Екс-начальник Закарпатського УМВС: "Бєзпрєдєл" у бізнесі породжує кримінальні "розбірки"

За словами генерала, розслідуючи останні злочини, він не мав часу читати пресу. Та 19 листопада дозволив собі раніше (о 20-й годині) прийти додому і прочитати газети. “Такого бруду на адресу правоохоронців, такої непрофесійної оцінки їхньої діяльності я ще не бачив, - не приховував емоцій генерал. - На міліцію Львівщини останніми днями було спрямовано справжню кілерську атаку”.

Публічні виступи політиків та критичні публікації в пресі змусили Віталія Максимова підняти завісу над розслідуванням резонансних справ.

СПРАВА СЕНЧУКА

Розстріляний з автомата Калашникова 29 листопада 2005 року на виїзді із Брюхович.

Убивство голови спостережної ради корпорації “ЕкоЛан” Степана Сенчука, за словами Віталія Максимова, готували ретельно протягом шести місяців справжні професіонали. Проте львівським правоохоронцям вдалося визначити коло осіб, які безпосередньо причетні до цього злочину. Сліди замовників вбивства ведуть до столиці. Тому Віталія Максимова вкрай обурило те, що справу, розслідування якої взяв під контроль Президент Віктор Ющенко, Генеральна прокуратура України, яка проводила розслідування, нещодавно тишком-нишком передала для подальшого розслідування прокуратурі Львівської області. Керівник міліції дав зрозуміти, що на Львівщині чимало впливових людей роблять усе, щоб ця справа не була розкрита. До того ж саме зараз слідчі дії треба проводити в Києві - а у львівських слідчих “закороткі” руки для такого “глибинного буріння”.

СПРАВА ВОВЧАКА

Начальника управління транспорту та зв’язку Львівської міськради Ярослава Вовчака було підпалено у службовій машині на вулиці Івана Франка у Львові 30 грудня 2005 року.

Віталій Максимов зізнався, що справа про загибель Ярослава Вовчака - єдина з резонансних справ минулого й цього року, щодо якої керівники слідчо-оперативних груп не можуть похвалитися суттєвими досягненнями в розслідуванні. Та генерал переконаний, що факели в автомобіль Ярослава Вовчака кинули люди, зацікавлені у перерозподілі пасажирських маршрутів у Львові.

СПРАВА ФЕДИШИНА

26 жовтня 2006 року вибухнув автомобіль генерального директора ТзОВ “Ринок “Шувар” Романа Федишина. Під час вибуху загинула випадкова перехожа – 14-річна Марійка Куцинда.

Чи не вперше за всю історію львівської міліції правоохоронці можуть звітувати про розкриття замаху на життя відомого бізнесмена. Як повідомив Віталій Максимов, у вихідні затримано трьох осіб – замовника злочину, одного з виконавців і посередника. Операцію з їх затримання проводили співробітники Головного управління та обласного управління боротьби з оргзлочинністю та корупцією, співробітники Сихівського райвідділу міліції та карного розшуку обласного управління міліції. Всі затримані вже зізналися у злочині, а судмедекспертиза зафіксувала, що на їхніх тілах немає жодних слідів побоїв чи тортур. Віталій Максимов розповів, що замовник злочину входить у найближче коло Романа Федишина, тобто у керівну ланку ТзОВ “Ринок “Шувар”. Вибухівку виготовив 46-річний львів’янин, який вже років з десять професійно готує вибухові пристрої саме для таких акцій. Під час обшуку в його помешканні вилучили частини компонентів вибухівки та обріз.

Вбивати Романа Федишина злочинці не збиралися, його хотіли лише налякати. Приводячи дистанційним приладом вибухівку в дію, підривники мали бачити, що вулицею йдуть до ліцею діти. Та вони не розрахували сили вибуху. Адже Марійка Куцинда та її сестричка у момент вибуху були метрів за 15 від автомобіля і, за підрахунками злочинців, не мали постраждати. Найстрашніше, що Марійку, за даними Віталія Максимова, могли врятувати. “Рана на нозі дівчинки була незначна, і якби її вчасно перев’язали, дитина залишилася б живою”, - зазначив генерал. Хто винен у тому, що Марійці вчасно не надали допомоги, за словами Віталія Максимова, має визначити прокуратура.

Зараз у розшуку ще один виконавець замаху на Романа Федишина. До речі, перед тим, як закласти вибухівку під автомобіль підприємця, злочинці перевірили її дію у безпечному місці.

СПРАВА ДАЦКА

Генерального директора ТзОВ “Галімпекс - Склодзеркальний завод” Богдана Дацка розстріляли з пістолета 14 листопада 2006 року біля прохідної його заводу.

В інтересах слідства Віталій Максимов відмовився називати конкретні версії вбивства Богдана Дацка. Лише зазначив, що вони пов’язані і з внутрішнім протистоянням між керівниками заводу, і з конфліктами “Галімпексу” з іншими комерційними фірмами. Генерал повідомив, що міліція розслідує діяльність одного злочинного угруповання, яке, ймовірно, й готувало це вбивство.

Підсумовуючи своєрідний звіт, Віталій Максимов підкреслив, що жоден з цих злочинів ніяким чином не пов’язаний з політикою. “Бєспрєдєл” у бізнесі породжує кримінальні “розбірки”, - зазначив генерал. Та після вчинення цих злочинів суто кримінальні справи взяли на озброєння політики, які розпочали шалену атаку на керівництво львівської міліції. Генерал заявив про те, що йому відомо, - деякі колишні керівники обласного управління міліції об’єднали зусилля, а головне, свої чималі капітали та вступили у змову з деякими політиками, щоб посадити у крісло начальника УМВСУ у Львівській області людину, яка вже там безславно перебувала.

Віталій Максимов нагадав журналістам, що за його попередників щороку нерозкритими залишалися десятки вбивств. Так, у 1997 році не розкрили 113 вбивств, скоєних на теренах Львівщини. У 2000 році – 43 убивства. А з минулого року, коли Віталій Максимов очолив львівську міліцію, нерозкритими залишилися лише три вбивства.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати