В Ужгород зазвичай їздять на "п'яний" базар продавати молоко, копчене сало і поживні домашні рослини. Городи ж у всіх родючі, а корови не лінуються поїдати соковиту траву.
На рівній асфальтівці першим здибуємо заклопотаного сімейного лікаря Миколу Бойчука. Він і веде нас до амбулаторії, що в одній двоповерховій оселі з дитячим садком. Перед нею прив'язаний бичок, що підкреслює "сільськість" медичного закладу. Повна назва останнього - амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Підпорядкована вона Ужгородському районному відділу охорони здоров'я.
Заклад справляє приємне враження чистотою і доглянутістю . М.Бойчук демонструє належно обладнану маніпуляційну, де роблять селянам приписані ін'єкції, надають першу медичну допомогу, а також невідкладну поміч при інфарктах, важких травмах тощо. На найнеобхідніші медикаменти виділили гроші з бюджету, але дещо людям доводиться і доносити в разі потреби зі свого. Є добротні кардіограф, стерилізатор.
Головний лікар Вікторія Ганич та сімейна медсестра Марія Доринець демонструють відмінний кабінет здорової дитини. Говорять, що малюки люблять свого сімейного фельдшера Михайла Данка. Навіть малюнки для нього приносять. З останніх — зображення амбулаторії та карети "швидкої допомоги". А пан Данко, крім основної роботи, любить квіти. І в своєму кабінеті виростив такі, що й заповідник деякий позаздрить.
— Кілька місяців тому, — каже Вікторія Ганич, — з райдержадміністрації виділили нам комп'ютер і факс, бо телефон зберігся ще зі старої амбулаторії. А привітний денний стаціонар на три ліжка обслуговує наша Марія Доринець. Кожний другий четвер місяця приїжджає до пацієнток Лариса Крихтяк — гінеколог, котра обслуговує цю дільницю.
Маленька скромна кухня, аби з'їсти бутерброд і наколотити кави. В недалекому майбутньому (меблі для.цього вже привезені) тут буде працювати аптечний пункт, адже його немає наразі ні в Коритнянах, ні в Часлівцях, ні в Кінчеші. Тому головний лікар і домагається найшвидшої презентації нової фармацевтичної інституції для народу.
— Лабораторія, — зазначає поважний М.Бойчук, — хоча й дістали вже центрифугу, ще не відкривається. Не вистачає фінансування. На жаль, трохи і з каналізацією негаразд. Коли йдуть дощі — витікає з кранів зайва вулична вода. Та й руки, якщо чесно, часто мити не рекомендується.
Другий термін працює голова Коритнянської сільської ради Іван Вайда.
— Скажу вам, — говорить Анатолій Монашенко з Кінчеша, — що він справжній ґазда в підшефних селах. Та й медичному закладу допомагає всім. Майже дві тисячі чоловік живе в нас. І не думаю, що знайшовся б той, хто не погодився зі мною. Села доглянуті. Тому погана екологія не є причиною різних хвороб. Цукровий діабет, гіпертонія, хронічні гастрити є скрізь. І ми — не виняток.
Головний лікар у Коритнянах живе і працює з 2005 року. Родом із Ужгорода. Вважає, що сімейна медицина — не заморська новинка, на селі вона й так була здавна. Медпрацівники звикли обслуговувати і знати все населення з його проблемами. Медиків, як і годиться, запросять у серпні на День села, не забувають на різні заходи кликати в школу, дитячий садок. Свої вони - та й квит! Хоча розслаблятися не доводиться. Приклад цьому — молодий і поривний Микола Якович Бойчук. Три роки віддається тут роботі після медфаку Ужгородського національного. Але щоб елементарно вижити, мусить додатково працювати в Чопі й Ратівцях. Сподівається, що збільшить його та колег потенційні медичні можливості виділення РДА якогось транспорту. Про це на виборах лунають обіцянки майже чотири роки, але "воза" все нема. Сімейна амбулаторія в Часлівцях уже дістала "Славуту", а Коритнянам хоч би підлітковий скутер. Навіть діти з двох українських та однієї угорської групи сусіднього дитсадка співчувають забіганим лікарям. Часлівське лінійно-виробниче управління магістральних газопроводів допомогло амбулаторії сучасними панелями. Заклад набрав європейського вигляду. Рада цьому єдина представниця молодшого медичного персоналу Софія Юріївна Боклаг, яку називають у повсякденні Зоєчкою. їй під п'ятдесят років. Прижилися з чоловіком у Коритнянах, хоча приїхали зі Львівщини. Але тутешні місця причарували. Назавжди!
Iван 2017-02-01 / 11:57:16
Читаючи коментар вiд Капи ,яка неправдиво,брихливо принизила сiмейну медсестру Доринець Марiю Емерихiвну шкодую ,що такi люди живуть i працюють з нами!!!
Жителi села 2017-02-01 / 11:29:47
З якою ненавистю i злiстю треба ставится до людини,щоб принизити ii честь i гiднicть Капо.За свiй неправдивий коментар треба вiдповiдати перед Богом i людьми!
яна 2015-11-02 / 11:06:50
а що хотів Василь сказати цією статтею,не зрозуміло,взагалі...
читач 2009-08-10 / 18:25:00
Тільки заголовок прочитав і зразу зрозумів, що це Зубач. Вася так пише, що йой-йой.
Капа 2009-08-10 / 12:20:00
Вася Зубач! Шо ти гониш?! Марія Доринець, медсестра, яку ти згадуєш, працюючи на повну ставку, вже в 11.00 пяна лежить вдома. Або на базарі парадичками торгує. То будь розумним, коли підносиш цю бездарь!!!