Федір Гамор: Природний потенціал Карпат повинен ефективно працювати на благо людей

У його роботі взяли участь представники обласної ради та державної адміністрації, Державного управління охорони навколишнього природного середовища, управління освіти і науки ОДА, Карпатського біосферного заповідника, Ужан-ського національного природного парку, національного природного парку "Синевир", Ужгородського національного університету, Карпатської лісодослідної станції та інші.

Засідання відкрив академік Академії екологічних наук України, директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, який окреслив основні екологічні проблеми Закарпаття та роль науки, освіти і засобів масової інформації'у їх розв'язанні.

На зібранні виступили: заступник голови обласної ради Василь Брин-зович, начальник відділу держу-правління охорони навколишнього природного середовища Анатолій Поляновськиий, декан географічного факультету УжНУ, доктор фізико-математичних наук, професор Степан Поп, завідувач міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем, доктор біологічних наук, професор УжНУ Василь Комендар, декан біологічного факультету УжНУ, доктор біологічних наук, професор Віталій Ніколайчук, завідуючий кафедрою інституту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, доктор фізико-математичних наук, професор Василь Химинець, доктор медичних наук, професор Василь Маляр, директор Закарпатського еколого-натуралістичного центру Олександр Геревич, чпен-кореспондент Української академії аграрних наук, професор УжНУ Михайло Лендєл та ряд інших.

Серед гострих екологічних проблем Закарпаття, які обговорювалися на "круглому столі", були очистка області від залишків старих запасів отрутохімікатів, відсутність у багатьох населених пунктах каналізації, катастрофічні паводки, проблеми лісового господарства, відсутність контролю за якістю продуктів харчування (забрудненістю нітратами, генетично модифіковані продукти), проблема утилізації побутових відходів у населених пунктах, ерозійні процеси на крутосхилах та інші.

Було відзначено, що Закарпаття володіє унікальним природним потенціалом. Зокрема, гідрологічні ресурси дозволяють повністю задовольнити потреби краю в електроенергії. Завдяки м'якому клімату і великій кількості опадів (40% опадів України випадає в Карпатах, з яких левова частка припадає на Закарпаттю) віддача рільництва може бути вищою, ніж на чорноземах. Великі площі добре збереженої природи можуть служити хорошою базою для розвитку туризму і рекреації. Щоб цей потенціал ефективно працював на благо людей, необхідно ще дуже багато зробити. У цьому контексті велике значення має нещодавно створена Президентом України Екологічна академія наук України, яка покликана виступити науково-методичним та координаційним центром для розв'язання проблем екологічної безпеки та сталого розвитку України.

У підсумковому документі зустрічі, зокрема, зазначено, що державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування та суб'єктам господарювання необхідно ширше залучати науково-дослідні установи для оцінки можливих екологічних наслідків від проектованої господарської діяльності та мінімізації її негативних впливів на природне середовище. У свою чергу науково-дослідним установам області слід поглибити
фундаментальні та прикладні дослідження процесів, пов'язаних із кліматичними змінами, виникненням катастрофічних стихійних явищ, забрудненнями води, повітря та грунтів, проникненням на ринки генетично-модифікованих продуктів та сільськогосподарських культур.

Учасники "круглого столу" вважають, що робота зі збору, переробки та утилізації побутових відходів, очищення населених пунктів та водотоків від засмічення має бути справою честі кожного громадянина та органу влади. Тому органам місцевого самоврядування необхідно в першочерговому порядку зосередити необхідні матеріальні та фінансові зусилля для подолання цієї проблеми. Було також звернено увагу місцевих органів влади на необхідність виконання законів України та указів Президента з питань формування національної екологічної мережі та розширення мережі об'єктів природно-заповідного фонду.

Крім того, на зібранні прийнято звернення до Кабінету Міністрів України щодо підтримки проведення в Ужгороді 17—18 вересня ц.р. міжнародної науково-практичної конференції із проблем сталого розвитку гірських регіонів Європи.

Теги: Ужгород, Карпатський біосферний заповідник, Федір Гамор, екологія, гідрологічні ресурси, природний потенціал

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати