Закарпаття: Що буде з виноградниками Берегівщини після буревію?

— Олександре Юрійовичу, виноградарство є пріоритетною галуззю в АПК Берегівщини. Це, так би мовити, її візитна картка?..

—  Безумовно. Маємо розроблену науковцями Закарпатського інституту АПВ УААН, котрий знаходиться на Берегівщині, та спеціалістами АПК довгострокову районну програму комплексного розвитку багаторічних насаджень, яка затверджена спільним рішенням райдержадміністрації та районної ради. І я повинен сказати, що ця програма успішно реалізується. Приміром, за останні роки площа молодих виноградників цінних європейських сортів у районі збільшувалась у середньому в рік на 100-140 гектарів. У Берегові є такі потужні сучасні виноробні підприємства, як ЗАТ СП "Котнар", ТОВ "Айсберг", вина з маркою яких успішно збуваються не тільки по всій Україні, а й експортуються за кордон, здебільшого — у Російську Федерацію. З тим, щоби створити собі власну сировинну базу на перспективу, саме вище названі підприємства стали на схилах біля м. Берегово і с Мужієво за рахунок власних обігових коштів садити й доглядати нові інтенсивні виноградники. Таким чином саме вони'і здійснюють найбільший внесок у виконання районної програми комплексного розвитку багаторічних насаджень.

—  Мені, пане Олександре, не раз доводилося бачити оті молоді котнарівські виноградники поряд із насадженнями виноградної лози радгоспу-заводу "Му-жіївський". Різниця між ними велика: рівні ряди перших, на відміну від радгоспних, чисті від бур'янів, старанно доглянуті, акуратно підв'язані до шпалер завжди милують око...

— Це справді так. І частина з них, тобто ті, які вже вступили у плодоношення, встигли порадувати своїх господарів добірними соковитими сонячними гронами. Звісно, великі надії "Котнар", "Айсберг" мали на перспективу. Однак їх обірвав буревій 7 червня нинішнього року, що пронісся Берегівщиною.

—  Конкретизуйте, будь ласка.

— Загалом же тільки виноградарству сільськогосподарських і виноробних підприємств АПК (без урахування індивідуального сектору) цим буревієм за попередніми розрахунками завдано збитків на суму аж понад 4 млн. грн. Ця цифра не взята зі стелі, а задокументована й заактована районною комісією ТЕБНС уже згідно з методологією, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 червня 2009 року № 637р. Реєстр постраждалих від буревію господарств району встановленого вище згаданим рішенням Кабміну взірця нами переданий обласній комісії ТЕБНС. А з.ведений варіант реєстру (адже градобій, проливні дощі та сильний вітер 7 червня пошкодив багаторічні насадження та посіви різних сільгоспкультур також у ряді сільгосппідприємств, фермерських господарств Іршавщини та Виноградів-щини) ОДА в четвер, 18 червня, передала Кабміну України, звідки у відповідь такого ж оперативного реагування, як і стосовно постраждалої від аналогічної негоди Волинської області, на Закарпаття досі не видно. Справа в тому, наскільки мені вдалося з'ясувати, що уряд буревієві у Волинській області присвоїв статус НС регіонального значення, а буревієві на Закарпатті — лише статус НС місцевого значення. Звідси випливає, що нам, на відміну від волинян, держава навряд чи відшкодує збитки.

—  То, може, бодай частково матеріальні втрати, яких зазнав ваш район, Олександре Юрійовичу, відшкодують страхові компанії?..

— За логікою і практикою, яка діє у країнах ЄС, так би мало бути. Але біда в тім, що жоден із побитих стихією 326 гектарів плодоносних і молодих виноградників у нашому районі не був застрахований.

—  Чому?

— Із постраждалих господарників Берегівщини ніхто не тільки не мав страховки на свої виноградники, а й взагалі навіть після природного лиха не має наміру страхувати їх у майбутньому. Причина, якщо стисло, така. Наші агровиробники зовсім не довіряють вітчизняним страховим компаніям і, напевне, мають для того підстави. Останні, яких в Україні вже розвелося, наче грибів після теплого дощу, дбають лише про те, як збільшити свій прибуток, а страхувати ризики у сільському господарстві не хочуть.

—  А може причина в іншому, що наші люди не звикли страхуватися так, як це роблять у цивілізованих державах?

— І це також. Але у наших сільгоспвиробників, котрих усі (в тому числі й держава) намагаються ошукати, завжди не вистачає грошей. Селяни страхували б свій урожай, якщо б держава їм компенсувала пільгово бодай половину суми страхового внеску, так як у минулі роки повертала половину банківських ставок за користування кредитами. Але цьогоріч такий механізм пільгового кредитування АПК, на жаль, уже не діє. Більше того, жодна із сімох, затверджених урядом державних сільськогосподарських програм, нинішнього року не працює. Отож ця життєдайна галузь державою підтримується не на ділі, а лише популістськи на словах, загальними обіцянками. А обіцянка, як кажуть у народі, цяцянка... Біда не лише в тому, що внаслідок буревію на Берегівщині втрачено практично дві третини цьогорічного врожаю сонячних грон, айв іншому. Бо ж після стихії, щоб ті пошкоджені виноградники не пропали взагалі, а відновилися на наступний рік, їх треба ремонтувати, старанно доглядати, потім восени підсадити і т.д. Зрештою, гроші потрібні і на закупівлю сировини для виноробства з-за меж області. А на це знову ж таки необхідно затратити чималі кошти. Але де їх узяти?..

—  Слухаючи вас, Олександре Юрійовичу, складається враження щодо невизначеності подальшої долі виноградарства вашого району, яке навряд чи зможе оговтатися після нокдауна буревію... 

Справді, доля цієї галузі в районі навіть в майбутньому дуже нелегка. Однак відвернути Дамоклів меч, що висить над нею, можна. Що маю на увазі? Рятівну соломинку — той однопроцентний збір від продажу підакцизних алкогольних напоїв, який акумулюється на державному рівні, а потім згідно із чинним механізмом через Мінагрополітики направляється у регіони для відшкодування господарствам і фермерам їхніх затрат на закладку багаторічних насаджень і догляд за ними до вступуу плодоношення. Якщо чесно, то за 5 місяців поточного року таким чином на садівництво і виноградарство сільгосппідприємства та фермери району, які цим займаються, отримали загалом 800 тис. грн.. Як мені пояснили колеги-аграрії з Києва, що галузеве міністерство "дасть добро" відтермінувати на рік-два час вступу молодих багаторічних насаджень у плодоношення і тоді від отого акумульованого однопроцентного збору ЗАТ СП "Котнар", ТОВ "Карпат Вин Еталон", ТОВ "Айсберг", радгосп-завод "Мужіївський" і ТОВ "Берегівське" по факту проведених робіт будуть отримувати кошти на ремонт, догляд і відновлення своїх виноградників, які найбільш постраждали від стихії, та продовжать виконання районної програми з розвитку багаторічних насаджень.

Вчора над Закарпаттям пронісся буревій з градом діаметром 22 міліметри

Закарпаття: Буревій знищив урожаю майже на 10 млн. грн.

Теги: Берегівський район, виноградники, буревій, "Котнар", "Айсберг", вино, збитки, втрати

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати