Закарпатський Дідо-дуб прийнявся ще за часів Київської Русі

Дубу Тараса Шевченка в саду сільхозтехнікуму в селі Будище на Черкащині 1000 років

Дерево заввишки 30 м.

— Щоб обхопити дуб, треба шістьох-сімох чоловіків, — каже секретар сільської ради Стужиці Анастасія Халахан. — Є легенда, що дуб тут з’явився після того, як вепр приніс у наші краї жолудь. Дерево було орієнтиром для карпатських опришків, які часто влаштовували тут збори. Пережило хрещення Русі, відкриття Колумбом Америки, Переяславську Раду, дві світові війни, розпад Радянського Союзу. 1893 року біля дуба побудували дерев’яну церкву.

Селяни вірять, якщо постояти деякий час біля Дідо-дуба, можна зарядитися позитивною енергією. Торік дерево обгородили.

У Стужиці ростуть ще кілька дубів. Їхній вік становить приблизно 400–500 років.

Дубу Максима Залізняка, що в урочищі Холодний Яр у селі Буда на Черкащині, більш як 1000 років. Його пошкодили туристи. Вони віддирають і жують кору. Хтось пожартував, що вона лікувальна. У дерево шість разів улучала блискавка.

— Коли блискавка б’є у дуб, що змок під дощем, вода у ньому починає кипіти, — каже голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, 45 років. — Через це у дубах з’являються тріщини. Якщо дупло трухляве, дерево може спалахнути. До речі, для дубів блискавки найнебезпечніші, бо ці дерева мають від’ємний заряд. Під ними не можна ховатися від дощу в грозу.

Стовбури старих дерев екологи скріплюють залізними обручами, бо через тріщини дерево гниє і може розвалитися.

— У старих дерев гілки важать тонну. Вони падають і тягнуть за собою стовбур. Тому ставимо підпорки. Деревину обробляємо речовинами, які уповільнюють гниття, а дупла пломбуємо. Землю навколо дерев прикормлюємо, бо за тисячоліття дерева висмоктують із ґрунту біля себе усі корисні речовини.

Найстаріша 800-річна липа росте біля Києво-Печерської лаври у Києві. За легендою, її посадив засновник лаври ігумен Феодосій. Начебто в її дуплі жив і був похований монах.

Липі, що в центрі села Підгірці Бродівського району на Львівщині, 400 років. Вона заввишки 11 м, завширшки 7.

— Кажуть, у тій липі мавки живуть, — розповідає львівський мистецтвознавець Борис Возницький, 83 роки. — Не про одне дерево говорять, що його Богдан Хмельницький садив. Таке враження, що Хмельницькому не було що робити, лиш їздив і садив. У Польщі такі дерева поставлені під державну охорону.

Є також кілька дубів Тараса Шевченка. 1000-літній росте у селі Будище на Черкащині в саду сільхозтехнікуму. Колись ця земля належала панові Енґельґардту, в якого Шевченко служив козачком. Гілка дерева упала й вирвала шмат серцевини. Воно хворіє і засихає.

У Криму є 1000-літнє полуничне дерево, яке росте біля Ялти на горі Ай-Нікола на висоті 320 м.

Нещодавно екологам розказали, що в Криму є давній ялівець.

— Він забудований санаторіями, тому в попередніх експедиціях ми його не знайшли. Передбачаємо, що ялівцю може бути 1500 років, і він — найстаріше дерево країни.

Як визначають вік

Щоб визначити вік дерева, вимірюють обхват і множать на коефіцієнт, притаманний виду.

— Наприклад, якщо обхват дуба 400 см, множимо його на коефіцієнт 1 і з’ясовуємо, що дереву 400 років, — пояснює голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. — Проте дуби після 600 років ростуть на 40–80 см на рік  залежно від умов, а після 1000 — взагалі не ростуть. У них ледве вистачає сил, щоб зеленіти. Найточніший спосіб з’ясувати вік дерева — вуглеродний аналіз його шматочка. Але це дорого.

Усіх, хто знайде дерево, більше 5 м в обхваті, екологи просять надіслати його фото на адресу центру: 02218, г. Київ, вул. Райдужна, 31/48 або kekz-office@ukr.net.

Теги: дуб, дерево, екологи, найстаріший

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати