Молоді обіцяють віддати борги

Ви вирішили купити житло в кредит, скориставшись допомогою Держфонду сприяння молодіжному будівництву. Для цього ви домовляєтеся про кредит в одному з банків, що співпрацюють з Фондом, збираєте чималу кількість довідок (два пакети документів), платите немалі гроші експерту за оцінку житла, що вподобали, несете все до регіонального відділення Фонду, чуєте, що документи відправляються до Києва, де розглядатимуться впродовж місяця, поки буде прийняте рішення: дадуть вам компенсацію, чи ні.

Ви починаєте чекати і далеко не факт, що лише 30 днів, може бути й набагато більше – доводилося чути, що й по півроку. За цей період вам можуть повернути документи назад на виправлення, бо ви припустилися в них якоїсь помилки (наприклад, написали номер будинку не так, як це слід робити за правилами Фонду) І от, нарешті, коли ви практично впали у відчай, вам телефонують і повідомляють благу вість: Фонд вирішив надати вам компенсацію частини відсоткової ставки! Вам здається, що всі проблеми позаду і країна нарешті полегшить тягар, який лежить на сімейному бюджеті? Рано радієте.

Насправді Фонд по вуха в боргах, через що люди чекають омріяної компенсації місяцями. Сам автор цих рядків мав почати отримувати компенсацію з січня 2006 року. Рік вже завершується, однак я не отримав жодної виплати. Врешті-решт, Фонд вирішив програму часткової компенсації заморозити, тобто нових заяв на отримання грошей не приймати. Торік говорили, що замороження триватиме місяць, однак насправді дозволи не видають майже рік.

З останнім питанням ситуація незрозуміла, однак виплатити борги Фонд пообіцяв нещодавно, після засідання своєї Спостережної ради, яку очолює міністр у справах сім’ї молоді та спорту Юрій Павленко. У прес-релізі, розміщеному на офіційному сайті Держфонду www.molod-kredit.gov.ua говориться, що міністр повідомив: Кабмін виділяє додатково 30 млн. грн. на погашення заборгованості по частковій компенсації. Завдяки цьому планується до кінця нинішнього року виплатити 90% боргів – на суму 45 млн. грн. Інші 10% мають погасити на початку 2007 року.

Ми вирішили звернутися до Закарпатського регіонального представництва Фонду з питанням, скільки закарпатців чекають компенсації і на яку суму, однак директор Галина Дудчук спочатку запитала, чому це редакція звертається, ґрунтуючись на якихось (???) даних, витягнутих з Інтернету, потім взагалі заявила, що дана інформація є конфіденційною. Цікаво, чому на загальнодержавному рівні суму боргів відкрито називають, а для Закарпатті ця цифра є таємною?

Насамкінець, Галина Петрівна сказала, що вони самі чекають надходження цих грошей, і як тільки сума надійде, її одразу перекажуть на рахунки. Врешті-решт, в мене склалося враження, що директор регіонального відділення так само, як і учасники програми по частковій компенсації, звикла не довіряти словам керівництва, тому не хоче багато говорити, поки не надійдуть реальні гроші.
Звичайно, хочеться вірити, що цього разу, слова вищих чиновників виявляться не пустими. Хоча скепсис, вироблений попередніми ситуаціями, не дуже спонукає до віри.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати