У кожного - свої прикрощі, проблеми. І в кожного надія, віра, що йому допоможуть, його підтримають… Тому ставлення до планового прийому населення з особистих питань, безпосередньо в обласній раді, особливе - вимогливе і прискіпливе: "Людина повинна поїхати додому переконаною, що її почули, зрозуміли і, за даним їй словом, обов’язково буде діло".
Минулого понеділка, 3 серпня 2009 р. на прийомі у голови облради побували мешканці з усіх, без винятку, районів Закарпаття. У вівторок, 4 серпня до нього по "Прямому телефонному зв’язку" звернулись жителі краю, котрі не змогли приїхати особисто, або ж їх питання просто невідкладне.
Таке "широке представництво", - каже Михайло Михайлович, тільки засмучує. Бо і без того непросте життя краян, ще більше ускладнюється кризовими явищами в суспільстві. Тож більше половини громадян звернулись із питанням соціального захисту. Характерно, що найбільша кількість заявників - жінки. Адже вони найгостріше відчувають нестатки, хвороби, все те, що переживає родина, опинившись у фінансовій скруті.
Із далекого с.Богдан, що на Рахівщині, на прийомі побувала інвалід праці Фрозіна Андріївна Брана. Її, більше ніж скромної, пенсії на ліки і закупку дров звісно ж не вистачає.
А Ганна Олексіївна Мушак із с.Коритняни Ужгородського району звернулась у тяжкому горі - потрібна допомога у зв’язку з похованням сина.
Тяжка доля змусила звернутись по допомогу і жительку села Синевир, що на Міжгірщині, Любов Іллівну Рущак. На руках цієї молодої жінки опинилися неповнолітні дві сестри і брат. Батьки трагічно загинули. Вона працює медсестрою у школі на пів окладу…Уже тепер, влітку, вона переживає як перебути зиму…
Нелегка доля випала і Мілі Федорівні Шельмі із с.Нижні Ремети Берегівського району. На її утриманні - тринадцять душ. Троє із них – інваліди дитинства. До всього, як підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов, будинок, в якому проживає заявниця - в аварійному стані.
До болю тривожним був телефонний дзвінок із с. Вільхівців Тячівського району. Жителька цього села - Ольга Петрівна Ганалій вкрай стурбована тим, що в сусідній сім’ї троє малих діток стали круглими сиротами. Мама померла, а їх тато позбавлений батьківських прав. Щоб допомогти дітям Ольга Петрівна зв’язалась із отцем Михайлом, який у Герцаївському районі Чернівецької області створив дитячий будинок сімейного типу, в якому знайшли тепло родинного вогнища знедолені діти із Чернівеччини та ряду інших регіонів України. Визначена законодавством процедура щодо оформлення дітей-сиріт у такому закладі досить складна і тривала. Аби прискорити вирішення цієї невідкладної справи, Ольга Ганалій і звернулася до голови обласної ради, який невідкладно зв’язався з цього приводу із начальником служби у справах дітей ОДА Світланою Якімеліною. Вона запевнила, що будуть задіяні усі можливості, аби діти із Вільхівців були належним чином влаштовані в зазначеному дитячому будинку сімейного типу.
Голова Закарпатської обласної спілки "Діабетик" Любов Іванівна Дудаш скористалася "Прямим телефонним зв’язком", щоб запросити Михайла Михайловича до участі у проведенні "круглого столу" "Школи самоконтролю", мета якого - надання допомоги хворим на діабет. Цей захід буде проведений Українською Діабетичною Федерацією у с. Пилипець Міжгірського району 11 серпня 2009 року. Він подякував за запрошення і пообіцяв, що представник від керівництва облради обов’язково буде на цьому форумі. Адже на контролі ради - виконання прийнятої нею Обласної Програми "Цукровий та нецукровий діабет на 2009-2015 роки".
Володимир Іванович Домбай із с. Грушово Тячівського району по "Прямому телефонному зв’язку", висловив глибоке занепокоєння зростанням правопорушень серед дітей шкільного віку. Він просив Михайла Кічковського порушити це питання на рівні обласної ради, а, можливо, і центральної влади з тим, аби дітям до 16 років обмежити перебування в громадських місцях та на вулиці після 22 години. А заодно – заборонити продаж алкогольних напоїв у вечірній час. Проблеми, підняті Володимиром Домбаєм цілком слушні, зазначив Михайло Михайлович, - і свідчать про його громадянську свідомість та людське вболівання за моральне здоров’я суспільства.
По кожному зверненню голова ради невідкладно прийняв рішення, дав необхідні доручення. "Питання з якими жителі краю, безпосереднього сьогодні, звернулися до обласної ради, - вважає він, - хоч і вирішені, але залишаються на контролі, бо причини, що зумовили їх, на жаль, поки-що залишаються реалією нашого життя.
Як засвідчили підсумки проведення прийому та "Прямого телефонного зв’язку" громадян з особистих питань, які провів згідно з графіком Михайло Кічковський, потік усних і письмових звернень не міліє. З січня по 4 серпня 2009 року до обласної ради звернулось майже тисяча громадян. За аналогічний період минулого року цей показник становив 870 чоловік. В ньому вбачається зростання довіри краян до обласної ради. Разом із тим, таке зростання свідчить і про економічні труднощі, соціальні негаразди, а також про певні недопрацювання влади на місцях, коли невчасно вирішена локальна проблема стає бідою суспільства. На це слід зважити, особливо тепер. Адже не далекий час, коли на порозі стане осінь, зима. Тож про малозахищених, одиноких пристарілих, інвалідів, сиріт, дітей із неблагополучних сімей місцевій владі треба предметно думати вже зараз.