В Ужгороді відбулася нарада з питань використання мінеральних вод Закарпаття

В нараді взяли участь начальник головного управління економіки облдержадміністрації Віктор Погорєлов, начальник управління державної екологічної інспекції Юрій Павлей, представники асоціації виробників мінеральних вод та інші.

На сьогодні на Закарпатті виявлено і досліджено понад 360 джерел мінеральних вод із різними хімічними та лікувальними властивостями. Ліцензії на право використання родовищ мінеральних вод мають 25 підприємств області. Основним ринком збуту закарпатських мінеральних вод залишається Україна, однак частково продукція експортується до Канади, США, Угорщини та Словаччини, а віднедавна і до Білорусі.

Як повідомив начальник головного управління економіки Віктор Погорєлов, за І півріччя цього року видобуток мінеральних вод суб'єктами підприємницької діяльності зменшився на 11% проти минулого року і становив 127 тис. куб. м. Значно зменшився розлив мінеральних вод у скляні пляшки – на 20 відсотків. Разом з тим використання мінвод санаторіями у лікувальних цілях збільшилося на 9 відсотків. 

– Спад виробництва спричинений в першу чергу зменшенням попиту на внутрішньому ринку, – констатував Віктор Погорєлов. – Так, найбільший виробник мінеральних вод ВАТ "Свалявські мінеральні води", де розливалось 70 відсотків обсягу фасованої води, за результатами першого півріччя зменшили виробництво на 60 відсотків. Так ж ситуація спостерігається і на інших підприємствах краю – ТОВ "Шаяни", ТОВ "Аква-Поляна", ТОВ"Маргіт", МПП "Алекс".

В чому причина такого спаду і розбирались на нараді. Фактом є те, що в області неефективно та нераціонально використовуються 38 свердловин мінеральних вод. Відбір води із них становить в середньому 21 відсоток від передбаченої квоти. Найбільш ефективно використовуються Полянське, Свалявське, Голубинське родовища – в середньому на 50-80 відсотків. Найменше – Драгівське (3%), Сойминське (0,45%) та Дравецьке (0,21%). Ще один факт, на який звернув увагу начальник головного управління економіки, – низький рівень заробітної плати на цих підприємствах. При середньообласній зарплаті в 1490 гривень заробітна плата на заводах з розливу мінеральних вод становить 800-1000 гривень. 

Серед названих недоліків і той факт, що в області мають місце самовільні розробки родовищ та високий рівень порушень природоохоронного законодавства при експлуатації родовищ. Так, начальник управління державної екологічної інспекції в Закарпатській області Юрій Павлей повідомив, що цьогоріч на 13 суб’єктах підприємницької діяльності було виявлено 25 фактів порушень.

Ще одна проблема. Чимало земельних ділянок, на яких знаходяться родовища корисних копалин, розпайовано та забудовано, і цей процес хаотично продовжується у багатьох районах. Внаслідок дроблення родовищ з’являється багато користувачів, які здебільшого працюють без єдиного координатора у справі видобутку та розливу мінеральної води для широкого кола споживачів. Саме тому нагальним питанням сьогодення є сучасна оцінка всіх запасів мінеральних вод краю, їхній облік, над чим закарпатська влада наразі інтенсивно і працює.

– Часто трапляється, що одне родовище має по кілька власників, кожен з яких веде свою "політику" прибутків, – відзначив Юрій Павлей. –  Яскравий приклад – одне з родовищ на Свалявщині, яке має на сьогодні фактично чотирьох власників. Крім того, поблизу цього родовища забудовується територія, що тільки активізує процеси зміління джерел мінеральної води.

Представники Асоціації виробників мінеральних вод Закарпаття розповіли про проблеми, з якими вони стикаються в повсякденній роботі. Перш за все, це складності з отриманням ліцензії на використання надр.

– Складною та бюрократичною є сьогодні процедура отримання ліцензій. Вона занадто складна та довготривала. Інколи ми очікуємо на дозвіл не один місяць, а той рік,  – поскаржився Іван Кадар, голова асоціації. – Ще один урядовий проект – введення ліцензування на виробництво джерельної води з свердловин глибиною до 20 метрів – може взагалі "поставити хрест" на розливі питної води в області.

У свою чергу Віктор Погорєлов констатував, що процедуру отримання ліцензії можна спростити, наприклад, окремим законодавчим актом. Саме тому обласна влада вже неодноразово зверталася із цим питанням до Верховної Ради, Кабінету Міністрів. Але, на жаль, ситуація так і не зрушилася з мертвої точки.

На нараді також обговорювалось питання якості фасування та розливу закарпатських мінеральних вод. Наразі більше 90 відсотків продукції розливається в ПЕТ-пляшки, хоча європейський досвід свідчить, що саме скляна тара найбільше до вподоби споживачам. На думку Віктора Погорєлова, цьому прикладу слід наслідувати й закарпатським виробникам.

Теги: Ужгород, мінеральні води, використання, підприємства, Свалява, "Шаяни", "Аква-Поляна", "Маргіт", "Алекс"

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати