторії, видимість – надзвичайна. Ех, рідні гори – це одне з тих рідкісних місць, де справді почуваєшся щасливим. Уже смеркає, співаю гімн України, відлуння відбивається від Мармаросів, котиться Чорногорою, спускається на засніжені полонини. О 20:00 лягаю спати, накрутивши мобілку на 23:40. О 23:40 прокидаюся, сподіваючись побачити феєрверки з Говерли та Петросу. Заглядаю у вікно, а там – густий туман. Видимість три метри. Ну, що вдієш, доведеться святкувати в наметі. З’їдаю цукерки, загадую бажання й о 0:15 лягаю спати".

Отакі вони, люди, які відзначення найочікуванішого свята вдома й не уявляють. Усі наголошують, що в звичних для себе місцях зустрічі Нового року бували часто. Тож мають досвід і знання, що робити в разі надзвичайної ситуації. І саме це є запорукою того, що в новорічну ніч з ними усе буде гаразд.

Теги: Новий рік, печера, Говерла, гори

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати