"Вістям Ужгородщини" 60 років. Виходить щосуботи українською та угорською мовами накладом – три з половиною тисячі примірників. Журналісти отримують по тисячу гривень зарплати. На коректора грошей не знайшлося. У приміщенні другу зиму холодно, а старий автомобіль роками не їздить. Купити газету неможливо - в районі немає жодного кіоску. Можна лише передплатити, але мода на передплату минула, - бідкаються в редакції. Тож читачів доводиться заманювати подарунками.
Марія Підгорна, заступник редактора газети "Вісті Ужгородщини": "Ми зробили зараз лотерею. І читачі присилають листи. Сьогодні прийшли 22 листи із своїми квитанціями. Маємо досить таки солідні призи – телевізор, два поросятка"
Районній періодиці бракує дотацій від влади. А самотужки вдається заробити лише третину від необхідного. Рекламодавців малотиражки не цікавлять. Час від часу виручає політична реклама. Місцеві чиновники впевнені: видання треба реформувати. Та редакції – категорично проти роздержавлення.
Віктор Дрогальчук, начальник управління інформації та зв’язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації: "Не далеко той час, що у нашій області із оцих півтора десятка районної преси залишаться 3 газети, може 4. І у цьому нічого страшного не буде. Стан оцьої низової преси, він зараз у стані стагнації і якихось там проривів швидко не буде."
На Луганщині приватної форми власності не бояться. Алчевська газета "Неделя" починалася з півтори тисячі примірників. Нині тижневик удесятеро збільшив тираж і став одним із найуспішніших в області. Комерційному успіху редактор завдячує вдалому менеджменту. Власник від початку визначив пріоритети, а саме – друкувати лише те, що цікавить читача.
Олександр Бєлих, читач: "Я интересуюсь ей, участвую в ней. Бывает что по городу пойдешь спросишь бывают моменты что разбирают ее в киосках."
Газету розповсюджують переважно в Перевальському районі. Наголос вона робить на міста і великі села. У перспективах – охопити обласний центр і сусідню Донецьку область. У редакції впевнені: з приходом інтернету межі для газет перестали існувати. Читачів набагато більше, аніж надрукованих примірників. Для них існує сайт видання. Серед журналістів і авторів "Неделі" - кияни, луганці і навіть львів"яни.
Оксана Сабардіна, редактор газеті "Неделя" м.Алчевськ: "Проблема, которая существует для газет в небольшом городе – кадры. Мы решили ее, у нас работает много внештатных журналистов, политический обозреватель нашей газеты вообще живет во Львове. Это сложно организовать, но оно того стоит"
Щоб зацікавити людей, редакція йде на сміливі експерименти: нещодавно запровадила англомовну сторінку. Тепер серед читачів – кілька сотень вчителів англійської мови та школярів. У найближчих планах "Неделі" - створення блогів і власного живого журналу в Інтернеті