Закарпатські екологи уберігають і звірів від людей, і людей від звірів

На початку року з подання наших екологів було затверджено перелік рідкісних та зникаючих видів рослин, що не внесені до Червоної книги України, але підлягають особливій охороні. А нещодавно депутати обласної ради ухвалили і список таких "вразливих" тварин. Висновки науковців базуються на інформації, зібраній впродовж багаторічних спостережень місць перебування цих тварин. Закарпатський "Червоний список" має 77 пунктів — 56 видів птахів, 19 ссавців і 2 види риб.

Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища Андрій Погорєлов не стверджує, що список ідеальний, але гордиться тим, що вперше в області з’явився такий перелік тварин. "Необхідно було реагувати на стурбованість вчених, адже у краї є чимало рідкісних, зникаючих видів тварин, деякі взагалі на грані вимирання. Тому ми вважали за потрібне надати їм більший статус охорони", — зазначив Андрій Вікторович.

Начальник відділу біоресурсів управління Анатолій Поляновський пояснив "Паланку", що ухвалення переліку видів рослин та тварин, котрі потребують особливої охорони, на Закарпатті — назріла потреба. Для нашої області це важливо ще з однієї причини. За рекомендаціями вчених Ужгородського національного університету і науковців інших профільних установ, зокрема Інституту екології Карпат, на території Карпатського регіону створюється своя Червона книга. Вона відрізнятиметься від загальноукраїнської, бо багато видів до останньої не внесені, але в Карпатському регіоні вони є рідкісними, зникаючими, потребують посиленої охорони. Очікується, що до середини наступного року ця книга має вийти друком.

"Доцільність затвердження зазначених списків до внесення їх у Червону книгу України підтверджено протоколом засідання кафедри ентомології та збереження біорізноманіття УжНУ. — Каже Андрій Погорєлов. — Крім того, при нашому управлінні створюється спеціальна робоча група. Будемо вивчати й нові пропозиції, аби зробити перелік гнучким. Тобто, якщо науковці порекомендують додати до нього нові види рослин чи тварин, управління буде цим займатися. І навпаки: якщо вчені доведуть, що котрийсь із видів вже не є рідкісним для Закарпаття і не потребує посиленої охорони, то винесемо це питання на розгляд обласних депутатів".

Екологи пояснюють, що затвердження цього переліку "вразливих" видів зобов’язує землекористувачів, місцеві органи влади і природоохоронців діяти скоординовано, посилити контроль. Наприклад, не допускати розміщення в лісах шкідливого виробництва і знищення місць існування тварин, забезпечувати у місці поширення того чи того виду належні умови, які йому притаманні. При цьому необхідно передбачати й враховувати і систему розмноження, і шляхи міграції тварин, і необхідну кормову базу…

Спілкуючись із спеціалістами про нашу фауну, ми зачепили іще одну актуальну саме тепер тему — полювання. У жовтні відкрито мисливський сезон, який триватиме до кінця грудня-січня, залежно від того, на що полювати. Ми поцікавилися, чи є дичина в наших лісах, і чи не доведеться з часом вносити в "Червоний список" тварин, якими здавна славилися Карпати?

Андрій Погорєлов здивувався такому формулюванню запитання. Навпаки, каже, за останні 4 роки чисельність популяцій більшості видів тварин, на яких традиційно полюють закарпатці, суттєво зросла. Так, згідно з даними останньої таксації, 2008 року на обліку було 2308 оленів, 2585 кабанів, 6500 козуль, понад 30000 зайців-русаків. Порівнявши ці цифри з даними 2005 року, можемо казати, що на Закарпатті стало більше на 130 оленів, 640 кабанів і 1050 косуль. Стабільна тенденція радує.

Що ж стосується власне мисливства, то екологи обережно підходять до лімітування і видачі ліцензій на полювання. Цього року, скажімо, Мінприроди за поданням закарпатських екологів надало дозвіл на відстріл 14 оленів, 199 косуль і 304 кабанів. Причому з останніми, наприклад, на Виноградівщині ціла проблема. Там так стрімко зросла їх популяція, що на деяких територіях зафіксоване перенасичення в 5 разів, а люди дуже часто скаржаться на появу непроханих "помічників" у городах. Торік із цього приводу навіть збирали засідання на рівні обласної влади і було прийнято рішення удвічі збільшити ліміти відстрілу.

Та все-таки, як показує статистика, усі ліцензії ніколи не використовуються. Впродовж останніх трьох років із 9 дозволених полювали лише по 5 оленів. 2005-го року з 58 ліцензій на відстріл козуль не використали 18, а торік із 165 — 30. Така ж ситуація і з полюванням на кабанів: 2006-го зі 150 ліцензій не використали 65, а торік із 219 дозволених уполювали тільки 171 вепра. Тож нині нема сенсу говорити не те що про перестріл, а навіть про дозволений стовідсотковий відстріл дичини.

Теги: екологія, охорона, рідкісні, рослини, тварини, Червона книга, дичина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати