Громадяни України не готові до проголошення Закарпаття окремою суверенною територією

"Вже давно помічено, що ті проблеми, які політиками і ЗМІ вважаються найважливішими і задаються як порядок денний, насправді мало хвилюють наших громадян. А хвилюють їх насамперед економічні та соціальні питання, і лише потім політичні, хоча у новинних репортажах і виступах посадовців домінують саме вони", - зазначив, відкриваючи прес-конференцію, директор КІПУ ім. Горшеніна Кость Бондаренко.

Характеризуючи сучасний стан українського суспільства, згідно з підсумками дослідження, він звернув увагу на протестний потенціал українців - те, що могло б змусити їх вийти на вулицю. "Зараз багато говорять про другий Майдан, і згідно з опитуванням 43,3% громадян України сказали, що справді можуть взяти участь у пікетуваннях, мітингах, страйках - але в тому випадку, якщо відбудеться значне підвищення тарифів на електроенергію, газ, житло, а 32,2% готові гостро реагувати на несправедливість дій влади", - підкреслив Кость Бондаренко.

Згідно з результатами опитування, що прозвучали на прес-конференції, найважливішим для України більшість респондентів (52%) вважають боротьбу з корупцією, досягнення політичної стабільності (32%), зниження рівня злочинності (31,3%). І тільки на передостанньому (12-му) місці - інтеграцію України в Євросоюз.

Щодо актуальної теми "Україна і НАТО", то лише 20,3% респондентів висловилися за вступ України до НАТО, а 50% і далі продовжують ставитися до нього як до ворога. 29,7% взагалі не визначилися.

Якби ж в Україні проводився референдум з питання, чи готові були б її громадяни дати згоду на відділення Донбасу, Криму, Галичини, ЗАКАРПАТТЯ чи Буковини, то фактично в жодному регіоні не знайшлося б домінуючих сил, готових поступитися шматком української території. За словами К.Бондаренка, лише в Криму є більш високий рівень тієї категорії населення, яка готова була б відділитися від України, але і вона не домінує. Переважна більшість людей (майже 90%) не хочуть відокремлення тієї чи іншої території від України. І це свідчить про те, що населення України, попри всі розбіжності, сприймає її як свій рідний дім. На думку К.Бондаренка, це дуже серйозна заявка на творення в Україні єдиної політичної нації.

Щодо рейтингу довіри, то фактично більшості інституцій українці не довіряють. Президентові України не довіряють 54%, довіряють - 23,6%. Верховній Раді не довіряють 60,8%, довіряють - 13,6%. Прем'єр-міністру не довіряють - 50,5%, довіряють - 28,7. Місцевим органам влади не довіряють 51,5%, довіряють - 20,4.

Найцікавішим серед політиків виявився Юрій Луценко. У нього, фактично, найкращий баланс довіри і недовіри (23,6 до 24,2). За словами Костя Бондаренка, це тим більш дивно, що, оцінюючи ефективність міліції, переважна більшість респондентів відповіли, що боротьба з вуличною та організованою злочинністю і з корупцією в органах міліції не змінилася. "Це говорить про те, що Юрій Луценко для більшості українців не асоціюється з міліцією, він є окремий політик", - відзначив соціолог.

Те, що жоден з політиків нині не має позитивного балансу, відповідно впливає і на партійні рейтинги. Як показало опитування, якщо б вибори відбувалися сьогодні, то 28% проголосували б за Партію Регіонів, 20,5% - за БЮТ, блок "Наша Україна" набрав би 9,4%, Комуністична партія - 3,5%.

Хоч політичні питання не є першорядними для українців, все ж, як не парадоксально, на запитання, чи стежать вони за політичними подіями, майже 90 відсотків дали ствердну відповідь. "Ніде в світі немає такого високого рівня політизації", - констатував Кость Бондаренко. У Росії він - 30% населення, в Європі - менше 20%.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати