На Закарпатті нацменшини просять покращити викладання української мови

Більшість жителів сіл у Закарпатті, в котрих проживають здебільшого етнічні угорці, румуни чи словаки, не спілкуються українською впродовж життя. Потрапляючи до великого міста, де переважно чути українську, цим людям нелегко зорієнтуватися: чи то прочитати табличку з написом правильного напрямку, чи, скажімо, попереджувальний знак "Обережно". Причиною незнання української представники нацменшин вважають слабке викладання української мови у школах.

Угорка Гізелла, мати 10-класника Тібора, зазначає: "Знання української вкрай погані. Ми вже найняли репетитора, він вчить сина української, бо в нашій родині, та й у селі, говорять лише угорською, тому мови державної він практично не знає. А хоче вступати до вузу. Кожен урок нам сьогодні обходиться в 5-7 доларів".

У школах бракує вчителів та підручників української мови

У відповідь на скарги громадян, місцева влада розводить руками. Мовляв, щоб розв’язати проблему, необхідно докорінно змінити систему освіти.

Начальник управління освіти й науки Закарпатської обласної державної адміністрації Михайло Мотильчак каже: "Є питання браку вчителів, є проблема забезпечення підручниками, художньою літературою. І, як на мене, загалом цю всю систему треба міняти, починаючи від дошкільної освіти й закінчуючи загальноосвітніми закладами. Може, навіть запроваджувати двомовні школи".

Між тим, поки чиновники думають, як допомогти нацменшинам, за допомогу школярам взялась Ужгородська угорськомовна гімназія. Тут запроваджують спеціальний курс, який допоможе засвоїти навички технічної мови.

"Ми розробили спеціальні курси з фізики та інших предметів, щоб навчити дітей термінології. Адаптували його з англійської мови", – говорить заступник директора гімназії Єва Борисова.

Перекладання тестів для ЗНО – хибна практика

Викладачі, чиновники і мовознавці сходяться на тому, що переклад для нацменшин документів, зокрема тестів зовнішнього оцінювання для випускників школи, – це хибна практика.

"Ця стратегія не дуже правильна, – зазначає провідний науковий співробітник Інституту мовознавства імені Потебні, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк. – Звичайно, відповідно до вимог Хартії, Рамкової конвенції про права національних меншин, Україна бере на себе зобов’язання підтримувати відповідні мови, щоб вони не занепадали. Але, з іншого боку, не можна доводити ці стратегії до абсурду, тому що вони можуть у деяких випадках робити ті й же спільноті ведмежу послугу. Молоде покоління виявляється ізольованим від решти населення країни".

Представники нацменшин бачать вихід із ситуації у збільшенні зарплат вчителям української мови, створенні нових методик викладання, забезпеченні шкіл підручниками та продовженні практики перекладу тестів мовою нацменшини. Відповідні пропозиції вони направили до Міністерства освіти України.

Наскільки реально їх реалізувати, розповіла завідувачка лабораторії викладання мов національних меншин Інституту педагогіки Ірина Ґудзик. "Щоб Міністерство освіти відмовилось від зовнішнього оцінювання української мови, я маю великі сумніви. А щодо решти, думаю, звичайно вони підтримують. Має бути так, щоб вчитель угорської мови і вчитель української мови володіли обома цими мовами. Це складніша робота і вона має оплачуватись додатково", – каже пані Ґудзик.

Чи вдасться представникам нацменшин домогтися виконання їхніх вимог, покаже час. Втім, українські можновладці не мають звички впроваджувати реформи швидко.

Теги: нацменшина, викладання, українська мова

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати