Водну мережу нашого краю творять понад двадцять річок та безліч потічків. Попри малу кількість озер є в нас справжня загадка природи - високогірний красень Синевир. Найдовша ріка Тиса - з її притоками Тересвою, Тереблею, Рікою та Боржавою - несе свої води аж у Дунай. Дві менші за величиною – Латориця та Уж – впадають в словацьку річку Бодрог.
Ужгород, що розташувався на обох берегах однойменної ріки, питною водою з правого боку забезпечується безпосередньо з Ужа з застосуванням водовідвідного каналу та насосно-фільтрувальної станції , а з лівого – водозабором "Минай", який базується на ділянці Уж - Латорицького родовища прісних підземних вод. Обидва об’єкти є структурними підрозділами ДП "Ужгородський водоканал". "Минай" складається з 22 артезіанських свердловин. Діючими наразі є 17 із них продуктивністю 30 тис. м куб. на добу. Накопичена насосами першого підняття в трьох резервуарах вода забирається насосною станцією другого підняття і трьома водогонами подається в місто…
- Щоб населення отримувало якісну питну воду, - розповідає головний державний інспектор з підземних робіт та охорони надр Територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Василь Петришинець, - ми систематично контролюємо дотримання чинного законодавства на підпорядкованій ділянці.. Остання планова перевірка, проведена нами у лютому поточного року, виявила на обох об’єктах понад півтора десятка порушень. Директор ДП "Ужгородський водоканал" Юрій Омеляненко отримав обов’язкові до виконання приписи. Якщо ситуація на насосно-фільтрувальній станції помітно поліпшилася, то на водозаборі підземних прісних вод "Минай" картина далека від ідеальної…
За словами інспектора, тут не дотримуються вимог законодавства щодо облаштування території першої зони санітарної охорони: по-перше, кожна свердловина повинна охоронятися воєнізованою охороною, насправді ж 18 га площі зони охороняють три сторожі; по-друге, потребує ремонту огорожа по периметру першої зони санітарної охорони, адже до свердловин через її відсутність може отримати доступ будь-хто; по-третє, необхідно вирішити нарешті конфлікт між ДП "Ужгородський водоканал" і Концовською сільською радою, яка за документоване право постійного користування або оренду землі просить провести і безоплатно подавати воду до населеного пункту… Крім цього, не встановлено водомірні пристрої для інструментального обліку води по кожній свердловині, не розроблено та не погоджено з органами Держгірпромнагляду технологічну схему розробки Минайського родовища питної води, не проводяться гідро-режимні спостереження за свердловинами та не ведеться відповідна документація.
- Здійснення користувачами підземних прісних вод геологічного вивчення та розробки останніх далеке від досконалого, - резюмує начальник Територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайло Саварин. - Ведеться воно житлово-експлуатаційними господарствами регіону у більшості випадків без ліцензій. Ми розуміємо, що ці підприємства поставляють населенню питну воду. Однак перед вимогами законодавства рівні всі, хоча із 17 спеціалізованих підприємств, що здійснюють експлуатацію родовищ підземних прісних вод в області, отримали спеціальний дозвіл тільки три - ВУВКГ Ужгорода, Мукачева та Виноградова. Практично на всіх підприємствах, що займаються видобутком прісних вод, не проводяться гідро-режимні спостереження за станом родовищ. За такого ставлення до освоєння народного багатства годі й сподіватися, що стане його й для дітей наших та онуків. Враховуючи важливість цього питання, Кабінет Міністрів України відповідною Постановою спростив процедуру отримання дозволу на користування надрами. До заяви наразі вимагається лише нотаріально засвідчена копія дозволу на спеціальне водокористування та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.