Микола Вегеш, ректор УжНУ: "Цього разу все вирішували сертифікати"

47-річного ректора Ужгородського національного університету /УжНУ/ Миколу Вегеша особливо представляти закарпатцям не потрібно: доктор історичних наук, професор, один з найавторитетніших дослідників історії рідного краю, особливо періоду Карпатської України /1938-1939/, 70-річчя якої відзначається цьогоріч.

- Вітаю вас, Миколо Миколайовичу, з відзначенням книги, зичу нових наукових і педагогічних здобутків.

- Дякую!

- Ви одним з перших серед закарпатських істориків стали досліджувати період Карпатської України. Власне, у тому, що ювілейні дати Карпатської України тепер відзначаються на державному рівні, що її президенту Августину Волошину посмертно присвоєно звання Героя України, є й ваша заслуга. А ваші труди якось відзначили?

- Указом Президента України з нагоди 70-річчя Карпатської України мене нагороджено орденом "За заслуги" ІІ ступеня. Ордена удостоєний і професор Омелян Довганич.

- Як ви "увійшли" в тему Карпатської України?

- По-перше, я родом з мальовничого Міжгір'я- із цих місць і творець Карпатської України отець Августин Волошин, і її співець поет Василь Гренджа-Донський... З дитинства чув про них, але небагато: Карпатська Україна і все пов'язане з нею в радянські часи замовчувалося. Отож мені для кандидатської дисертації запропонували тему про зародження пролетаріату в Україні. Втім, до неї душа не лежала. Дві наступні теми також були "марксистськими" /такий був час/. Працюючи над однією з них, я паралельно готував і дисертацію про Карпатську Україну: благо, настали часи горбачовської відлиги, табу з багатьох тем зняли. Нам дозволили навіть відзначати 51-у річницю Карпатської України. У відкритій пресі з'явилися перші несміливі публікації про "паросток української державності в Карпатах". Словом, я представив до захисту дисертацію про Карпатську Україну. Деякі мої опоненти розгубилися від несподіванки /час повної свободи слова ще не настав/. Та я все ж захистився. Відтоді залишаюся вірним темі дослідження історії Карпатської України.

- Керівник держархіву області Михайло Делеган стверджує, що в історії Карпатської України багато "білих плям". Якщо так, то як збираєтеся їх "замальовувати"?

- Цілком поділяю цю думку. У моєму переліку десь 20 цих "плям". І це зрозуміло: багато архівних матеріалів про Карпатську Україну знаходяться в Угорщині та Румунії, що ускладнює роботу нашим досідникам. Мене, приміром, досі цікавить, хто спричинив бої між січовиками і чеським військом у Хусті. Чи підписував Августин Волошин наказ про відсіч угорським окупаційним військам? Адже молодь, пройнявшись ейфорією незалежності, могла вийти на Красне Поле і без наказу. Таких моментів в історії Карпатської України справді чимало...

- Миколо Миколайовичу, чи не втрачаєте з часом інтересу до Карпатської України? Якщо ні, то що у планах професора Вегеша?

- Ні, цією темою, мабуть, займатимусь вже до кінця життя. Планів багато, здійснення деяких з них іноді доводиться відкладати через теперішню посаду. Адміністративна робота засмоктує, а відпустка аж у жовтні... Тим не менше уважно стежу за сучасними публікаціями про Карпатську Україну. Дехто з "дослідників" переписує вже відоме, але є й такі /професори Сергій Федака, Омелян Довганич/, які вносять новизну у цю тему. Окремі їхні висновки змушений буду врахувати, скажімо, у перевиданні книги "Карпатська Україна 1938-1939 років у загальноєвропейському контексті". Це буде вже десяте видання. Хотів би, щоби цю книжку мали у всіх школах області. Підготував і збірник документів Августина Волошина. Словом, інтерес до цих досліджень не згасає, скоріше - навпаки...

- Не так давно завершилася вступна кампанія в університеті. Порівняйте її з минулорічною, будь ласка...

- Це була перша в Україні вступна кампанія, коли все вирішували тільки сертифікати. Крім того, був більший конкурс: торік надійшло понад 7 тисяч заяв, цьогоріч - 9 тисяч. Майже всі претенденти на студентський квиток кудись вступили: чи не кожен абітурієнт "проривався" або на кілька факультетів, або в кілька вузів. Гостро стояла проблема пільговиків /інваліди першої і другої груп, діти-чорнобильці т.д./. Скажімо, на 15 місць держзамовлення на юридичному факультеті надійшло 19 "пільгових" заяв. Це означало, що жодна дитина з високим рівнем знань не мала шансу вступити. Довелося просити міністерство про виділення додаткових місць державного замовлення. Правда, врешті-решт усе втряслося, оскільки чи не всі вступники врешті-решт кудись пройшли /деякі - аж на чотири спеціальності/, то місця самі собою звільнилися і для достойних "непільговиків". Та міністерству, гадаю, треба подбати, щоб не було подібних проблем у майбутньому.

- На яких факультетах були найбільші конкурси? І - кілька слів про оплату контрактного навчання...

- Як і в попередні роки, найпопулярнішими під час нинішньої вступної кампанії були спеціальності "туризм", "міжнародні відносини" і "правознавство". Найвища оплата навчання контрактників на юридичному факультеті - 12 тисяч гривень за рік. Далі йдуть факультети міжнародних відносин, економічний та інші.

- Скільки юнаків та дівчат стали студентами цьогоріч?

- Зараховано вже дві тисячі вступників: тисяча -на державне замовлення і стільки ж вже заплатили за навчання за контрактом. Всього університет може прийняти три тисячі "новобранців".

- Чи багато було незадоволених серед абітурієнтів та їхніх батьків?

- Приймальна комісія не зареєструвала жодної письмової скарги. Я зустрічався зі всіма батьками, які мали сумніви щодо результатів конкурсу. Найбільше нарікань було пов'язано з пільговиками. Міністр додав трохи "держзамовних" місць, але, як я вже казав, вдалося обійтися без них.

- Тим не менше, Миколо Миколайовичу, цього року, як і в попередні, під час вступної кампанії не стихали розмови про хабарі...

- Цією проблемою повинні займатися правоохоронні органи. Коли мене обрали ректором, я по телебаченню звернувся до батьків абітурієнтів: якщо ви давали гроші, то заберіть їх. І певний рух у цьому напрямі був. Однак я не можу звільнити викладача, доки не доведена його вина. А доказувати факти хабарництва досить важко, оскільки "беруть" і "дають" добровільно, за взаємною згодою. Отож ніхто з учасників оборудки не піде доносити на іншого... Гірше, коли гроші вимагають. Про такі факти просив доповідати мені.

До слова, за п'ять років мого ректорства було-таки викрито чотирьох викладачів університету, запідозрених у хабарництві. Справа дійшла до суду, винні отримали умовне покарання. Оскільки вони були пенсійного віку, то я звільнив їх.

- Отже, вступна кампанія позаду, починається новий навчальний рік. Як зустрів 1 вересня - День знань - Ужгородський національний?

- УжНУ сьогодні - це 18 факультетів, сто кафедр, 12 тисяч студентів, 150 докторів і 445 кандидатів наук. До речі, про кадрове забезпечення: ми посідаємо перше місце в Україні за кількістю докторів наук на кількість студентів.

- Чи вдалося ректору Вегешу відкрити нові спеціальності чи факультети?

- Коли я обійняв посаду ректора, в університеті було 14 факультетів. Тепер, як я вже казав, їх 18. За останні п'ять років було відкрито чотири нові спеціальності на географічному факультеті, стоматологічний і факультет суспільних наук...

- Чим особливо пишаєтеся?

- Cтоматологічним факультетом. Нелегко він нам дався, але нині можемо по праву гордитися ним. У значній мірі завдячуємо обласній владі, яка виділила кошти на сучасне устаткування. Сьогодні відкриємо актовий зал, де можна буде слухати і конспектувати лекції столичного професора. Уявляєте: професор у Києві читає лекцію, а студенти в Ужгороді бачать і слухають його, записують почуте.

Цьогоріч, до речі, нашим студентам читатимуть лекції відомий фахівець з Росії Рима Казакова, два професори-стоматологи з Івано-Франківська, американський професор-політолог Річард Фелман...

- До речі, Миколо Миколайовичу, чи потрібно на маленькому Закарпатті стільки спеціальностей? Тим паче, що деякі дублюються в інших вишах краю...

- Згоден. Якби я міг, то перерозподілив би місця держзамовлення. Наприклад, зменшив би кількість місць на фізичному факультеті, а збільшив би на факультетах міжнародних відносин і стоматологічному...

- Якось ви висловилися за об'єднання закарпатських вузів. Тоді справді вдалося б уникнути непотрібного дублювання спеціальностей...

- Знаєте, поспостерігавши за процесом злиття двох мукачівських вишів, я змінив свою позицію в цьому питанні. Адже за об'єднанням - долі конкретних людей. Одні залишаються працювати далі, інші змушені піти на пенсію чи звільнитися. Словом, це дуже складний і болісний процес...

Багато говориться, приміром, про злиття Закарпатського державного і нашого університетів. Теретично це можливо, але не на рівних умовах. В ЗакДУ багато викладачів взагалі без наукових ступенів, а професорів там надзвичайно мало. Отже, мова може йти хіба що про приєднання ЗакДУ до Ужгородського національного...

- Про що мріє ректор Вегеш на старті нового навчального року?

- Насамперед про те, щоб нарешті відбулися вибори й щоб настали спокій і стабільність. І щоб Президент та уряд діяли синхронно, в інтересах держави і народу. А ще мрію здійснити свій задум - у наступному році відкрити дві нові спеціальності: товарознавство /митна справа/ і державне управління. Кияни обіцяють допомогу в налагодженні навчального процесу на цих напрямах.

- Спасибі за розмову. Бажаю успіхів у новому навчальному році!

Теги: Микола Вегеш, УжНУ, ректор, освіта, вступна кампанія, сертифікати, хабарі, Карпатська Україна

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати