Закарпаття: Ромська громада не знає, чи варто зберігати традиції

ГРАМОТИ НА БАРОНСТВО ВИДАВАЛИ КОРОЛІ

Циганське населення України налічує за офіційними даними 48000 чоловік (1989 р.), за неофіційними -понад 100000. За різними джерелами, предки циганів залишили Індію ще у 4-6 століттях нашої ери. Найбільш чисельною циганською групою в Україні є серви, сєрвуря або лівобережні цигани та влахи, влахуря. Ще одна циганська група, яка склалася на території України - це кримські цигани, або киримітіка рома, тата-рітіка рома (аюджі, гурбети та інші). Вони традиційно мешкають в Криму, на Півдні України. Третя велика група - власька. До неї належать молдавські цигани (Одеська та Чернівецька області), частина яких (кишинівці) оселилася у 20-30 роках XX ст. у Донецькій, Луганській областях. Також до цієї групи належать келдерари та ловари, які мешкають маленькими групами скрізь на території України. Четверта - Карпатська група. До неї належать словацькі (сервіка рома) та угорські (унгріке рома) цигани, які мешкають у Закарпатській області.

Щедрість, гостинність, вірність сімейним традиціям - це риси національного характеру ромів. Шлюби з представниками інших національностей для циганів — виняток, і саме тому протягом тривалого часу їм вдається зберігати мову і культурні традиції. "Якщо якась людина приїжджає з іншої країни, то вона шукає готель, де зупинитися. А ром — завжди знайде іншого рома, завжди його зрозуміє", — каже барон Йожеф Сабов із с.Вари Берегівського району.

У них своя психологія. Вони намагаються не втручатися у суспільне й політичне життя навколишнього оточення, щоб не спровокувати до себе негативне ставлення та не привертати до себе особливої уваги. Через це їхні потреби обмежені найпростішими речами, й через це вони не дуже опікуються освітою дітей. їм потрібен авторитет із середовища ромів. Такими авторитетами були циганські барони — найавторитетніші, найрозумніші представники своєї нації. До речі, у 16-17 століття) грамоти на баронство видавали європейські королі.

ГЕТТО ДЛЯ РОМІВ

На Закарпатті ромів понад 14 тисяч, хоча керівники циганських громад кажуть, що насправді цю цифру можна збільшити втричі. Попри всі намагання влади, неурядових організацій та міжнародних фондів, життя ромського населення залишається нелегким.

Один із найбільших циганських таборів розташований на в'їзді в Рахів. Він займає чималий квартал. На цьому боці живуть найбідніші цигани. Хибари в більшості своїй зроблені з дощок і шиферу, а біля них, серед сміття, яке лежить навколо колії, — замурзані, у дранім одязі, зате веселі дітки. Аналогічна картина в ужгородському мікрорайоні "Радванка". Низькі, переважно дерев'яні чи глиняні будиночки, нео-блаштовані смітники, купи напівголих веселих дітлахів граються поміж собак та котів, поряд із цим перуть та безпосередньо на гілках дерев чи огорожах вивішують свій нехитрий одяг жінки ромської національності. Про зручності не йдеться: тут нема ні води, ні каналізації, ні тепла, ні якісних харчів.

Керівник громадської організації "Романі Яг" Аладар Адам стверджує, що тільки на Закарпатті ромів близько 50 тисяч, а по всій країні — не менше 200 тисяч. Проте називати себе ромами представники цієї національності не поспішають, і цьому є кілька причин. Найперша — чимало ромів не мають паспортів. А от найбільша проблема в тім, що люди не хочуть або ж бояться ідентифікувати себе як роми, бо тоді в них набагато менше шансів знайти роботу та більше отримати неприємності від посадовців та правоохоронців.

Нещодавно відділ у справах національностей Закарпатської ОДА провів роботу з вивчення зайнятості ромського населення, більшу частину зареєстрували, чималій кількості зробили паспорти. Але результати дослідження вкрай неприємні: 80 % ромів не працюють, з них на обліку в центрах зайнятості заледве десята частина.
Хоча ромські діти навчаються в 127 школах області, занадто мала частина з них здобуває бодай неповну середню освіту. А з класу із 20 дітей хіба що 5-6 доходять до випускного класу.

З позаминулого року на Закарпатському обласному телебаченні створена й працює редакція передач ромською мовою, виходять у світ ромські підручники.

ТРАДИЦІЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

"Напевно, немає жодного народу, — кажуть цигани, — в якого би існував такий міцний кревний зв'язок". Почувши про проблеми свого "родича", йому одразу прийдуть на допомогу: обов'язково запросять до себе додому, напоять чаєм (це традиція циган) і разом обговорять мінливість лінії долі. Не прийнято в циган і замислюватися над тим, дати прихисток чи ні чужій дитині, яка потребує допомоги. Оскільки діти для ромів, — без перебільшення, є сенсом життя. Якщо трапиться щонебудь із чоловіком, циганська жінка і не подумає про повторний шлюб — її життя повністю віддане дітям. Напевно, сьогодні це здається архаїкою, але розлучення тут майже нонсенс. Не визнають роми і громадянські шлюби, адже весілля справді головна подія в житті. А щоб погуляти, як годиться справжньому рому, сім'ї часом навіть розорюються. Водночас надмірну любов до Бахуса карають згідно з циганським законом. Вигнанням.

До речі, досі в ромів живі традиції свого суду. Навчені досвідом цигани збираються, щоб вислухати обвинуваченого й обвинувача та винести свій вердикт. Останній, щоправда, тут може бути або у вигляді штрафу, або... щиросердого розкаяння. Адже цигани вірять у бумеранг - у те, що за будь-який антиморальний вчинок неминуче прийде покарання, а крім того, у силу клятви.

"Нам легко говорити про наші національні риси, — каже Ганна Росташ із просвітницької циганської організації Бахталі Лума (щасливий світ). — Насамперед, ми вірні, природні і мудрі. Інакше як би ми змогли за антициганських законів і репресій не тільки вижити, а й зберегти свої традиції?"
Проте чи слід зберігати традиції, ромська громада в Україні не знає. З одного боку, вчити свою історію і передавати з покоління в покоління священні знання та традиційні ремесла — чудово. З іншого, — замкненість на самих собі не дозволяє їм що-небудь довести суспільству. "Для кого ми нині ростимо молоде покоління, для'кибиток? — запитує Ганна Росташ. — Природно, циган не може таким називатися, не знаючи, хто він і звідки. Але водночас, якщо ми - громадяни України, як це зазначається в паспорті, — отже, маємо отримати відповідне виховання й освіту".

Як це в цьому разі поєднати — запитання риторичне. Швидше за все, доведеться вибирати: або інтеграція в суспільство, або збереження основ. Проте держава Україна останнім часом іде назустріч ромам. Нещодавно було заявлено про те, що наша країна береться реалізувати першу в Європі галузеву програму відродження ромів. Що з цього дійсно буде реалізоване, покаже час.

Теги: Закарпаття, роми, цигани, барони, королі, "Романі Яг", Ужгород, Рахів

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати