Український батько: 4 хвилини на день на виховання дитини

Координатор Програми рівних можливостей та прав жінок в Україні Лариса Кобелянська повідомила, що проблема відповідального батьківства традиційно сприймається суспільством як тотожна з захистом материнства і дитинства. Участь батька у народженні і вихованні дитини, як цінна і важлива, у суспільстві зазвичай ніким не спростовується, але фактично участь у догляді за дитиною розглядається, переважно, все ж як виключення, а не норма.

У той же час реальна участь чоловіків-батьків у вихованні і догляді за дитиною від самого народження дає можливість не лише жінці "не відстати" у кар’єрному просуванні, не втратити інші можливості, а й можливість дати дитині скористатись з переваг не лише маминого, а й татового виховання. Для чоловіків так само відкривається абсолютно нова сфера самореалізації.

Наразі зараз за даними соціологів середньостатистичний український батько лише 4 хвилини в день приділяє уваги вихованню дитини, лише 32% татусів допомагають дітям робити уроки. А тих серед чоловіків, хто доглядає хвору дитину – лише 10%. Лише 24% татусів у своїх обов’язках мають супровід дітей до школи.

Дефіцит спілкування негативно впливає не лише на сина, чи доньку, а й на самого батька. Не реалізувавши свою потребу в опіці, піклуванні, батьківській ніжності – чоловік набуває агресії, емоційної нереалізованості. Психологи схиляються до проведення паралелі між подовженістю життя і кількістю часу, проведеного людиною у спілкуванні з дитиною. То, можливо, розв’язання проблеми скорочення розриву у тривалості життя чоловіків (а зараз він складає в Україні 12 років) лежить у більш активному їх залученні до догляду за дітьми? Ці та інші проблеми стали предметом обговорення під час проведення заходу.

Учасниками Школи традиційно стали організації, як комерційні, так і неприбуткові, які спрямовують свою роботу на пропагування свідомого батьківства, ґендерного перерозподілу сімейних обов’язків, займаються підготовкою батьків до народження дитини та подальшим вдосконаленням батьківських навичок і гармонійним розвитком їх дітей. Учасниками Школи стали представники з 9 областей України.

Програма заходу включала в себе як дискусійну частину так і майстер-класи, під час яких учасники ділились досвідом, наявними методиками та підходами по роботі з батьками і дітьми. Першими демонстрували свої напрацювання господарі – Ужгородський центр розвитку дитини "Калейдоскоп".

Кількість конкурсів була такою, що кожна родина отримала можливість виграти приз, тому жодна сім’я не залишилась без уваги.

Зазначене свято відкрило тиждень подібних заходів, що передує Дню батька, який поки що не є офіційним святом в Україні, але за ініціативою Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту і громадськості відтепер відзначатиметься у третю неділю вересня (у цьому році – 19 вересня). Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні підтримала цю ініціативу і підготувала прапорці "Я пишаюся! Я тато!", які стануть цього року невід’ємним атрибутом святкування Дня батька не лише в столиці, а й у регіонах України.

Далі досвідом ділились гості з інших областей. Зокрема, Лариса Перепелиця ("Сім’я від А до Я", м. Харків) провела інтерактивне зайняття на тему "Як вплинути на поведінку членів сім’ї?", Тетяна Шевченко (Інформаційно-оздоровчий центр "Гармонія", м. Суми) - практичний майстер-клас "Аквагімнастика для вагітних", а Юлія Савельєва (Сумська гендерна агенція консультацій та інформації) - майстер-клас, присвячений специфіці догляду за новонародженими дітьми.

Олексій Хмара (Творче об’єднання "Технології оптимального розвитку особистості", м. Кіровоград) провів майстер-клас на тему створення тато-школи на прикладі своєї організації. Представлені Олексієм "7 кроків до створення тато-школи" презентували основні питання, що потребують вирішення на початковому етапі.

Зокрема, реалізація такого проекту, як школа відповідального батьківства потребує наступні 7 елементів: команди, розуміння своєї цільової аудиторії, програми (методик), належного приміщення, зручного для клієнтів графіку, відповідного суспільного розголошення (зв’язки з громадськістю) та спільного для всіх членів команди бачення місії організації.

Приблизні викладки по часу та необхідному фінансовому забезпеченню засвідчили, що для створення такої школи необхідно максимум рік і орієнтовно 25 тисяч гривень. З певними корекціями, учасники погодились з наведеним Олексієм Хмарою алгоритмом створення тато-школи.

Наприкінці Всеукраїнської школи відповідального батьківства, учасники визнали, що наявний у кожного досвід та перспективний план розвитку потребує більш тісної співпраці, постійного обміну практиками, розробки та апробації нових методик, тому було прийнято рішення про створення Всеукраїнської мережі організацій з відповідального батьківства, до якої увійдуть організації, що працюють в цьому напрямку.

Учасники наголосили, що мережа є відкритою для приєднання. Новостворена організація буде мати три основні робочі органи, які здійснюватимуть адміністративні, науково-методичні та комунікаційні функції.

Також учасники заходу мали можливість ознайомитись з новітньою методикою ґендерної просвіти – Спортивного ґендерного орієнтування. Розробником цієї методики є Закарпатський обласний Центр ґендерної освіти, який провів серйозну аналітичну роботу, адже і сам маршрут, і всі завдання базувались на результатах численних досліджень психологів.

Директорка Центру Маріанна Колодій повідомила, що дуже важливим є поєднання спортивного орієнтування і різного роду завдань, оскільки існують певні ґендерні стереотипи щодо поведінки чоловіків і жінок під час орієнтування на місцевості, поведінки у команді, розподілу обов’язків під час проходження маршруту, певного підходу до виконання завдань.

Подібні змагання традиційно фіксуються на фото та відео, адже потім разом з результатами виконання завдань піддаються ретельному аналізу і дають дослідникам великий масив інформації про учасників.

Учасники розділились на команди по 2 особи, всього було 3 типи команд: жіночі, чоловічі та змішані. Маршрут було прокладено гірською місцевістю і містив 10 баз, на кожній з яких на учасників чекало завдання, що базувалось на дослідженнях психологів. Виконання завдань командами всіх трьох типів підтвердило висновки науковців, оскільки навіть фахівці з впровадження ґендерних підходів досить часто використовували ґендерні стереотипи при виконанні завдань.

Суддівська бригада, яка спостерігала за поведінкою учасників змагань протягом всього проходження маршруту зазначила, що жіночі і чоловічі команди намагалися рухатись в одному темпі. У змішаних командах чоловіки періодично виривались уперед і першими, досягнувши чергової бази, починали виконувати завдання, не дочекавшись партнерки. При цьому найкращий час проходження маршруту (40 хвилин) продемонструвала змішана команда, а найбільший (117 хвилин) – жіноча. Найкращі показники виконання завдань у двох інших команд, при чому одна з них жіноча, а інша – чоловіча.

Учасники високо оцінили представлену методику і зазначили, що вона є оригінальною і цікавою. Водночас, результати, які можна отримати аналізуючи поведінку учасників під час проходження маршруту і виконання завдань, сприяють переосмисленню розуміння ґендерних стереотипів. На думку всіх учасників така форма ґендерної просвіти заслуговує на активне розповсюдження і використання в усіх регіонах України. Зокрема йшлося про необхідність представлення цієї методики під час Всеукраїнського освітнього форуму, що пройде в жовтні у столиці України.

Теги: Уж, школа відповідального батьківства, батьки, діти, тато, мама

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати