Все свідоме життя пропрацювала в рільничій ланці місцевого колгоспу "Червона зірка". Разом з чоловіком виростили двох дітей, тепер плекає чотирьох онуків. Найбільша радість - чотирирічна правнучка Анастасія.
Ювілярка згадує подруг, з якими колись трудились разом у ланці. Небагато їх залишилось.
- Коли ж жилося краще, тоді чи тепер, - цікавиться в господині заступник голови Ужгородської РДА Анатолій Салай, який приїхав привітати іменинницю.
Жінка мружить очі й хитро усміхається.
- Хто сумлінно працює, завжди заробить на шматок хліба, - каже по хвилі. - Ось я ще й у 85 порпалась на городі, бавила онуків, допомагала по господарству. В лікарні не була жодного разу. Правда, останнім часом здоров'я трохи стало підводити. Але донька Марія (завідуюча сільським ФАПом. Прим. ред.) не "дозволяє" мені хворіти, постійно дає якісь вітаміни, ліки. Гадаю, сприяє довголіттю і наше чисте довкілля, джерельна вода, потічок, що дзюркотить біля хати...