Прекрасні ландшафти, унікальна флора і фауна цієї місцевості потребують збереження, адже деякі звірі та рослини уже занесені до Книги рідкісних видів Закарпаття. Фахівці вирішили зробити цю територію природоохоронною одиницею і тримати під особливим наглядом та контролем. Вони вже підготували всю документацію і вдруге подають на затвердження в обласну раду.
Для початку треба сказати, що всі населені пункти, луги, заплави та лісисті зони не зазнають змін, не буде жодних втручань у природний процес, навіть огорожу не ставитимуть. Єдине, на що накладеться табу, — вирубування дерев та полювання на малих звірів та птахів. Не буде заборонятися випасання худоби, а навіть стимулюватиметься, проводитимуть систематичне скошування заплавних ділянок. Поряд із цим не менш важливим є збереження історико-культурної спадщини та традиційних промислів.
Науковий співробітник міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Роман Кіш репрезентував ілюстроване видання, в якому викладено аналіз проробленого дослідження та відомості про унікальні флору й фауну майбутнього парку "Притисянський", а також розповів журналістам, що в 90-х роках львівський науковець, фахівець із природознавства Богдан Проць з австрійським колегою побував у цій місцевості, і вони разом подали ідею зробити тут заповідну зону. Згодом отримали грант, завдяки якому почалася величезна 5-річна робота. Понад 50 науковців із різних країн світу досліджували комах, ссавців, птахів та рослини. Звичайно ж, долучилися й місцеві об'єднання: "Екоекс" (керівник Олександр Геревич), ГО "Чистий берег" (мер. Олег Супруненко), РМЕО "Екосфера" (президент Оксана Станкевич), екологічний клуб "Рутенія". На деяких ділянках було виявлено не тільки цінні, а й унікальні ґрунти як для України, так і Європи, рідкісні прирічкові вербові та тополеві ліси-галереї. Найціннішими є заплавні ліси біля річки Боржава, де ростуть 200—250-річні ясени, діаметр стовбурів котрих сягає понад 1 м.
Існує твердження, що даючи оцінку країні, закордонні екологи завжди звертають увагу на відсоток заповідних територій. На Закарпатті їх лише 13%, а це для нашого краю мало. Місцевість для створення парку вибрана не випадково, адже вона є частиною мережі так званих екологічних коридорів, які охоплюють кілька районів, що розташовані вздовж річки Тиса.
З проектом ознайомилася природоохоронна європейська громадськість, а представник Британського королівського географічного товариства нагородив премією його ініціатора та автора Богдана Проця (вперше в Україні), що є дуже високою оцінкою.
Запрошений на прес-конференцію директор Вільнюського інституту ботаніки Валеріус Ромашавічус сказав: "Задум цей дуже хороший. Сюди їдуть побачити гори й полонини, але ж тут, у низині, не менш прекрасні населені пункти та краєвиди і такі ж гори, хоч і менші. Я підтримую ідею й раджу впровадити її в життя зараз, бо з часом багато чого може змінитися. Знаю, що іноземні інвестори залюбки вкладають кошти в прикордонні місцевості, і якщо вони облюбують ту частину рівнини, що підпадає під проект, реалізувати його буде вже неможливо".
Цей новий бренд Закарпаття має велике майбутнє, і зараз слово за облрадою.