Наречена-2008 Марина Оганесян перемогла гламур на Параді наречених

— Раніше ти знала про "парад наречених"? Чому вирішила взяти участь у параді?

— Чула про поняття "парад наречених", але не мала уявлення, що це і з чим його їдять. Проте завдяки організаторам цього чудового дійства тепер я є не тільки знавцем, а й безпосередньою учасницею та ще й, як це не дивно, переможницею Параду наречених Закарпаття. Пам’ятаю, один із організаторів параду, Сергій Денисенко, якось розповів мені про нього і запропонував взяти участь. Сергій створив мені якийсь незвичайний образ для розмаїтості, тим самим проявивши свою фантазію.

— Яким чином народився твій образ?

—Першим на думку спав образ Емілі з мультфільму Тіма Бартона "Труп нареченої". Це один із моїх улюблених мультиплікаційних образів. Не довелося дуже напружуватися: готовий образ, цікава ідея і сестра, котра завжди готова нанести "казковий" макіяж.

— Твоїм дизайнером була сестра?

— Мій "прекрасний" макіяж — її заслуга, весільне убрання — власних рук справа. Сукня було зшита зі старих фіранок, куплених у секонд-хенді, і люб’язно наданого подругою корсета. Приятель Емілі (маленький лупатий зелений черв’ячок), над яким сестра працювала півдня, також був зроблений з "гуманітарної" шкарпетки. Фата — шматок бабусиної гордості (гадаю, вона досі не знає, що я її покроїла). Навіть руку зробила, як у героїні мультика, у формі кістки. Загалом, на мій погляд, образ удався.

— Були ще якісь незвичайні образи на параді?

— Безумовно. До прикладу, одна з учасниць була в образі бджоли. У неї була неймовірно красива й оригінальна чорно-жовта сукня. Інша дівчина вбралася в персикове плаття, що невластиво весільному одягу. Але "зіркою вечора", як на мене, була наречена з "букетом" надувних кульок, у колготках з бантиками, "зачіскою-вибухом" із косичок, безумно яскравим макіяжем і неймовірною харизмою!!!

— Що тобі найбільше сподобалося і запам’яталося?

— Бутерброди з ікрою ))) Але якщо серйозно, то організація була хорошою й цікавою настільки, що пам’ятаєш кожну мить. Для мене було все новим: незабутня фотосесія в музеї-замку з кращими місцевими фотографами, катання містом на кабріолетах, лімузинах, що я раніше лише в американських фільмах бачила. Особисто мені взагалі поталанило "по крупному"! Я їздила на яскраво-жовтому "Запорожці" ще, напевно, 60-х років. Непередавані почуття! Дуже мені сподобалися музиканти, котрі супроводжували нас до рагсу. Такі веселі. Загалом атмосфера панувала і справді весільна. Та найбільше мене тішило й дотепер тішить, що цей захід переслідував благодійну мету. Ще раз величезне спасибі організаторам за це.

— Ти отримала від параду все, на що очікувала?

— Все і навіть більше. Хоча, правду кажучи, не очікувала, що буде така кількість учасниць. Нас було понад тридцять, що мене приємно здивувало. Що ж стосується самого дійства, то моєю метою, у першу чергу, було довідатися, що це таке взагалі. Тобто, мною керувала цікавість. Але перемога, безумовно, завжди приємна, особливо, коли раптово наскочить. А мені ще й удача посміхнулася двічі: перемога в основній номінації "Найоригінальниший образ" і в розіграші головного призу — романтичної подорожі на двох до Чорногорії! Я просто не вірила в таку удачу! Ніхто до останнього не знав про призи, якими вони будуть, та й чи будуть узагалі. А тим паче про такі! У мене в буквальному розумінні підкошувалися ноги, коли я виходила за призом. Та відчуття були неймовірні.

 
— Що б ти побажала учасницям майбутнього параду наречених?

— Я хочу звернутися не лише до учасниць, а й до всіх представниць прекрасної статі з порадою неодмінно взяти участь у параді. Незабутні враження і цікавий досвід — це завжди приємно.

Теги: Ужгород, "Парад наречених", свято, програма

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати