Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої К...
На Закарпатті взяли під варту без права на заставу 10 учасників наркоугруповання (...
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вв...
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем (ФОТО)...
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської ...
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода (ФОТО)...
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости ...
Субота, 20 квітня 2024
Дон Кіхоти сучасності
Коли до мене приїжджають гості і просять показати місто, найперше, що спадає на думку - повести їх до музею Берегівщини і познайомити із його директором Іваном Шепою.
Я завжди впевнена у тому, що вийдуть вони звідти зовсім іншими, наповненими найприємнішими враженнями, і вже геть по-іншому дивитимуться на місто сьогоднішнє, знаючи, яку величезну історію приховано за стінами старовинних будівель..
Я не історик. Тому не вмію розповідати про дати та видатних особистостей Берегова. Я сприймаю історію емоціями. І тільки емоційно можу переповідати про ті речі, які виставлені на музейних полицях. Мені все здається, що відвідувачам важливо знати, що ось цей патефон було відремонтовано самим Шепою.
А спочатку була платівка.
.А спочатку була платівка із голосом Шарі Федак і прослухати її було ні на чому. А вже потім було знайдено патефон, але не в робочому стані, і пройшов певний час, перш ніж вдалося прослухати пісні у виконанні видатної актриси. Я уявляю собі ту мить, коли Іван Іванович обережно заводить відремонтований патефон і завмирає у передчутті - ось зараз почнуть лунати перші звуки і оживе голос тієї, що протягом ста років будоражить голови істориків та поціновувачів чужих таємниць. Цього не знають відвідувачі музею, але я знаю - на власному подвір'ї Івана Шепи чекає реставрації ванна, яка колись належала Шарі Федак. У цієї ванни чудернацькі ніжки - залізніорлині кігті, що тримають сферу. Однієї ніжки немає, її на замовлення буде зроблено в одній з угорських майстерень.
А ось цей жіночий корсет здається ляльковим. Не вкладається в голові, що його носила колись доросла жінка. А цей шолом, подарунок англійської королеви, належав видатному закарпатському силачуКротону, саме в ньому він фотографувався. І здається нереальним, що можна побачити його не тільки на листівках та плакатах - але й доторкнутися до нього. Уявити, як тримали його могутні руки білківського богатиря.
"Якщо вже стирати з чогось пил, так нехай це буде унікальна річ", - каже Іван Шепа і дарує мені малесеньку скляну пляшечку для вина у вигляді яблука.
Як зіпсувати настрій.
Я завжди йду від нього у піднесеному настрої. Нехай він не вміє красиво говорити (можливо, на рідній для нього угорській він робить це інакше), але всякий раз у душу западає кілька фраз, за які можна пробачити його недосконалу російську та українську. "Бог завжди давав мені стільки, скільки треба. Не більше і не менше, але завжди вчасно". "Кажуть, що перед смертю людина бачить все своє життя, як на кінострічці. Я хочу перед смертю бачити довгий фільм."
Як же пощастило Берегову, що в нього є такі люди, як Іван Іванович. Так, саме пощастило. Тому що кожне місто, кожне село мають унікальну історію, але не кожному з них щастить на таких людей, якіздатні цю історію зібрати, зберегти, віднайти.
Якщо у Колочави є Аржевітін, то у нас є Шепа. Заздрю сама собі, що особисто знайома із цією людиною. Ще до того, як у 2002 році Іван Іванович відродив музей Берегівщини, журналісти не один раз бували у нього в гостях, де в гарному будинку, в кожному куточку дихала історія краю. Перші 43 експонати переїхали до приміщення музею саме з його будинку.
"Я не антиквар, я лише шанувальник старовинних речей", - каже Іван Шепа. Не пройшло і восьми років, як кількість експонатів збільшилася у сотні разів. Причому є такі експонати, які їх власники надали музею на зберігання "поки його директором є Шепа". Не знаю хто ще може похизуватися такою довірою.
Про музей Берегівщини та його директора Івана Шепу було написано стільки статей, як в місцевій, так і в регіональній пресі, знято стільки сюжетів для телебачення тощо, що, здається і не потрібно особливо розписуватися. Кого цікавить історія Берегівщини, той неодмінно вже не раз мав можливість відвідати і музей, і особисто поспілкуватися з його директором. А для журналістів кожна зустріч з ним - чергова тема для статті, адже багатогранність пана Шепи, здається, не має меж.
Ось і останнє спілкування із Іваном Івановичем додало тем для роздумів, хоча розмова стосувалася суто господарських справ.
Як відомо, музей знайшов притулок у правому крилі колишнього палацу князя Бетлена. Унікальність самої споруди - окрема тема. Юридично власником архітектурного ансамблю Графського двору є держава. Балансоутримувачем - ліцей сфери послуг. Саме у ліцею музей орендує кімнати.
Спочатку, у 2002 році, Берегівська РДА заключила договір оренди із керівництвом тодішнього ПТУ-10, сума оренди складала 900 грн. на рік. Однак пізніше директор ПТУ-10 почав наполягати, що оренда була укладена без дотримання вимог Закону "Про оренду державного майна", і на якийсь час навіть довелося призупинити діяльність музею. А після нещодавньої перевірки ліцею КРУ з'ясувалося, що умови оренди таки слід передивитися. За справу взялося регіональне відділення Фонду Держмайна України по Закарпатській області і як результат - тепер оренда музеєм приміщень графського будинку складатиме близько 2000 грн. на місяць! Окрім цього слід ще й оплатити страховку. Всі ці витрати мають лягти на районний бюджет, з якого і фінансується діяльність музею.
Якщо людина не хоче.
Як повідомив начальник регіонального відділення Фонду Держмайна України по Закарпатській області Василь Андрусь, це не та сума, через яку слід робити проблему. І до того ж керівництво Берегівського району пообіцяло, що гроші будуть виділені, музей працюватиме і надалі.
- Музей Берегівщини на сьогодні є комунальним підприємством, юридичною особою, - пояснює Василь Васильович. - Згідно з Законом "Про оренду державного майна" приміщення державної форми власності (а ансамбль графського двору є власністю держави - авт.) можуть використовуватися тільки за плату і тільки на підставі договору оренди. Сім років музей займав приміщення із порушенням чинного законодавства. Тому що він використовував державну власність безоплатно. Тобто в бюджет від оренди не поступало ні копійки грошей. Як він там знаходиться, чому знаходиться, хто його пустив - це не моя функція. КРУ знайшло порушення і ми отримали припис - привести у відповідність до чинного законодавства. Ми, і я особисто, і наш відділ оренди, зробили все можливе для того, щоб узаконити перебування музею в цьому приміщенні. В інакшому разі мав відбутися суд і, як наслідок, примусове виселення музею з приміщення. Ми є патріотами Закарпаття, щоб ви не думали, що ми там якісь закостенілі бюрократи, які хочуть всіх повиганяти. Згідно чинного законодавства, для того, щоб оформити договір оренди, треба мати дозвіл органів управління (в даному випадку Міністерства освіти) і відповідний пакет документів, який затверджений Фондом Держмайна. В тому числі має бути зроблена оцінка будівлі. На сьогоднішній день я особисто домовився з експертами, нам зробили безплатну оцінку, музей нічого не платив за це, хоча оцінка такої площі коштує декілька тисяч гривень. Ми підготували всі необхідні документи, оскільки це пам'ятка архітектури, то слід було отримати дозвіл з Комітету культурної спадщини в тому числі.
- А ви бачили в якому стані будівля? - запитала я. (Бо згідно із експертною оцінкою, стан будівлі є задовільним, - авт.)
- Якщо людина не хоче, то нехай шукає інше приміщення, - раптово долучається до розмови начальник відділу оренди регіонального відділення Фонду Держмайна Мирослава Братусь.
- Я особисто тричі там був, - говорить Василь Васильович. - І разом з колективом відвідували цей чудовий музей. Щодо стану будівлі - то це держава має забезпечити збереження пам'ятників архітектури. (а орендар має підтримувати займане приміщення у належному стані, - авт.).
"Знижка" для нашої історії
- У тому й річ, що не надто забезпечує, а директор музею здатен привести будівлю до ладу.
- І я перед ним знімаю капелюха! Але я мушу виконувати функцію, яку мені доручила держава.
- Чи є ще на території області подібні заклади культури, які не мають власного приміщення, але платять таку оренду?
- Наскільки мені відомо, ні. Інші заклади культури розташовані в суб'єктах комунальної власності області або міста. В тому числі в Ужгороді, в тому числі в Мукачеві. Ми до того не маємо ніякого відношення. Розумієте?
- Ні. Поясніть, будь ласка.
- Наприклад, Мукачівський замок (де розташований музей, - авт.) на сьогодні є комунальною власністю міста Мукачево і в оренду його здає місцева громада. Сесія вирішує за яку плату це робитиметься. А у нас є розцінки, які затверджені постановою Кабміну. Гривневий договір (коли сума оренди на рік складає 1 грн. - авт.) може бути лише в одному випадку застосований, якщо приміщення державної форми власності займає бюджетна установа, яка повністю фінансується з державного бюджету. Музей Берегівщини є юридична особа комунальної форми власності. Тому він діє на загальних підставах. Але оскільки це заклад культури, то орендна ставка становить всього 2% (для порівняння, для банків вона складає 30%, для казино - 100%, для офісних приміщень - 15%).
- Крім того, - додає Мирослава Василівна, - музей займає це приміщення не на конкурсних засадах.
- Більше того, - продовжує Василь Васильович, - ми мали декілька зустрічей із головами Берегівської райради та РДА, на яких вирішили всі ці питання - при розгляді бюджету на наступний рік, у ньому буде закладена необхідна для сплати музеєм оренди сума.
- Але цьогоріч в бюджеті таких витрат, з зрозумілих причин, не передбачено.
- І нічого страшного! Цього року музей має сплатити тільки за два місяці оренди. Причому держава зробила в цьому році 55% знижку. Якщо Кабмін прийме постанову продовжити термін знижки орендної ставки - значить, буде знижка і наступного року. По-іншому не може бути. За все треба платити. Інша справа, що ми зробили все можливе, щоб віддати музею підвал. Директор Іван Шепа хоче зробити в ньому музей виноградарства. Я тільки "за". Я особисто їздив тричі до директора ліцею із Мирославою Василівною (Братусь, - авт.), щоб здали той підвал в оренду, він пустує, хай буде музей, хай люди бачать. І самі із задоволенням гостей туди приведемо. І я не вважаю, що ті 500-600 гривень, які слід сплатити за оренду.
- Але мова про 2 000 гривень.
- Я говорю про сьогоднішній день, зі знижкою. Це не та сума на місяць для районного бюджету, за яку треба журналістів кликати, піднімати (в пресі, - авт.) ці питання і так далі. На сьогодні підписано договір оренди, юридично, законно, згідно якого юридична особа "Музей Берегівщини" має платити державі гроші. Крім цього має ще бути оплачена страховка. Це нормальна умова.
- А той факт, що директор музею проводить самотужки за залучені спонсорські кошти реставрацію приміщень, ось зараз приводитиме до ладу підвал, стіни якого поїв грибок, проводитиме каналізацію, ремонтуватиме дах тощо - це все буде враховано при сплаті оренди?
- Ні. Компенсація могла б мати місце, в разі попереднього узгодження всіх витрат. Знову ж таки, всі покращення державного майна мають визначений порядок. В тому числі яким чином отримати дозвіл на ці покращення, яким чином їх виконувати. До нас керівництво музею щодо покращення, щодо ремонту не зверталося. Те, що він (директор музею Іван Шепа, - авт.) там робить - він робить на свій страх і ризик. Є порядок, яким чином отримати дозвіл на роботи, експертизи мають проводитися, кошториси мають надаватися.
- Тобто, біда в тому, що директор музею надто захоплений своєю справою, натомість погано знає закони. Так?
- Чекайте, а що я маю робити? Ми не є юридична консультація. Є інший вихід - нехай райрада чи міськрада надасть музею інше приміщення, комунальної форми власності, безплатно. На жаль, ми такими повноваженнями не наділені. Зі свого боку ми доклали всіх зусиль, аби узаконити перебування музею в цьому приміщенні. І ми тільки "за", щоб там багато років поспіль існував музей.
Хто кого "найняв"?
Я, як законослухняний громадянин, чітко усвідомлюю, що дотримання вимог закону - понад усе. Мене цілком задовольнили пояснення Василя Васильовича щодо узаконення функціонування музею. І я особисто вдячна, якщо це когось цікавить, що в подальшій долі музею держава взяла безпосередню участь (фондом держмайна підготовлені всі необхідні документи, районне керівництво пообіцяло винайти кошти на подальше утримання музею тощо - тільки чи кожного року ці кошти будуть віднаходитися і чи не станеться одного разу так, що через їх брак музей попросять звільнити приміщення?).
Неприємно вразило інше. Коли я звернулася до регіонального відділення фонду держмайна, що розташоване в Ужгороді, по вул. Собранецькій, 60 із проханням пояснити, чому Берегівський музей "попав" на такі гроші, в той час, коли той же Мукачівський музей платить оренду у розмірі 1 грн (!) на рік, то насамперед мені порадили керуватися тільки документами (уявляєте, журналіст входить до кабінету і починає бубоніти: "Згідно з договором номер такий-то від такого-то числа.". До слова, потрібні документи у мене були).
А наступним питанням було: "Він (Шепа, - авт.) вас найняв?". Це вже не начальник, а Мирослава Василівна допитувалася. Одразу ж пригадалися відомі слова, адресовані журналісту Лещенко про "кілера найнятого". Бо найняв - це за гроші, найняв - це якась власна вигода. А я просто не могла не відгукнутися на прохання Івана Івановича підтримати його. Якщо можна "найняти" за хороше ставлення - то, будь ласка, вважайте, що таки "найняв".
Берегівчани були свідками того, як одного разу історія виплеснулася зі стін шепіного будинку і оселилася у новому приміщенні. І проблема Шепи лише в тому, що він надто захоплений історією, натомість погано знає закони. Що, залучаючи для музею спонсорські кошти та іноземні гранти, він не думає, як потім ці гроші повернути собі. Він робить те, що велить йому серце. А воно велить відновити, а якщо треба - і вилікувати, зберегти та примножити історичне минуле краю. Для нас, для нащадків. Для нього рівнозначні юридичні поняття "власність держави" та "власність місцевої громади". Рівнозначні, тому що врешті-решт "історична спадщина", "історичне минуле" - це власність, насамперед, загальнолюдська. Ми - нащадки, а отже, певною мірою, спадкоємці історії.
А його переконують, що слід було б спочатку оббити всі пороги, попросити дозволу "а можна, я відреставрую дах? а можна, я приведу до ладу приміщення музею? а можна я вигребу грибок та плісняву з підвалу?". Так, по закону, саме так і слід було вчинити. Ось тільки є питання: чому пам'ятка архітектури, яка належить державі, ані трохи не цікавить саму державу? Чому не виділяються кошти на її утримання? Де є справжній господар? Кого болить, що протягом десятиріч будівля розсипається, а в її підвалах складується та пліснявіє "гуманітарка"? Ще за радянських часів тут були знесені опори-контрфорси, внаслідок чого стіни палацу почали роз'їжджатися. Чи так веде себе справжній господар?
Орендар має утримувати приміщення в належному стані. Знаєте, це приміщення вже давно не було "в належному стані", це при Шепі воно отримає "належний стан". І будьте спокійні, ця людина по камінцях реставрує пам'ятку архітектури, не намагаючись на цьому заробити. І не намагаючись при цьому взяти в оренду будівлю років так на 49-ть.
Ось тільки завоювати довіру з боку держави "поки директором музею є Шепа" - не таке вже й просте завдання. Та у кожного наприкінці життєвого шляху буде свій фінал "фільму". І я переконана, що у Шепи цей "фільм" буде дуже довгим і обов'язково, наскільки це буде можливо в тих умовах, матиме "хеппі-енд".
Наталя Скіталінська, для "Закарпаття online"
18 грудня 2009р.
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
Руслан, Киев 2010-03-03 / 08:00:00
Спасибо Вам еще раз Иван Шепа за ваш вклад в историю и за ваши труды и напорство Вы уже добились скидки в 55% пусть пока хоть и на словах но это уже небольшой сдвиг в лучшую сторону я думаю что скоро вы подпишите договор, но я уверен что Вы добьетесь и символической оплаты в 1 гривну как говорится "Упорство и труд все перепрут!"
Удачи вам в Ваших трудах!!!
P.S. Если когда то буду в Берегово то неприметно посещу Ваш музей!!!
Иван Шепа 2010-02-28 / 21:46:00
Мне фонд гос. имущества пообещал сделать скидку в 55% на арендную плату с февраля 2010г. Но не смотря на скидку я считаю что я должен платить символическую арендную плату в 1 гривну т.к. я являюсь государственным музеем.
А деньги на реконструкцию крыши пообещала обл. культура, отдел охраны памятников и архитектуры национального значения. Но буду ждать и надеяться т.к. надежда умирает последней!!!
Руслан, Киев 2010-02-28 / 12:50:00
Шепа и в правду - музейная редкость сегодня!!!
Ведь благодаря таким людям город будет не тока жить и процветать, но что самое главное наши дети и внуки смогут узнать историю прошлого, а это бесценно.
Хотелось бы узнать у Вас Иван Иванович, вопрос с арендой и финансированием реконструкции хоть как то продвинулся в Вашу пользу или власти еще бодаются???
Спасибо ВАМ Иван Иванович за ваш не легкий труд, но очень полезный для общества и так держать!!!
Руслан, Киев 2010-02-28 / 12:49:00
Шепа и в правду - музейная редкость сегодня!!!
Ведь благодаря таким людям город будет не тока жить и процветать, но что самое главное наши дети и внуки смогут узнать историю прошлого, а это бесценно.
Спасибо ВАМ Иван Иванович за ваш не легкий труд, но очень полезный для общества
Шепе - респект, респект, респект!!!
Светлана 2010-02-26 / 08:22:00
Полностью соглашусь с Аленой. Такие люди в настоящее время - это большая редкость! И нужно уметь ценить это!
Очень большая просьба к местному руководству - постарайтесь помочь Ивану Ш. в его нелегком труде, ведь благодаря таким людям ваш город будет ЖИТЬ и ПРОЦВЕТАТЬ!
Алена 2010-02-15 / 12:10:00
Если не могут помочь то путь хотя бы не мешают!!!!!!
Алена 2010-02-15 / 12:06:00
Я знаю Ивана Шепу относительно недавно, и я могу с уверенностью сказать что это человек с большой буквы. Неутомимый и вездесущий трудолюбивый энтузиаст (таких людей осталось не много на земле) который пытается изо всех сил сохранить и приумножить те крупицы истории которые остались сегодня. На содержание и ремонт государственного памятника архитектуры, дворца Грабара Бетлена (где располагается сегодня музей) не выделяется ни копейки хотя государство обязано сохранять и поддерживать эти самые памятники архитектуры!
Разве это не нарушение закона???
Почему не смотрят на то что государство само нарушает закон, тем что не занимается реставрацией памятниками архитектуры???
А ищут таких «злобных» нарушителей как Иван Шепа, который не спросил у местных властей разрешение на ремонт и восстановления арендуемого им помещения (памятника архитектуры).
Все что сделано сегодня в музее, это сделано все руками самого директора и за счет иностранных грантов и спонсорской помощи все это Иван Шепа организовал сам. И вместо того чтобы пытаться помочь ему, хотя бы со стороны местных властей не терроризировать его за эту аренду, так ему еще и палки в колеса суют!!! Так где же тогда справедливость???
«Спасибо земле за то что на ней есть такие люди как Иван Шепа»
Ивану Шепе - респект!
Схожі публікації
Закарпатські музейники вирішили об'єднатися (ФОТО)
У Мукачеві відкрили літературно-мистецький музей (ФОТО)
У Мукачеві відкриють літературно-мистецький музей (ФОТО, ВІДЕО)
На Міжгірщині діє музей лісу (ВІДЕО)
На Тячівщині недобросовісного закарпатця через суд зобов'язали сплатити до бюджету 260 тис грн
НОВИНИ: Соціо
» Всі новини
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta