Закарпатці потроху забувають про радіоточки у своїх домівках

Нині на Закарпатті у "Галі" залишилося близько 12 000 "вірних" слухачів – саме стільки зареєстровано абонентів послуги проводового радіо.

Одноканальні приймачі проводової радіомережі, яких у домашніх оселях більшість, нагадаємо, транслюють 1-ий канал Національного Радіо України. Є ще і трьохканальні прилади, які, ввімкнувши їх у спеціальну радіорозетку, донесуть до вас ефір ще і 2-го каналу Національного Радіо ("Промінь") та 3-го каналу ("Культура").

Однак охочих послухати ці програми, як згадано, серед закарпатців не так і багато. У більшості осель радіоточки немає взагалі. А у тих, де є, вона не працює. А якщо і працює, то господарі нею почасти не користуються. Виникає логічне питання – чи потрібна проводова радіомережа сьогодні взагалі?

"Проводове радіомовлення нині вмирає", – констатує Олексій Крупкін, директор Закарпатської філії ВАТ "Укртелеком" – підприємства, на балансі якого перебуває мережа радіовузлів. –  Населенню радіоточка сьогодні не потрібна". Не в захваті від неї і самі зв’язківці – Олексій Жозефович говорить, що якби централізовану проводову радіомережу вимкнути, то країна заощадила б величезні об’єми електроенергії. Крім того, телефоністи зекономили б велику кількість грошей – утримання застарілого обладнання радіовузлів теж влітає їм у копійчину. Абонплата за користування радіоточкою нині коштує 6 гривень на місяць.

Однак, "Галя", окрім трансляції програм Національної радіокомпанії, виконує і функцію цивільного захисту населення. За словами начальника відділу зв’язку та оповіщення управління з питань надзвичайних ситуацій Закарпатської ОДА Олега Ґаврика, радіовузли є однією зі складових системи оповіщення населення. Та за останні 4 роки попередження про небезпеку від надзвичайних ситуацій саме із проводових радіовузлів не передавалася. Сьогодні в області нараховується 46 радіовузлів, які ретранслюють програми Національної радіокомпанії. Окремі з них мають технічну можливість припинити сигнал програм Національного радіо і запустити в ефір повідомлення про небезпеку. Однак, як свідчить практика, для оповіщення населення нині і централізована радіоточка не обов’язкова. До прикладу, у Берегівському районі радіовузол не працює взагалі. Одна з причин цього – більшість угорськомовного населення українського радіо просто не слухає. За словами п.Олега, кожен орган місцевого самоврядування – міськвиконком чи райдержадміністрація, має укладені угоди із комерційними ФМ-станціями, які у разі чого зобов’язані перервати свою програму і передати в ефірі певне повідомлення від рятувальників слухачам.

То ж, як бачимо, альтернатива радіоточкам – колись неодмінним атрибутом оселі (були часи, коли без наявності радіовузла нові оселі навіть не здавалися до експлуатації – Авт.) з’явилися у вигляді сучасних ФМ-радіостанцій. Як музичних так і інформаційних. Вони ж, власне, здатні замінити і функцію оповіщення із централізованої радіоточки. Експерти констатують, що нині слухачами "Галі" залишилося старше покоління, які звикли її слухати ще з часів СРСР. З відходом цього покоління, вочевидь, зникне і проводове радіо.

Програми, які воно транслює, сьогодні всі бажаючі можуть слухати або через  звичайні радіоприймачі, або у мережі Інтернет. То ж зовсім скоро, очевидно, радіоточки ми зможемо побачити лише у музеях.

Теги: "Галя", радіоточки, радіо, приймачі, проводове радіомовлення, музей

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати