Західна Україна очікує на велику воду (ФОТО)

Третину доріг, мостів та берегоукріплень досі не відбудовано після торішньої повені в Західній Україні, а горяни вже бояться нового пришестя великої води

Західна Україна очікує на велику воду (ФОТО)
Минув майже рік, а руйнування, завдані повінню у Західній Україні, ще не ліквідовано. Постраждалим виплатили відшкодування, проте воно навряд чи захистить їх від нової стихії. Спостерігаючи за циклоном, що вирує останніми днями у Центральній Європі, мешканці українських гір чекають на повінь, що може початися будь-якої миті.
 
Мости по повені рахують
 
Один із найбільших об’єктів в Івано-Франківській області, що постраждав від повені 2008 року, – 40‑метровий міст у Ворохті. Вартість відновлення моста і підпірних стінок – близько 7 млн грн. Підпірними стінками потрібно укріпити береги, без них міст не переживе наступного паводка. Відбудову ще не завершено: опори та перекриття зведено, проте не зроблено укріплення. Техніка нерухомо стоїть на мосту – в очікуванні грошей.
 
У такому самому стані перебуває значна кількість недобудованих об’єктів у постраждалих від повені регіонах. Проте довести почате до кінця заважає брак фінансування. У бюджеті-2009 вже не передбачено коштів на відбудову зруйнованої повінню інфраструктури, лише на часткове фінансування протипаводкових програм. У травні уряд виділив Державному комітету з водного господарства 208 млн грн на будівництво водозахисних споруд, проте для цілковитого відновлення інфраструктури потрібно близько 3,5 млрд грн. Хоча стихія не чекатиме, доки надійдуть державні гроші: якщо вчасно не завершити укріплення, наступна велика вода пошкодить розпочате.
 
Населення Прикарпаття намагається контролювати ведення робіт. "Люди звинувачують нас у тому, що роботи не закінчено, – каже перший заступник міського голови Яремчого Микола Шегрин. – Є надзвичайно багато звернень від місцевих мешканців: вони бачать, що одну дорогу відновлено, а іншу ще ні. Звісно, це створює певне напруження. Люди переживають за берегоукріплення – навчені гіркою бідою". По телевізору повідомили, що кошти на відновлювальні роботи виділено, а деталі надходження державних трансферів людей не дуже цікавлять.
 
"На території, підлеглій Яремчому, виконано величезну кількість робіт: відновлено дороги і берегоукріплення, – розповідає Микола Онуфрійович. – На перших порах ми не чекали державних коштів. Уся приватна техніка була задіяна на розчищення шляхів і відновлення проїзду". В результаті частина виконаних робіт до сьогодні залишається не оплаченою. Держава заборгувала Яремчому 8,5 млн грн, а Франківщині загалом – 119 млн грн. 
 
 
 
Перенесли хату
 
Дістатися до обійстя Марії Джурак у селі Криворівня Верховинського району нелегко – від дороги потрібно підніматися на гору. Але мала вона будинок значно вище. Його й досі видно, проте жити там не можна. Зараз зсув, який зігнав Марію Юріївну з місця, на якому вона прожила 50 років, поріс травою, проте жовті глиняні смуги, що розрізають зелену поверхню гори, і досі можна помітити. "Яка була у мене господарка (господарство. – Прим. авт.)! – бідкається Марія. – І літню кухню, і стайню знесло. Принесло тонни глини".
Бабця Марія з дідом отримали земельну ділянку за селом, але будуватися на ній не наважилися – за компенсацію купили садибу в селі й виділили на ній ще й місце для сусідів. Ті зараз закладають фундамент і перевозять хату, адже дерев’яні карпатські хатки можна розібрати і заново скласти, як картковий будинок. "Її ще мої батьки шліфували, – згадує Параска Якіб’юк, – тож ми її складемо. Дали нам і лісу, і грошей, ми маємо можливість будуватися".
 
"Наше село постраждало в районі не найбільше, але відчутно, – розповідає сільський голова Криворівні Василь Зеленчук. – Річка Чорний Черемош зробила свою справу, також чималих збитків завдали стрімкі гірські потоки і зсуви ґрунту". Цілковито був відрізаний від села присілок Заріччя на 78 хат. Перші дні закидали каменем шнур через зруйнований міст і передавали продукти". Пошкоджені об’єкти переважно відновлено, зокрема присілкові дороги, на деяких робота триває до сьогодні. Не переживши стихії, уявити її важко, каже Зеленчук: "Річка обминула дамбу і текла прямо по дорозі", – показує на дорогу, що йде повз музей Франка.
 
У Криворівні п’ять сімей втратили будинки: "Якщо десь основних руйнувань завдала вода, то для нас справжньою бідою стали зсуви ґрунту – поруйнували хати, – скаржиться сільський голова. – Я говорив зі старожилами – очевидцями стихії 1927 і 1969 років. За їхніми словами, зсуви під час таких великих повеней завжди проходять у тих самих місцях".
Стихія в Карпатах має різні обличчя. У долинних районах нікуди подітися від води, яка прибуває зазвичай уночі. У горах же не знаєш, чого очікувати від будь-якого схилу, він набирає води і щохвилини може поїхати разом із деревами й хатами. "Зсуви тривають до сьогодні, – каже Микола Шегрин, – адже деякі схили гір набрали дуже багато води. Цієї весни у нас було два таких випадки. Ми їх фіксуємо, а що далі з ними робити, не знаємо, адже коштів на зсуви ніхто не виділяє".
 
 
Потрібні мільйони
 
Рахівський район у Закарпатській області постраждав від повені найбільше. Людям виплатили всі компенсації, проте ситуація з інфраструктурою значно гірша, ніж на Франківщині. У районі розпочато відновлення лише 10%(!) пошкоджених об’єктів. "Тут держава суттєво не додала, – скаржиться Михайло Фірка, в.о. голови Рахівської райдержадміністрації. – У 2008 році ми отримали на відбудову 9 млн 644 тис. грн замість потрібних 57 млн". Ситуацію ускладнює політична нестабільність: два роки тому президент звільнив голову Рахівської райдержадміністрації, й відтоді в ­районі відбувається ротація голів, які не проходять погодження у Кабміні.
 
У районі споруджено 19 будинків для постраждалих, відновлено більш ніж 6 км центральної дороги, а ось сільські дороги подекуди ще в жахливому стані, якщо вони взагалі є. "У селі Костелівка дуже високий берег, близько 20 м, – пояснює Сергій Тимощук, начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій Рахівської райдержадміністрації. – Тому вартість відновлення звичайної сільської дороги становить 7 млн грн – майже стільки, скільки виділено на весь район. Дорога до близько 40 будинків зруйнована, перейти її можна тільки пішки. Але у Костелівці одна проблемна ділянка, а в Ясіні, Лазещині та Чорній Тисі відриви берега і зруйновані сільські дороги всюди. Зазвичай дорога йде вздовж берега, тож коли річка його рве, унеможливлюється проїзд. А якщо висота обриву метрів десять, потрібні мільйони. Цих мільйонів ніхто не дає, а за маленьку суму там нічого не зробиш. Ми підгортаємо каміння з річки і робимо тимчасові укріплення. Але наступна повінь їх забере".
 
 
Грошовита повінь
 
Приїжджаємо у присілок Стебний селища Ясіня. На людей із камерою місцеве населення реагує миттєво – вже за п’ять хвилин навколо нас збирається люд, кожен кличе подивитися на свою біду. Єва Білоус втратила близько 20 м городу на березі, а отримала 150 грн компенсації за три сотки ріпи. Якщо берег, по якому проходить комунальна дорога, ще хоч якось укріплюється, то за протилежний, з людськими городами, ніхто не братиметься – надто високі схили і надто багато коштів на це потрібно. Олена Мельничук проїжджає повз нас на велосипеді й гукає подивитися на відновлену після повені дорогу, яка з весняними водами знову зруйнувалася – майже два метри асфальту просіло. Зібране у сітку каміння підсилює берег, проте це не надовго – якщо велика вода нестиме дерева звивистими потоками, вони зачепляться за сітку і порвуть її.   
До ще одного присілка Лопушанка вздовж потоку веде ґрунтова дорога. Її відновили лише до сільського магазину. Будівництво берегоукріплення, за яким простягається ще з півкілометра зруйнованої дороги, обійшлося у 2,5 млн грн. Проїхати туди не можна, а відтак і відновити мости вздовж потоку. Люди сваряться і лають владу. Розчищати русло річки районні служби теж не встигають: посеред каміння, стовбурів дерев і залишків парканів у річищі лежать величезні бетонні глиби, що колись служили берегоукріпленнями і були зруйновані водою.
 
Сергій Тимощук звертає нашу увагу на будинок, що стоїть на самому краєчку берега і будь-якої хвилини може поповзти. Його фотографії обійшли всі місцеві газети. Насправді господарі отримали компенсацію під час повені у 1998-му, проте гроші витратили, тож намагаються повторити операцію під час кожної наступної повені – їх було вже дві. Поки Сергій відбивається від претензій селян до місцевої влади, до нас підходять чоловік і жінка й просять допомоги, показуючи на той самий уже "оплачений" у 1998-му аварійний будинок. Влада наполягає на тому, щоб аварійні будинки після відселення розбиралися, встановлює терміни. Але переробити людську природу важко. Говорять, що й деякі з нових будинків, зведених для постраждалих унаслідок торішньої повені у центрі Ясіні, господарі збираються продати.
 
 
 
Надбавки "за шкідливість"
 
"Люди подекуди самі створюють проблему, – вважає голова села Лазещина Рахівського району Іван Пранничук. – Кажуть: нам потрібен місток. Я даю матеріали, а вони не будують. Вважають, що для них це має робити держава".
 
Щоб зменшити споживацьке ставлення до державних коштів, Мінрегіонбуд запропонував проект Закону "Про розвиток гірських територій в Україні", що передбачав поступове скасування "гірських" 20%-х надбавок до виплат бюджетникам, студентам і пенсіонерам, які проживають у гірських населених пунктах. Через активний спротив цьому законопроектові на місцевому рівні його повернуто на доопрацювання.
 
У міністерстві ставлять під сумнів можливість претендувати на матеріальну допомогу від держави за важкі умови життя. "У нас з’явився проект закону, ініційований людьми, які живуть на Поліссі, – каже заступник міністра регіонального розвитку та будівництва Анатолій Ткачук. – Мовляв, давайте нам статус мешканців поліської території з відповідними виплатами. Надійшла заява з півдня України – уздовж моря там є солончакова зона з постійними вітрами. Це також уже претензія до держави: давайте нам додаткові виплати, бо ми живемо в особливих умовах. Відкривається ящик, у якому немає дна. Держава повинна знайти інструментарій, щоб компенсувати негаразди на таких територіях не штучним утриманням людей якимись виплатами, а створенням умов для заробляння грошей і комфортного життя. Тому що вільні люди вільні вибирати місце проживання".
Щоправда, відсутність сільськогосподарських угідь, суворий клімат і постійна загроза стихії все ж не примушують горян покидати обжиті місця. У Рахові хваляться: лише одна родина після повені переїхала до родичів у межах району. Запрошеннями від інших регіонів, що готові були прийняти постраждалих, ніхто скористатися не захотів.
     
 
Готуйтеся до повені
 
Микола Кульбіда, начальник Українського гідрометцентру

 

Зміни кліматичних умов лише сприяють почастішанню небезпечних природних явищ, тому такі високі паводки у Карпатах, звісно, ще будуть. Частота повеней збільшується зі зміною атмосферних процесів, що протікають над європейським континентом. Ймовірність паводків зростає не лише у нас, а й у Європі – це загальний процес. Запобігти йому неможливо, можна лише зменшити збитки, вкладаючи кошти у протипаводкові заходи. У гірських регіонах повінь прогнозується щонайбільше за дві – чотири доби. Раніше – ніяк і ніде у світі. Вже коли вода біжить з гір, можна сказати, коли вона прибуватиме на рівнину.
"Тиждень"
05 червня 2009р.

Теги: Західна Україна, Закарпаття, гори, повінь, Рахівський район, велика вода, загроза, фото

НОВИНИ: Надзвичайні ситуації

17:31
На ужгородській об'їзній водійка Subaru вилетіла через бордюр на газон і збила дорожній знак
11:29
По дорозі між Сімером і Ворочовом Перечинської громади згорів Mercedes, що їхав на ремонт (РОЗШИРЕНО)
11:01
У середу у Ясіні на Рахівщині горіла "дев'ятка", а у Ворочові на Ужгородщині – Mercedes
10:43
На пожежі в Нижніх Воротах на Мукачівщині отримала опіки власниця будинку
10:34
Уночі в Чопській міській лікарні вигоріла надвірна споруда
11:37
У Буштині, поки власники спали, загорілася надвірна споруда з 2 тоннами сіна
16:57
У Синевирі на Хустщині вигорів мансардний поверх дерев'яного будинку
10:58
На Ужгородщині бобри норами пошкодили дамбу Латориці
11:22
У Буштині вогонь з підпаленого сухостою ледь не перекинувся на житлові будинки
11:09
В Ужгороді через саморобну піч горіла споруда, пристосована під житло
10:48
У пожежі в літній кухні у Вишкові загинув 68-річний чоловік
11:08
Спалюючи сміття на кладовищі, ужгородець спалив розташовану поруч надвірну споруду з сіном
21:56
Неподалік села Карпати внаслідок ДТП перекинувся Mercedes Sprinter
11:52
/ 2
Біля Горінчова на Хустщині Skoda вилетіла в кювет і перекинулася. Водій загинув, пасажирка травмована
10:26
У Синевирській Поляні горіла дровітня, від вогню довелося рятувати два будинки поруч
11:17
У Руському Полі на Тячівщині гасили пожежу в надвірній споруді
10:56
В Ужгороді горіло в місці "щільної забудови" на Гранітній
15:47
/ 1
43-річний житель Рахова з необережності впав з моста у річку і загинув (РОЗШИРЕНО)
14:15
/ 1
На Закарпатті в Тисі виявили тіло 22-го потопельника-"ухилянта" – 33-річного харків’янина
12:36
/ 13
Закарпатський ОТЦК: "ухилянт-суїцидник" Хабаров лише незначно "подряпав" руки, подряпини на обличчі "симулював", а при ньому знайшли транквілізатор
11:22
У Рахові вночі на неділю чоловік впав у Тису і втопився
10:47
В Ужгороді горіла квартира багатоповерхівки
13:41
У Руській Мокрій на Тячівщині Ford злетів у річку, загинули водій та пасажир
11:36
У Текові Королівської громади врятували будинок, в якому загорівся дах
10:45
У Кричові Буштинської громади донька, випадково проходячи повз, врятувала свою 77-річну матір з пожежі
» Всі новини