Василь КОМЕНДАР: "Не даймо змарнувати півстолітню роботу!"

Проект, який обговорювали перечинські депутати, зрозуміло, слід вітати, але нам хотілося б зробити для проектантів принципове застереження. На схилі полонини Рівна кафедрою ботаніки в співдружності з Перечинським лісокомбінатом, починаючи з 1955 року, на площі ЗО га закладені унікальні не тільки в Європі, але й у всьому світі досліди по способах відновлення верхньої межі лісу для посилення захисних функцій гірських лісів Карпат.

За часів Радянської влади в Українських Карпатах, в тому числі й на Закарпатті, проводились надмірні рубки лісу, що перевищували розрахункову лісосіку в один або кілька разів. Це послаблювало захисні функції гірських лісів і появу незвичних для Українських Карпат селевих потоків і повеней.

На жаль, після реструктуризації у 1993 році лісокомбінатів був створений єдиний господар — комітет держлісгоспів, який присвоїв собі функцію не тільки лісового господаря, але, невідомо як, лісоексплуатацію і деревообробку. Було ліквідовано незалежну державну інспекцію лісів. Комітет держлісгоспів основним напрямом своєї роботи зробив хаотичну лісоексплуатацію, деревообробку. В лісах господарювали приватні підприємці, які поставили перед собою мету наживи. Лісовирубки проводилися без дотримання правил ведення лісоексплуатації. Основним способом рубок головного користування були суцільні й концентровані рубки. Переважна більшість високопродуктивних пралісових ділянок
вирубані, а лісові схили позбавлені вічних вартових — лісів.

Лісовідновні процеси сильно запущені. Великий процент деревообробної промисловості, розбудованої за радянських часів, зруйновано, бо зрубана деревина кругляком вивозилась за кордон і збувалась за безцінь.

Такого хижацького господарювання і порушення законів, що складались віками, природа Карпат не витримала і жорстоко покарала людей появою досі
не відомих в цьому регіоні катастрофічних повеней у 1998 і 2001 рр., які завдали шкоди природі й народному господарству і призвели до людських жертв. До речі, люди байдуже ставляться до такого парадоксу: вирубуючи високопродуктивні ліси, підприємці набивали мільярдами доларів свої кишені, а боротись з наслідками такого хижацького господарювання треба державі, яка витрачає сотні мільйонів бюджетних грошей на будівництво захисних протипаводкових споруд...

Ще у 1955 р. професори кафедри ботаніки УжНУ В.Комендар і С.Фодор у співдружності з Перечинським лісокомбінатом заклали досліди по штучному відновленню знищеної в результаті господарської діяльності верхньої межі лісу, яка, разом з розташованим над нею на полонинах криволіссям з гірської сосни, вільхи зеленої, ялівцю сибірського, утворюють єдиний природний комплекс. Цей комплекс виконує дуже важливу функцію прийомника атмосферних опадів, що вільно стікають з високогірних лук — полонин, переводячи вологу з надземних стоків у підземні. Він також захищає гірські схили від зсувів грунту.

На полонині Рівна десятки років проводились дослідження, під час яких підбирались різні деревні породи і способи їх посадок в екстремальних умовах. На базі цих дослідів у 1993 р. проводилась міжнародна конференція, яка дала дуже схвальну оцінку про отримані наслідки
стаціонарних досліджень. Закладені на площі до 30 га посадки лісу служать не тільки моделлю, яка може бути використана для боротьби зі зсувами грунтів у горах, боротьби з селевими потоками і повенями, але й у варіантах, де є паркові посадки лісу і для боротьби з біловусниками (псячкою) при поліпшенні травостою на полонині.

У 1990 р. автори експерименту на полонині Рівній були запрошені на міжнародну наукову конференцію в Будапешті, присвячену 100-річчю існування Угорського біологічного товариства. За наукову доповідь, яку вони зробили, отримали золоту медаль, а текст її у 1991 р. був надрукований в науковому журналі "Ботанічні вісті".

Ця стаття написана для газети з метою, щоб проектанти залишили цю унікальну дослідну ділянку площею ЗО га недоторканою і запланували огородити її надійною огорожею для продовження науковцями кафедри ботаніки і Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем подальших моніторингових досліджень.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати