Триває творчий конкурс на кращий вірш для майбутнього гімну Закарпаття

     Складність завдання, високі вимоги діяли дещо стримуюче. Не всі бажаючі взяти участь у конкурсі доважувались подавати свої твори.

     Тому конкурсна експертна комісія у травні ц.р. запропонувала депутатам продовжити конкурс. Рішенням сесії його кінцевий строк встановлено до жовтня 2009 року. Голова обласної ради Михайло Кічковський зустрівся з поетами – спілчанцями обласної письменницької організації, аби іще раз спільно обговорити високі вимоги до слів гімну. Адже це повинен бути твір такої глибини і довершеності, щоб міг стати урівень із Прапором і Гербом Закарпатської області. Завдання – почесне і відповідальне. Такий підхід дав позитивні результати. З усіх кінців Закарпаття, навіть інших регіонів на адресу конкурсної комісії надійшло майже сто текстів. Хоч імена їх авторів, згідно з умовами конкурсу, зашифровані, громадськість області цікавить, як проходить конкурс. А одна з газет навіть дещо з іронією поставилась до цієї творчої акції.

     Член конкурсної комісії, голова правління обласної організації Національної спілки письменників України Петро Ходанич на прохання редакції оглядає "конкурсну пошту" - запропоновані до майбутнього гімну Закарпаття вірші.

     Петре Михайловичу, вам слово.

     Петро Ходанич: - Найперше слід відмітити активну громадянську позицію, високу національну свідомість авторів усіх поданих на конкурс творів. Вони прагнуть прилучитися до справді всенародної справи. Як і під час конкурсу на кращий проект Прапору Закарпатської області, люди усвідомлюють історичне значення цієї творчої акції. За словами одного з учасників конкурсу, вже сама участь у такому творчому змаганні - почесна справа.

     Інший учасник конкурсу у супровідному листі зазначив: "Текст писався давно, ще до конкурсу, з глибоким почуттям любові до рідного краю". Це підтверджується словами:

          "Благослови, Боже милий, край наш і народ,
          Бо у твоїй Божій ласці сила і оплот.
          Буде жити Закарпаття – буде процвітати,
          Буде в мирі і любов’ї люд наш проживати".

     Автори іншого проекту, судячи із змісту листа, подружжя, написали: "Щоб виразити гордість за наш край, за дружніх і працьовитих закарпатців, ми створили пісню і назвали її "Рідне Закарпаття". Зверніть увагу, вони самі визначили свій твір як пісню, а не як гімн. Таких творів, що могли б стати чудовими піснями про наш край, до конкурсної комісії надійшло багато. Це дуже добре, що люди таким чином освідчуються в любові до нашої благословенної Всевишнім Срібної Землі. Це свідчить про щедрість і щирість їх доброї душі.

     У кожному конкурсному творі своя родзинка, яка хоч не завжди є надзвичайною поетичною знахідною, але влучно відтворює духовний світ, моральні цінності закарпатців:

          "Верховина - отчий край:
          Тут ми сестри й браття.
          Болю-радості розмай –
          Моє Закарпаття".

А ось іще таке:

          "На водах Тиси - сонця блиски,
          В коронах лісу сплять верхи,
          Від смерекової колиски
          Високі нам лежать шляхи".

     Характерною особливістю поезій, поданих на конкурс, є возвеличення славної історії, героїчного минулого кращих синів Карпатського краю, які всі свої сили, талант віддали чесному служінню рідному народу.
     Один із авторів це відтворив так:

         "Дух Духновича крилатий,
          Дум Волошина неспокій…
          Невмирущі у Карпатах
          Завіти пророків".

     Свято вшановується і пам’ять творців та оборонців Карпатської України - однієї з предтеч нашої незалежної держави:

          "І здобуту нами волю
          Берегтимемо, брати,
          Поля Красного героїв
          Пам’ятатимем завжди".

     Теперішнє і майбутнє краю, як стверджує один із авторів проекту гімну Закарпаття, в єдності з усім українським народом у незалежній, самостійній Українській державі:

          "Нас Карпати всіх єднають
          З морями й степами.
          Закарпаття всюди знають
          Славними синами".

     Згадати всі запропоновані твори у газетному матеріалі просто неможливо. Але їх автори заслуговують щирої вдячності за те, що зуміли висловити у поетичній формі свої почуття, думки, переживання. Звичайно, вирішальне слово за членами конкурсної комісії. А це - відомі вчені, фахівці-історики, професійні поети, композитори, співаки.

     Як прозаїк, я щиро захоплений творчим розмаєм, зверненням до поетичної творчості наших краян – людей різних професій, різного віку, соціального статусу.

     Зворушують своєю простотою і щирістю слова одного із авторів проекту гімну:

          "Поклін тобі, земле рідна, Закарпаття,
          Від мужніх батьків, від рідних синів.
          Рости, розвивайся, кріпись і мужайся!
          Слава Закарпаттю вовіки віків".

     Високо оцінюючи участь наших краян у творчому змаганні не можна не погодитись із пропозиціями учасників "круглого столу" "Гімн Закарпаття: теперішнє, майбутнє, сучасне", думкою видатного вченого-академіка, нашого земляка Василя Німчука, більшості членів конкурсної комісії про доцільність при завершальному відборі текстової частини Гімну Закарпаття не знехтувати багатющою творчою спадщиною наших видатних поетів, які, на жаль, уже переступили межу вічності. А це - когорта славних і незабутніх: Василь Гренджа-Донський, Юлій Боршош-Кум’ятський, Андрій Патрус-Карпатський , Юрій Гойда, Микола Рішко, Василь Діянич, Василь Вовчок, Петро Скунць, Василь Вароді, Василь Ігнат, Микола Матола….

     Всі вони по-синівськи любили Закарпаття, збагатили його духовні набутки. Тож у портфелі конкурсної комісії є низка творів цих співців Срібної Землі. Їх подали окремі жителі, громадські організації, навчальні заклади краю.

     Незабаром конкурсна комісія прийме своє рішення. Звичайно, що переможець може бути тільки один. Але ж будуть відзначені автори і кращих творів. У цілому, проведення такого відповідального конкурсу стало особливою, визначною подією у духовному і культурному житті Закарпаття.

Член експертної групи, голова обласної організації
Національної спілки письменників України
Петро Ходанич

Теги: творчий конкурс, вірші, гімн Закарпатської області

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати