Ліси Карпат можуть змінитися під впливом глобального потепління

Про можливі зміни клімату та їх вплив на ведення лісового господарства “Газета” розмовляє з професором Степаном Стойком з Інституту екології Карпат Національної академії України.

– Степане Михайловичу, що насторожило світове наукове товариство і примусило докладно вивчати зміни в лісових масивах?

– Наукова громадськість дійшла висновку, що стрімке зростання протягом останнього століття хімічного, фізичного, радіо­активного й інших видів забруднення довкілля створює загрозу для функціонування біосфери як глобальної екосистеми. За даними американських екологів Е.Д. Енгера та Б.Ф. Сміта, в повітряному басейні промислові викиди зросли з 500 тис. тонн у 1901-1910 рр. до 4500000 тонн у 1971-1980 рр., що вплинуло на кліматичний режим і радіаційний баланс Землі. Протягом 1960-1995 рр. у приземному горизонті біосфери кількість CO2 зросла на 14%, що зумовило парниковий ефект і, як наслідок, глобальне потепління клімату. Внаслідок збільшення в біосфері фреонів й інших промислових газів руйнується тонкий озоновий екран, який захищає органічний світ від надмірного ультрафіолетового опромінювання.

– А ліси могли б дещо пом’якшити негативний уплив таких змін на все живе?

– Ліси, крім відновлення кисню, виконують вагому роль акумуляції вуглецю, підтримуючи разом зі Світовим океаном киснево-вуглекислотний баланс у біосфері. Згідно з даними ФАО (продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), площа лісів у світі скоротилася втричі й нині становить лише 28 відсотків суходолу. Через порушення балансу в біосфері на важливій функції лісів наголошували в Рамковій конвенції ООН про зміну клімату (Ріо-де-Жанейро, 1992). Питанням упливу глобального потепління клімату на лісові формації належну увагу приділяють Інститут лісів Європи (EFI) у Фінляндії, Іта­лійська академія лісових наук й інші міжнародні лісові установи. Їх розглядали під час лісової сек­ції міжнародної конференції ООН у Познані (2008), присвяченій проблемі впливу глобальних змін клімату на світову спільноту.
 
– А чи справді відбулося потепління?

– За даними Російської гідрометеорологічної служби (2005), середня річна температура на Землі протягом останнього століття зросла на 0,8°С, а на Північній півкулі – на 0,7°С Такі температурні зміни адекватні тому, якби Карпатська гірська система змістилася географічно на 100 км південніше. Згідно з дослідженнями метеорологів, тенденція потепління триватиме надалі. Англійські вчені прог­нозують, що 2100-го середня річна температура в Англії й Ірландії може збільшитися на 2°С, у північних лісах і Середземномор’ї – на 4-5°С (Lindner, 2009). Наслідки таких кліматичних змін проявлятимуться в різних галузях народного господарства й передусім у пов’язаних із чутливими до кліматичних змін біологічними ресурсами, зокрема в сільському та лісовому господарстві. У низці європейських країн уже складають екологічні прогнози щодо можливої реакції лісових формацій на зміну клімату.

– Як можуть змінитися Карпати?

– Польські, а згодом українські вчені виокремили в Карпатах п’ять висотних рослинних поясів: дубових, букових, смерекових лісів, криволісся й субальпійських лук, альпійських лук. Геоботанік П.Д. Ярошенко стверджував, що поступове потепління мало б сприяти підняттю верхньої межі лісу. Проте на практиці відбувається зворотне явище.

Фітогеографічні дослідження свідчать, що за характером поясності рослинного покриву північно-східний схил Карпат, який перебуває під впливом холоднішого клімату Руської платформи, відрізняється від південно-західного. У Закарпатті, куди надходять теплі повітряні течії з Угорщини й Румунії, поширені пояси дубових і дубово-букових лісів із дуба скельного, яких немає на Прикарпатті. Зате тут сформувався пояс ялицево-дубових лісів із дуба звичайного, якого немає на Закарпатті. Між поясами букових і смерекових лісів у Карпатах широку смугу займають буково-ялицево-смерекові ліси. У Бескидах у зоні “дощової тіні” зональне поширення мають ялицево-букові та буково-ялицеві ліси.

На південному схилі Вигорлат-Гутинського вулканічного масиву в бучинах почали з’являтися такі теплолюбні види рослин, як живокіст Попова, плющ, ломиніс виноградолистий. У дібровах почали поширюватися теплолюбні черешня, граб, дуб скельний, клен польовий. Із теплолюбних екзотів у зазначеному масиві добре ростуть і плодоносять каштан їстівний, сосна Веймутова. В долинах рік у пояс бучин заходить вільха клейка.

Дослідники лісу І. Козак, Р. Фронк, Г. Козак прогнозують заміну смереки буком у мішаних ялицево-смереково-букових лісах Підліснівського лісництва, що в Карпатах. Це екологічні наслідки потепління клімату, які потрібно враховувати у стратегії гірського лісівництва.

Попередні дослідження реакції деревних порід і їх угруповань на потепління клімату засвід­чили, що вони проявляються по-різному.

– Будуть і позитивні зміни?

– У практичному лісівництві умовно можна виокремити позитивні й негативні екологічні наслідки. До позитивних належать можливе спонтанне поширення в гірських районах теплолюбних деревних порід і збільшення біорізноманіття. Також можливе зростання вище в горах дубових, дубово-букових лісів із дуба скельного. Ліси можуть збагатитися теплолюбними екзотами – каштаном їстівним, горіхом чорним тощо. Може відбутися збільшення приросту деревних порід і продуктивності деревостанів унаслідок збільшення вегетаційного періоду, зростання врожайності деревних порід. У гірські ліси можуть проникнути теплолюбні види тварин, що збільшить біорізноманіття.

А це все може розширити рекреаційну зону в гірських лісах і збільшити їх соціальне значення.

– Які можете назвати негативні тенденції?

– До екологічних негативних наслідків належать збільшення кількості опадів, водності гірських рік і зростання небезпеки паводків. Можливе також почастішання небезпечних екологічних явищ: ерозійних процесів, зсувів ґрунтів, селевих потоків, карстових процесів, лавин. Уже помітили частіше виникнення штормових вітрів і зростання небезпеки лісових вітровалів і буреломів. Зросте небезпека лісових пожеж. Потепління клімату сприятиме розвитку небезпечної для лісів ентомофауни, тобто комах.

Проблеми, що їх спричинює зміна клімату, актуальні для всієї України. Тому пріоритетне завдання лісівничої науки полягає в обґрунтуванні екологічних засад формування лісів майбутнього.

Теги: Закарпаття, Карпати, Буковина, Прикарпаття, ліси, глобальне потепління, клімат

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати