Закарпатському туризму - 90 років, а кафедрі туризму УжНУ - 5 років

Початок: клуб туристів

Інтерес до Закарпаття туристів із країн Центральної Європи був значний ще за часів Австро-Угорської імперії, однак туристична справа була надто слабо розвинута. А от із входженням Закарпаття до складу новоствореної Чехословаччини (1919–1939 рр.), в краї стали істотно розвиватися літні й зимові, піші й лижні види туризму. Головну роль у масштабному розвої матеріальної бази галузі зіграв Клуб чехословацьких туристів (ЧСКТ), який мав свої відділення в усіх окружних центрах Підкарпатської Русі. Відділення організації надавали методичну й практичну допомогу всім подорожанам в організації індивідуальних та групових маршрутів по рівнинній і гірській частині краю.

Туристична база в області була нерозвинута, й Клуб вимушено співпрацював із державними органами лісового господарства краю, які володіли розгалуженою мережею лісових доріг, вузькоколійок, десятками водосховищ, що акумулювали воду для сплаву бокорів у верхів’ях рік. Біля водосховищ, гребель, загат лісівники звели житлові будинки для охорони цих штучних водних споруд. На них постійно працювало декілька десятків лісорубів і бокарашів, для яких була створена система обслуговування й забезпечення харчами. В окремих випадках туристи для нічлігу могли використовувати добре впорядковані будинки для лісників. Крім того, ЧСКТ протягом 20–30 років ХХ сторіччя зумів звести власні притулки у вигідних місцях – поблизу доріг, вузькоколійок, водосховищ, що забезпечувало більшу надійність для проживання та харчування туристів. У літній туристичний сезон полонини та гірські луки були досить густо всіяні колибами для пастухів, літніми чи зимовими огородженими стійлами, кошарами, стоянками та струнґами для великої рогатої худоби, овець, коней, свиней, чим особливо користувалися неорганізовані нечисленні групи туристів й індивідуали, а також автотуристи. Завдяки цьому мандрівники могли при потребі напнути поблизу намети, дешево закупити молочні й м’ясні продукти.

Пропаганді туристичних подорожей Закарпаттям сприяла розбудова мережі шкільних приміщень у містах і селах, готелів, ресторанів, пунктів продажу турспорядження, що дозволило й незаможним подорожанам мати тимчасове дешеве житло й харчування. Особливо швидкими темпами розширялася база розміщення туристів. Так, станом на початок 1939 року в Ужгороді діяли готелі "Коруна" (82 ліжка), "Берчені" (70 ліжок), "Карпатія" (50 ліжок), "Орієнт" та "Централ" (по 40 ліжок). У Мукачеві – готель "Зірка" (на 70 ліжок), у Берегові – готелі "Гранд" (на 40 ліжок), "Донат" (на 26 ліжок), будинок товариства "Соколи" (на 15 ліжок), у Виноградові – "Роял" (26 ліжок), "Європа" (24 ліжка", "Карпатія" (14 ліжок", у Хусті – готель "Коруна" (40 ліжок), "Роял" (32 ліжка), "Централ" (60 ліжок) і т.д. Клуб чехословацьких туристів розбудував розгалужену мережу притулків, туристичних хат, будинків, колиб: під гірськими верховинами чи полонинами, біля водосховищ для лісосплаву, зимових і літніх стійбищ для худоби, колиб пастухів.

До переліку найбільш відвідуваних об’єктів показу в чотирьох туристичних регіонах належали культурні, історичні, архітектурні, природні пам’ятки Ужгорода, Мукачева, Хуста, Виноградова, Тячева, Рахова, інших окружних центрів і коронних міст попередніх історичних періодів, Солотвинські солекопальні, Лисичівська "Гамора", Синевирське озеро, 12 замків або їх руїн, понад два десятки монастирів, народні промисли Липчі, Ганичів, Великого Бичкова, Рахова, винні пивниці Ужгорода, Середнього, Бобовища, Мукачева, Берегова, Виноградова, Іршави, праліси Тячівщини, Рахівщини, Чорний мочар із його водоплавними птахами, Ужгородська ротонда, обсерваторія на горі Піп Іван, місця археологічних розкопок городищ кельтів в урочищі Галіш і Ловачка під Мукачевом, дакійських та римських поселень біля Великої й Малої Копані та ін. Туристи радо каталися на вузькоколійках Ужгород – Анталівці, Берегово – Кушниця, Тересва – Усть Чорна, Ясіня – Козмещик, напинали намети біля гірських водосховищ лісництв та колиб пастухів.

Про активну діяльність Закарпатського відділення КЧСТ свідчить розроблена 1928-го року ювілейна закарпатська туристична стежка (маршрут) завдовжки 343 км, до якої були підв’язані 22 промарковані бічні маршрути, загальна протяжність яких становила близько 1000 км. 1937 р. Клуб мав у своєму розпорядженні 61 будинок на 475 ліжок, 14 споруд діяли цілорічно. Крім того, Клуб побудував 17 власних туристичних хат і притулків, ресторан у с.Невицьке, готель у Рахові, човнову станцію у Хусті.
КЧСТ вів систематичну й послідовну пропаганду здорового способу життя, рекламував зимові й літні туристичні маршрути, прокладав нові лижні траси, планував будівництво гірськолижних баз на Березнянщині, Іршавщині, Рахівщині, Воловеччині, на Полонині Руна, боржавських полонинах, хребті Свидовець, на горах Стій і Великий Верх.

Пропагандистські й рекламні матеріали про зимовий і літній відпочинок і визначні туристичні міста у Закарпатті періодично випускалися чеською і словацькою мовами, а також англійською, французькою та німецькою. Путівники й довідники про туристичні можливості Закарпаття, складені відомими спеціалістами туристичної індустрії, публікувало солідне видавництво "Орбіс". Окремо виходили книги про фольклор, церковні пам’ятки, народну архітектуру й промисли Закарпаття, друкувалися науково-популярні статті, нариси в журналах "Яс" ("Сяйво"), "Зимовий спорт", ювілейному збірнику "Підкарпатська Русь", виданому 1936 року. Переконливим пропагандистським матеріалом була також творчість чехословацьких письменників про Закарпаття Івана Ольбрахта, Карела Чапека й багатьох інших.

Слабкість матеріально-технічної бази туризму в 20–30 роках ХХ століття в області не давала можливості розвиватися всім видам відпочинку. Найбільш популярними були піші одно- й дводенні екскурсії й походи школярів та молоді до околиць своїх населених пунктів, природних та історичних пам’яток, вилазки в гори з підйомами на найближчі вершини. В області з’явилися перші прояви сільського, екологічного, гірського, лижного, шкільного, паломницького туризму, налагоджувався прийом іноземних подорожан, набував сталого розвитку внутрішній туризм.

Однак більшість маршрутів, крім декількох головних, не була промаркована, постійно стояла проблема підготовки й перепідготовки кадрів інструкторів, гідів-перекладачів, екскурсоводів. У гірській місцевості лише поодинокі лижні траси були облаштовані згідно з вимогами й правилами лижного спорту, перші кроки робив оздоровчий туризм, розпочалося будівництво санаторіїв з використанням мінеральних і термальних вод для лікування серцево-судинних захворювань, розладнань нервової, ендокринної, периферійної та інших систем органів людини, опорно-рухового апарату.

На превеликий жаль, події 1938–1939 років (Мюнхен, Віденський арбітраж, розпад Чехословаччини, окупація угорськими гортівськими військами, Друга світова війна) майже повністю зруйнували матеріальні надбання туристичної індустрії цього періоду. А в період 1939-1944 туристична галузь була сконцентрована на швидку реабілітацію, зокрема угорська влада використовувала потенціал термальних та мінеральних вод краю для відновлення здоровя солдат.

В радянський час туристична галузь була майже стовідсотково зорієнтована на рекреацію – санаторії, бальнеологія, курортологія. Кілька десятків малих і великих оздоровниць, поява рекреаційних зон довкола Поляни, Шаяна, Синяка, Голубиного, Н.Солотвина, Солотвина, Сойм та інших населених пунктів, все це мало забезпечити якісний відпочинок та оздоровлення "великої совєтської людини" для боротьби за комунізм і світле майбутнє, як тоді повідомляли "всё во благо человека, всё во имя человека", до речі імя тієї людини так ніхто і не дізнався. Туризм також розвивався і у своїх не затратних видах: пішохідний (піші маршрути в горах, багатоденні походи), екскурсійний (замки, міста, музеї), гастрономічний (винні підвали Ужгорода, Середнього), лижний ( Міжгірщина, Березнянщина, Рахівщина), автобусні екскурсії (мале та середнє коло Закарпаття), дитячо-юнацький (піонертабори) і т.д.

Кафедра туризму УжНУ – все тільки починається…

Новий етап у історії закарпатського туризму розпочався з відкриття кафедри туризму у складі географічного факультету Ужгородського національного університету, яка розпочала своє функціонування з 2005 року під керівництвом досвідченого фахівця-практика, к.е.н. Мацоли Василя Івановича, у 2006 році кафедру очолив к. соц. н. Шандор Федір Федорович. Сьогодні кафедра туризму УжНУ найбільш чисельна за кількістю студентів на географічному факультеті. Стратегічною метою навчальної та наукової діяльності кафедри туризму, є формування нової висококультурної та освіченої генерації кваліфікованих фахівців туристичної галузі та розробка нових туристично-рекреаційних продуктів Карпатського регіону, і зокрема бренду "Карпати". Виходячи з цього навчальним планом з даної спеціальності передбачається поглиблене вивчення ділових іноземних мов (англійська, німецька, французька, іспанська), на які відведено не менше годин, ніж на всі інші професійно-орієнтовані дисципліни. Останні включають, окрім дисциплін суто туристичного спрямування (історія туризму, туризмознавство, технологія туристської діяльності, безпека в туризмі, туроперейтинг, турстатистика, країнознавство, сучасні різновиди туризму), значну кількість економічних (економічна теорія, економіка підприємства, фінанси та фінанси підприємства, міжнародна економіка, ціноутворення в туризмі). Велика увага при цьому приділяється опануванню маркетингом і менеджментом у туристичній галузі. В поєднанні зі знаннями організації готельної, ресторанної, екскурсійної, музейної справи та міжнародного туризму, майбутні фахівці зможуть легко адаптуватись на ринку як внутрішнього, так і міжнародного туризму. Значне значення при підготовці фахівців туристської галузі має поєднання теорії і практики: студенти-туризмознавці беруть постійну участь в моніторингу туристично-рекреаційної галузі Закарпаття. Реалізація цього принципу сприяє покращенню якості підготовки фахівців. Базами навчальних практик студентів слугують кращі готельно-ресторанні та туристично-рекреаційні комплекси, провідні туроператори та турагенції Закарпаття, а також підписано договори з туристичними організаціями Європи, Азії, Америки. Студенти за п’ять років відвідали, як навчальна практика, Туреччину, США, Індію, Німеччину, Швейцарію, Словаччину, Індонезію, Угорщину, Польщу. За час існування кафедри викладачами підготовлено і видано 42 туристично-інформаційних посібників, проведено власними зусиллями 21 міжнародний семінар та взято участь у понад 50 міжнародних конференціях. Силами кафедри було успішно організовано 5 регіональних фестивалів та реалізовано 8 міжнародних проектів, зокрема проект "Народні ремесла Закарпаття": фонд Євразія, "Сприяння поширення ідеї євроінтеграції в Закарпатській області": фонд Відродження, "Відкриття туристично-інформаційних центрів в м. Ужгород" - фонд ІnterRegio–Європейський Союз.

З останніх новин….

27 вересня, в міжнародний день туризму в Ужгороді було проведено робочу нараду організаційного комітету, та обговорення з представниками туристичного бізнесу, який працює на внутрішній туроперейтинг Закарпаття, ідеї створення інформаційного промоційного проекту, розроблено бачення, пріоритети, етапи та задачі стратегії.

Кінцевою метою, організатори, а саме кафедра туризму УжНУ, вбачають створення незалежного, некомерційного Проекту, що здійснюватиме консолідацію та координацію дій усіх учасників туристичного ринку Закарпаття, у співпраці та партнерстві з державними структурами та громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на реалізацію комплексної програми розвитку закарпатського туризму. На сьогоднішній день, інформаційний простір Закарпаття вже складається з багатьох інформаційних ресурсів, що в тій чи іншій мірі популяризують окремі туристичні зони та об’єкти.

Вже на сьогодні можна чітко побачити та сформулювати основні фактори, що стримують розвиток в’їзного та внутрішнього туризму на Закарпатті.

По перше, це низький рівень зацікавленості в розвитку внутрішнього туризму з боку тур фірм;

По друге, Закарпаття втрачає образ гостинного краю в Україні, через надзвичайно низький рівень сервісу та обслуговування.

По третє, високі ціни на послуги при недостатньо розвиненій туристичній інфраструктурі, невідповідність співвідношення "ціна / якість" у готелях та інших засобах розміщення;

По четверте, недостатня державна некомерційна реклама туристичних можливостей області, що пов’язано з низьким рівнем бюджетного фінансування;

По п’яте, невисока якість обслуговування у всіх секторах туристської індустрії через низький рівень підготовки кадрів та загалом відсутність системи підвищення та перепідготовки кадрів в сфері туризму.
І ще…
Про кафедру туризму УжНУ можна дізнатися на сторінках її сайту: www.tourism.uz.ua

Теги: туризм, кафедра туризму, історія, Федір Шандор

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати