Сергій Олексіюк: "Людина повинна активно шукати роботу разом із центром зайнятості, тоді буде результат"

— Закарпаття загалом і Ужгород зокрема у плані зайнятості виручають близькі кордони, — каже Сергій Максимович. — Ще з радянських часів так склалося, що багато людей звідси виїжджає на заробітки. І хоч сусщні країни самі потерпають від безробіття, наші земляки там знайшли свою нішу й займають її досі, незважаючи на кризу. Не секрет, що > працюють вони переважно нелегально й за. значно нижчу оплату, ніж місцеві, тож роботодавці, котрі хочуть зекономити, завжди знайдуться. Та навіть так рівень безробіття в області в І кварталі 2009-го за методологією Міжнародної організації праці становив 10,4% економічно активного населення віком від 15 до 70 років. Уперше за останні роки в нас вийшов гірший показник, ніж загальноукраїнський (9,5%). Однак, якщо когось це втішить, у 6 країнах Євросоюзу ситуація не краща. В тій же сусідній Словаччині безробіття сягнуло 10,4 %, а в середньому по ЄС воно наразі зупинилося на позначці 8,5%. Конкретно ж у нашому місті за січень—червень послугами Центру зайнятості скористалися 2402 громадян'. Попит на робочу силу порівняно з відповідним періодом минулого року зменшився, та все ж знайти роботу тут легше, ніж у решті населених пунктів краю. Станом на 1 липня в Ужгороді було 313 вільних вакансій, причому більшість (166) за робітничими професіями, 12 таких, що не потребують спеціальної підготовки, та 135 посад службовців.

— А чи не тому ці вакансії вільні, що там пропонують мінімальні зарплати при максимальному навантаженні?

— Із зареєстрованих у міському центрі зайнятості оперативних вакансій тільки 49 — з мінімальною зарплатою (з 1 липня це 630 грн.), 194 — від прожиткового мінімуму до середньої по області, яка наразі становить 1527,45 грн., і 67 — з вищою за серед-ньообласну.Тут річ не в розмірі зарплати, а в бажанні працювати. Хто дійсно має на меті знайти роботу, той знайде, не надто перебираючи. Я на семінарах завжди наголошую: людина повинна активно шукати її разом із ЦЗ, тоді буде результат. Проте є й такі безробітні, котрих цей статус цілком влаштовує. Наприклад? банківські працівники до скорочення мали зарплати в 3—5 тис. грн., тож отримують максимально можливу допомогу по безробіттю, котра обмежена середньообласною зарплатою в галузях економіки. І окремі з них вирішили: 1527 грн. на місяць за умови відвідування ЦЗ раз на тиждень — не так і погано, тож під різними приводами відмовляються від пропонованих вакансій. Та ще й обурюються: я стільки віддавав державі у вигляді податків! Але якщо врахувати, що в фонд безробіття загалом — і від роботодавця, і від працюючого — знімали всього 2,2%, то при стажі роботи навіть 10 років цю суму ви забираєте за 2 місяці. Тому підходящою роботою закон визначає таку, що відповідає кваліфікації людини і рівню її зарплати за попереднім місцем роботи, але, знов-таки, з урахуванням середньої в економіці. Тож той, хто двічі відмовиться від пропонованих вакансій, втрачає статус безробітного і право на допомогу. Або інший приклад: підприємець, котрий мав раніше торгову точку на пл. Корятовича, жаліється, що втратив роботу. Пропоную місце водія на 15 маршруті — на чужого дядька працювати не хоче. Тоді, кажу, самі подавайте на конкурс, маєте ж власний мікроавтобус. Та де там, морочитися неохота. Звичайно, з таким підходом знайти роботу важко. Та, на щастя, більшість наших клієнтів не такі. Вони усвідомлюють, що в кризу треба хапатися за ті можливості, які є, і краще працювати за меншу платню, ніж раніше, та стабільно. Так людина зберігає свою кваліфікацію і при нагоді може знайти щось краще. А той, хто довго сидить без роботи, деморалізується, звикається зі своїм становищем і невпевненістю в завтрашньому дні. Це погано впливає не тільки на нього, а й на його дітей, бо вони беруть за приклад стиль життя батьків.

— А як бути тим же заробітчанам, котрі втратили роботу за кордоном, а тут мали велику перерву в трудовому стажі й зараз не наважуються йти в службу зайнятості?

— їм варто звертатися до нас. Тим більше, що робітничі професії якраз у резерві є, як я вже казав. Протягом січня—червня 2009-го в місті створено 909 нових робочих місць, із них 81 — юридичними особами, а 828 шляхом укладання угод між роботодавцями — фізичними особами та найманими працівниками. На них за цей період працевлаштовано 706 громадян. До речі, хоч люди, чия перерва у трудовому стажі становила понад 6 місяців, прирівнюються до не-застрахованих осіб, вони з 8-го дня після взяття на облік отримують допомогу по безробіттю. Правда, в мінімальному розмірі — 360 грн., Тоді як для застрахованих це щонайменше 500 грн. Ті, хто вперше шукає роботу, теж отримують мінімальну допомогу протягом 180 днів. Часове обмеження стимулює молодь до активніших пошуків вакансій.

— Криза продовжує негативно позначатися на ринку праці? Скорочення тривають?

— У зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, протягом І півріччя про заплановане вивільнення працівників повідомило 91 ужгородське підприємство. Ідеться про скорочення 1443 осіб, котрих офіційно попередили про це за 2 місяці, як того вимагає законодавство. Фактично ж уже вивільнено 473 чоловік із 67 підприємств. Найбільше ці процеси зачепили промисловість (ТОВ "Фабрика виробів автоінтер'єру "Айс-сманн аутомотізе Україна", ТОВ "Інтерфіл"); виробництво та розподіл електроенергії, газу й води (КП "Уж-тепло"), торгівлю (філія № 3 Ужгородського ТОВ НК "Альфа нафта", Закарпатська філія ТОВ "Торговий дім Континуум Галичина"); фінансову діяльність (філія Закарпатської дирекції AT ТОВ "Індустріально-експортний банк", АКБ "Укр-соцбанк", Закарпатська філія ТОВ "Український промисловий банк").

Деякі роботодавці, потерпаючи від кризових явищ, не проводять скорочень штату, а відправляють людей у відпустки за власний рахунок, вводять неповний робочий день чи тиждень, економлячи таким чином фонд заробітної плати. Наразі про неповну зайнятість нас повідомили 14 підприємств, зокрема ВАТ "Модуль", міська друкарня, ВАТ "Свемон-Захід", ВП "Вокзал Ужгород", ТОВ "Тріо-транс", ЗАТ "Ужгородський механічний завод", СУ-121 та інші.

— Якісь законодавчі зміни на ринку праці з часу нашого останнього інтерв'ю, були?

— Ми розповідали, що в кінці 2008 року Верховна Рада України змінила умови надання допомоги по безробіттю працівникам, які звільнилися за згодою сторін. Із 13 січня 2009-го допомогу вони стали отримувати лише на 91-й день з моменту реєстрації в ЦЗ. Цю схему Конституційний Суд визнав такою, що ущемляє інтереси громадян, і Кабмін, враховуючи, що 40% людей звільняють зараз саме за такою статтею, запропонував цій категорії безробітних призначати допомогу на 8-й день, проте на 270 днів.

Мушу принагідно зауважити, що з метою якісного та оперативного обслуговування роботодавців і відповідно до Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", Ужгородський міський центр зайнятості запроваджує систему подання звітності в електронному вигляді, що сприяє спрощенню подання звітності, зокрема розрахункової відомості про нарахування й перерахування страхових внесків, "Звіту про наявність вакансій", "Звіту про заплановане вивільнення працівників", "Звіту про фактичне вивільнення працівників", "Звіту про прийнятих працівників".

А загалом змін у законодавстві багато, люди з ними непогано обізнані, та часом не вивчають їх до кінця. Ось, наприклад, прочитали про відшкодування за простій підприємства й ідуть до нас, думаючи, що служба зайнятості відразу видасть гроші. Насправді роботодавець повинен зібрати певний пакет документів, щоб запустити механізм вирішення цього питання.

—  Трапляється, що ваші клієнти хочуть схитрувати?

—  Всяке буває, знаходяться бажаючі пошукати щілини в законах. Наприклад, КЗпП передбачає можливість виходу на пенсію за півтора року до досягнення необхідного вікового цензу (коли жінка має трудовий стаж 20 років, а чоловік — 25), якщо людина скорочена згідно з чинним законодавством. Але тільки якщо Центр зайнятості не може запропонувати підходящу роботу. Між тим до нас звернулася економіст, мовляв, її звільняють, хоче достроково на заслужений відпочинок. Однак вакансію економіста з необхідним окладом у 1528 грн. ми їй надати могли, тож у проханні відмовили. Та згодом з'ясувалося: насправді жінка.планувала по договору оформитися на своє ж попереднє місце роботи, отримуючи паралельно й дострокову пенсію. Звичайно, що на такі кроки йти ми не маємо права, бо несемо за це персональну відповідальність, аж до кримінальної.

Приходять до нас і працівники, котрих роботодавці у зв'язку зі скороченням виробництва переводять на нижчі посади з меншою оплатою. Таких переконуємо, що звільнятися не варто, адже допомога, яку виплачуватиме ЦЗ, не більша, до того ж людина втрачає професійні навички, а за півроку перебування на обліку в Центрі потребує перекваліфікації.

— До речі, криза не "з'їла" безкоштовну перекваліфікацію, яку ви надавали безробітним?

— Ні, ця програма у нас збереглася, тільки перекваліфікація тепер відбувається під стовідсоткове працевлаштування. Тобто ми домовляємося з фірмою, що вона бере такого-то фахівця, людина проходить необхідну перепідготовку і стає до роботи. Таким чином забезпечуємо ефективне використання державних коштів. Це правильно, бо раніше було багато курсів, але ніякої гарантії, що вони пригодяться. Досить часто зараз їх проходять бухгалтери, котрі після перерви у роботі "відстали від життя" і щоб знову працевлаштуватися, мусять вивчити нові бухгалтерські програми. Загалом на кінець червня на обліку в міській службі зайнятості було 108 ужгородців, котрі взагалі не мають ніякої професії або працювали на роботі, що не потребує спеціальної підготовки, тому для нас постійно залишається актуальним професійне навчання безробітних відповідно до попиту на ринку праці.
Вже цього року через нього пройшли 88 чоловік.

Та через кризову ситуацію деякі соціальні програми згорнути таки довелося. Зокрема на цей рік призупинено виплату допомоги для організації власного бізнесу (себто безробітний міг одразу отримати всю суму належної йому допомога по безробіттю під розроблену програму відкриття власної справи). З одного боку, таким чином ми економимо кошти, котрі дійсне необхідні для виплати допомог зростаючій кількості безробітних, а з іншого — саме зараз, коли в місті є велика кількість приміщень, що здаються в оренду, людям було б легше розпочати власний бізнес. Не працює наразі й програма дотаційного робочого місця, за якою роботодавці приймали людей, котрі перебували на обліку в ЦЗ, на новостворені вакансії за умови, що служба зайнятості відшкодовувала підприємству протягом року їхню зарплату (але, знов-таки, не більшу, ніж середньомісячна в галузях економіки області). Це було чудовою підтримкою для структур, що розвиваються, і в той же час працівники виявлялися захищеними, бо угода укладалася як мінімум на два роки, себто навіть після того, як ЦЗ переставав компенсовувати виплати, людей не могли звільнити принаймні рік. Якщо, звісно, працівник не допускав злісних порушень трудового режиму. Але, зауважу, договори, укладені минулоріч, ми виконуємо і відшкодування 154 роботодавцям виплачуємо.

— Уявімо, що ви так і не змогли знайти людині підходяще місце роботи. Що тоді?

— Таким клієнтам пропонуємо взяти участь у громадських роботах. Це тимчасова зайнятість за рахунок підприємств, установ, організацій та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Наш Центр уклав 18 договорів про такі роботи, й цьогоріч за ними працювало 88 безробітних. Ідеться, наприклад, про допомогу непрацездатним громадянам під егідою Товариства Червоного Хреста України, підсобні роботи на будівництві, заводах. Переважно, звісно, це некваліфікована праця, але платити за неї мають не менше мінімальної зарплати. До речі, навіть якщо людина отримує в нас допомогу, паралельно вона може працювати на громадських роботах, при цьому їй ще надаеты. і 2 години на тиждень для пошуків постійного трудового місця.

— З працевлаштуванням соціально незахищених верств населення, у першу чергу інвалідів, яка ситуація?

— Серед тих, хто перебував у нас на обліку в пошуках роботи, 362 громадян потребували підвищеного соціального захисту, оскільки не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Для них, відповідно до законодавства, бронюють робочі місця. На цей рік заброньовано 24 місця на 20 ужгородських підприємствах. Служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 24 безробітних із цієї категорії. А для інвалідів маємо 111 вакансій на 11 підприємствах, установах та організаціях. Однак тут є і свої проблеми. Існуюча законодавча база не сприяє мотивації'до праці в самих інваліців. Якщо люди з обмеженими фізичними можливостями праце-влаштовуються, то втрачають індексацію. Тому інколи вони звертаються у ЦЗ чисто формально, щоб отримати матеріальну допомогу. Хоча з іншого боку, є такі, що рвуться працювати, й тут у пригоді стали б чіткіші рекомендації лікарів щодо проф-придатності. Бо важливо не тільки влаштувати їх на підприємстві, де забезпечені необхідні умови для інвалідів, а й не зашкодити непосильними навантаженнями здоров'ю таких людей. Словом, до кожного тут у нас індивідуальний підхід, але досвід показує, що вони, по можливості, мають працювати нарівні з усіма, тоді почуватимуться потрібними суспільству і впевненими у собі.

— Сергію Максимовичу, якими бачите найближчі перспективи ринку праці в Ужгороді?

— Чесно кажучи, в літній період перспектив покращення ситуації у нас не бачу. Спілкуючись із роботодавцями, почув, що .склади у них забиті, а збуту продукції нема. Можливо, тут відіграють свою роль і масові відпустки, певна сезонна розслабленість. Так чи інакше, краще справи можуть піти хіба восени. В Росії вже почали давати кредити на прийнятних умовах, сподіваюся, ця тенденція докотиться й до України, і тоді економіка реально зможе спинатися на ноги, відповідно пожвавиться ринок праці.

Теги: Ужгород, Центр зайнятості, безробітні, ринок праці, пошук роботи

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати