Світлій пам'яті Михайла Мартина

Короткими, але яскравими, сповненими сумлінною працею, енергійною діяльністю були його літа.

Народився Михайло Михайлович 22 липня 1962 року у місті Хуст. Після закінчення середньої школи він, здібний, прагнучий знань юнак, здобув вищу освіту в Ужгородському державному університеті. Відтак була служба у Збройних Силах, де, як офіцер, зарекомендував себе справжнім командиром, керівником, що вміє працювати з людьми, ділить їхні радощі і смуток, вболіває за їх долю.

Таким був початок трудової біографії Михайла Михайловича, такими були і всі наступні роки його стрімкого, до болю короткого життя.

Добрим словом згадують його ті, з ким він працював в Ужгородському комбінаті хлібопродуктів, колишні колеги по комсомольсько-молодіжній роботі. Він мав талант лідера, і молодь щиро вірила і довіряла йому, обираючи на відповідальні посади.

Очолюючи з 1991-го по 1999 рік ТОВ „Фонд”, він довів, що міг би бути успішним підприємцем, але всі свої здібності, енергію Михайло Мартин спрямував на розбудову демократичної, незалежної Української держави, на благо рідного краю. Він став одним із організаторів ВО партії „Батьківщина” на Закарпатті. Безмежно щирий, відданий спільній справі, Михайло Мартин безкомпромісно боровся за перемогу правди, справедливості, демократії. Таким Михайло Михайлович був серед однопартійців, таким він був для всіх краян.

У квітні 2006 року його обирають депутатом обласної ради V скликання. Народні обранці проявили високе довір’я, обравши Михайла Мартин першим заступником голови обласної ради.

На цій посаді він працював сумлінно, чесно і, як завжди, самовіддано, сповна віддаючи себе роботі. Щодня, щохвилини ішов до людей. Прагнув усім серцем допомогти кожному, кому потрібна була підтримка у цей нелегкий час. Йому вірили і довіряли. З ним ділились думками, помислами, мріями не лише депутати, а й наші земляки в усіх куточках Закарпаття. Бо Михайло Мартин сміливо брав на себе відповідальність за сказане і зроблене, вмів шанувати думку інших. Михайло Мартин відзначений орденом „За заслуги” ІІІ ступеня.

Він пішов від нас тоді, коли його праця була особливо активною, плідною. Тому і втрата ця така тяжка і болісна для рідних, друзів, колег, усіх наших краян.

Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, родині Михайла Михайловича Мартина. Хай буде йому пухом рідна закарпатська земля, яку він любив понад усе, в ім’я щасливого майбутнього жив і трудився на ній.

Світла пам’ять про Михайла Мартина житиме в наших серцях, у серцях усіх, хто знав його, працював і спілкувався з ним.

М. Кічковський, О. Гаваші, В. Брензович, І. Балога, В. Гоблик, В. Лукеча, М. Попович, В. Бульчак, І. Бібен, О. Адамчук, А. Андріїв, О. Антал, О. Баранюк, Ю. Бережник, В. Биркович, Є. Біров, І. Ботош, М. Брецко, М. Бунтушак, І. Бушко, В. Вашко, М. Вегеш, Ю. Височанський, В. Ганущак, В. Гісем, М. Гебус, Ю. Гецко, І. Гецянин, В. Гнатків, П. Гойс, Г. Гороховська, Г. Гулачі, В. Гурзан, С. Деркач, В. Дряшкаба, Ю. Дупко, Є. Жупан, А. Зелінський, В. Ігнатко, І. Йовбак, М. Каламуняк, І. Качур, М. Качур, В. Ковач, М. Ковач, А. Колібаба, В. Кручаниця, Е. Кевсегі, І. Курах, І. Ледіда, М. Ланьо, Є. Ластівка, В. Лінтур, Ф. Лукіта, М. Лакатош, І. Маріна, Н. Марина, В. Маркович, Ш. Мілован, В. Мікловда, С. Медвідь, І. Орос, І. Палешник, Ч. Пейтер, Ю. Петеї, В. Піпаш, В. Постолакі, О. Пристая, М. Рішко, В. Русин, В. Смоланка, О. Сухан, А. Сербайло, О. Солонтай, І. Свищо, М. Сятиня, О. Ткаченко, В. Трикур, І. Туріс, Ю. Тягур, О. Туркевич, Е. Улинець, Г. Уліганинець, Й. Фізеші, Ф. Харута, В. Хмелєвцов, В. Цар, І. Чейпеш, В. Чубірко, В. Швардак, В. Шкріба, А. Шекета, В. Ящищак, О. Яцканич.

Життєлюб, оптиміст, доброзичливець. Його щира усмішка додавала снаги навіть у найскрутнішу хвилину. Здатний завжди підтримати словом і ділом у тяжкий час. Діями і помислами спрямований у майбутнє. Таким був для нас, працівників виконавчого апарату обласної ради Михайло Мартин. 

Звістка про його раптову смерть болем відгукнулася у наших серцях. Для нас він був колегом, другом, наставником. У глибокому сумі схиляємо голову перед його світлою пам’яттю і висловлюємо щирі співчуття його рідній матусі, дружині Ларисі Іванівні, донечці Іринці, рідним і близьким.

Хай буде йому пухом рідна земля. Світла пам’ять про Михайла Михайловича Мартина незгасна у наших серцях.

Виконавчий апарат обласної ради

Прощання з Михайлом Михайловичем Мартином та громадська панахида відбудуться 2 січня 2010 р. о 13 год. в м.Ужгороді на Кальварії у Будинку громадських панахид.

Фото зроблене 29 грудня ц. р. Михайлу Мартину прийшли віншувати щасливого новоріччя та різдвяних свят. Дякуючи колядникам, він побажав їм успіхів і всіх благ.

…30 грудня 2009 року перестало битися його серце.

Теги: Михайло Мартин, обласна рада,

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати