— У моєму чималому футбольному житті така прикрість тільки вдруге, — із сумом ділиться спогадами тренер ФК "Закарпаття" Володимир МАРЧУК. — Пам’ятаю, ще коли грав в Івано-Франківську за "Прикарпаття" ми поступилися "Динамо" 1:2. А переможний гол кияни забили на другій доданій хвилині. Трафунок у Львові схожий на цей: емоції на нулі, почуваю себе пригнічено. Ще й сьогодні ніяк з голови не виходить той матч.
— Володимире Володимировичу, чи вистачить часу відпочинку для заспокоєння футболістів?
— Сподіваюсь, так. Однак у цій ситуації своє слово має взяти головний тренер і спочатку вивести підопічних із психологічної ями, а потім налаштувати на бій. Бо відступати далі нікуди.
— А чи переглядали ви той злощасний поєдинок? Невже перебуваючи у більшості команда не могла не довести до такого смертельного закінчення?
— Так, гру я вже встиг кількараз продивитись. Відверто кажучи, якимсь "непевними" видавалися дії наших футболістів у другому таймі. І на полі більшість, а атак замало, втрат навпаки, забагато. Дивно, бо у колективі підібралися кваліфіковані кадри. Чому ж боїмося атакувати?..
— Наскільки програш львів’янам ускладнив наше головне завдання сезону — закріпитися у прем’єр-лізі?
— Світ не зійшовся клином на одному матчі — команда у нас боєздатна й амбітна, тож боротимемось до кінця. Ось попереду "лобова" гра з "Чорноморцем". Ми повинні довести на ділі свою перевагу. Бо накращий спосіб забути програш — це перемога.
— Тобто, говорити про завдання ужгородців в Одесі — зайве?
— Авжеж. Усі ми, тренери і футболісти, розуміємо всю складність ситуації. І точно не пасуватимемо перед труднощами. "Чорноморець" повинен програти. Тільки таким чином ми вибачимося перед рідними уболівальниками за конфуз у Львові.
— Спасибі за інтерв’ю.