Москаль продовжує піаритися на закарпатських покійниках

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ МОСКАЛЬ ГЕННАДІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ
  “03” червня 2009 р. № 756/А-372
 
 Голові Служби безпеки України
 Наливайченку В. О.
 
 
 Депутатське звернення
 (в порядку ст.16 Закону України „Про статус народного депутата України”)
 
 
 Шановний Валентине Олександровичу!
 
 Стаття 112 Кримінального кодексу України „Посягання на життя державного чи громадського діяча” відноситься до підслідності СБ України і передбачає посягання на життя керівника політичної партії, вчинене у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю.
 
 На даний час залишилася ціла серії вбивств відносно громадських діячів, керівників політичних партій українського походження.
 
 
 1. Августин Волошин (1874 – 1945) — український політичний, культурний та релігійний діяч, прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, у 1939 – президент Карпатської України.
 
 За кілька днів, під час окупації краю Угорщиною емігрував разом з урядом за кордон і поселився в Празі. У травні 1945 заарештований радянськими спецслужбами і вивезений до Москви. Помер у московській Бутирській в'язниці 19 липня 1945 року після побиття під час допиту.
 
 15 березня 2002 року Президент України Леонід Кучма підписав указ про надання Августинові Волошину посмертно звання "Герой України". Місце поховання його невідомо.
 
 
 2. Теодор Ромжа (1911 – 1947) – єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії,
 блаженний Католицької Церкви.
 
 Після зайняття Закарпаття радянськими військами та офіційного приєднання до Української РСР у червні 1945, в умовах посилення тиску і наступу на українську греко-католицьку церкву, владика Ромжа всіляко підтримував духовенство та своїх вірних.
 
 Він здійснював ряд великих архієрейських подорожей по єпархії, щоб урівноважити пропаганду проти церкви та укріпити своїх священиків і паству у вірі.
 
 27 жовтня 1947р., коли єпископ повертався з освячення храму в с.Лавки Мукачівського району, на нього було вчинено спланований НКВС замах. На безлюдній дорозі поблизу с.Іванівці на кінну бричку, в якій їхав Теодор Ромжа, налетів військовий автомобіль “Студебекер”. Вантажівку спеціально підготували – на бампер приварили важку рейку і металеву котушку-барабан із тросом. Однак єпископ у результаті аварії вижив. Агенти НКВС намагалися добити його, але на дорозі з’явилися випадкові свідки, тому пораненого доставили в Мукачівську лікарню. 1 листопада, коли стало зрозуміло, що владика одужує, оперативний співробітник НКВС, яку влаштували до лікарні під виглядом медсестри, зробила йому ін’єкцію отрути, від якої він помер.
 
 Поховано єпископа в Ужгороді. У червні 2001р. під час візиту папи римського Івана Павла II в Україну, Теодора Ромжу беатифіковано.
 
 
 Стаття 112 Кримінального кодексу України передбачає покарання за скоєння даного виду злочину у вигляді довічного ув’язнення. Згідно пункту 4 статті 49 Кримінального кодексу України „питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк”.
 
 
 Таким чином, прошу моє депутатське звернення вважати заявою про скоєний злочин, вжити засобів по розкриттю наведених мною фактів, встановлення винних та притягнення їх до кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства. Багато свідків і учасників даних вбивств живі понині, проживають в Україні і отримували від Вас нагороди на день СБ України. Частина з них є ветеранами СБ України, однак, останні так не понесли заслуженого покарання.
 
 
 З повагою, народний депутат України Г. Москаль
 

Теги: Августин Волошин, Теодор Ромжа, Геннадій Москаль, вбивство

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати