Андрій Гудак: Пік ускладнень стану соціально-трудових відносин на Закарпатті вже пройдено, але радіти ще зарано

— Справді, ІV квартал минулого року та І квартал року нинішнього, — наголосив Андрій Іванович, — були вкрай складними для економіки держави, а, значить, і Закарпаття, що в свою чергу суттєво позначилось на ускладненні соціально-трудових відносин у цілому ряді підприємств та організацій, включаючи і ті, які раніше були цілком благополучними, активно залучали інвестиції, нарощували обсяги виробництва і реалізації продукції, вирішували соціальні проблеми.

Чому так сталося? Бо найбільшою проблемою сьогодення є те, що психологічно фінансової скрути як наймані працівники, так і роботодавці бояться набагато більше, ніж реальної кризи, якою вона фактично є. Тому, головне зараз – перебороти цей психологічний бар’єр, зняти у людей стрес і продовжувати  цілеспрямовано й продуктивно всім на всіх рівнях працювати.

До речі, каже А. Гудак, я повністю підтримую голову правління РВ УСПП області, уповноваженого Держкомпідприємництва з захисту прав підприємців у Закарпатській області Маргариту Мощак, яка недавно в інтерв’ю рекомендувала підприємцям у ці непрості часи не скорочувати персонал, а зменшувати непродуктивні витрати. І справді, вже є маємо немало прикладів у виробничих колективах, де розсудливо діють профспілкові організації, ради трудових колективів чи їхні представники, коли наймані працівники погоджуються на реальну, обґрунтовану пропозицію роботодавців працювати  в межах скорочення фінансових витрат чи робочого часу, деякого зниження розміру реальної заробітної плати. Тобто, мова йде про таке нове й позитивне явище в умовах фінансової кризи, як вирішення розбіжностей ще на доконфліктній стадії, що сприяє стабілізації стану соціально-трудових відносин.
 
Наведу ще такий приклад. Нещодавно "Новини Закарпаття" інформували про передстрайковий стан на ДП "Батьовський комбінат хлібопродуктів" Берегівського району. До речі, це підприємство знаходиться на контролі у відділенні НСПП по запобіганню виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) ще з листопада 2008 року. Адже вже тоді заборгованість із заробітної плати становила 228, 1 тис. грн. Тобто, ми прогнозували подальше ускладнення відносин у цьому трудовому колективі. І що зробив страйковий комітет, аби прискорити усунення розбіжності? Його представники разом із керівником підприємства звернулися в Державний комітет України з державного матеріального резерву із питаннями  щодо погашення заборгованості із заробітної плати за 8 місяців 2008—2009 років й подальшого забезпечення працівників підприємства роботою. Частково це вдалося вирішити. У той же час для відділення НСПП стала цілковитою несподіванкою відмова страйкового комітету та тієї частини колективу, що його підтримує, вступити у колективний трудовий спір між найманими працівниками та роботодавцем. Тут зайняли вичікувальну позицію. Це — з одного боку, серйозна підтримка трудовим колективом молодого керівника, а з іншого — зростання правової культури працюючих, тобто намагання у такий складний час безконфліктно вирішувати проблемні питання. Та чи вдасться, бо працівники підприємства знову без роботи, а виплата їм заборгованої заробітної плати призупинилася.

Однак вихід із ситуації як у цьому колективі, так і в десятках інших усе-таки є. Що маємо на увазі? 12 лютого 2009 р. Президентом Віктором Ющенком підписано Закон України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат”. Порушення встановлених термінів, або не виплата в повному обсязі як у вищезгаданому випадку заробітної плати тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у дуже серйозних розмірах, а в окремих випадках — і до позбавлення волі.
Крім того, слід очікувати, що згаданий новоприйнятий Закон України певною мірою компенсує правову некомпетентність найманих працівників при вирішенні питань щодо погашення заборгованості із заробітної плати й спонукатиме роботодавців і власників підприємств до прискорення соціального діалогу — як запоруки об`єднання зусиль заради соціального спокою у трудових колективах. Скажу більше. Поки уряд і деякі великі партії говорять про антикризові дії, Президент України вже підписав і практично задіяв цей, я би його назвав один із найкращих антикризових законів, який, безсумнівно, вже дає значний соціальний ефект. Так, якщо у березні 2008 р. в області було погашено заборгованість із заробітної плати на суму близько 50,00 тис. грн., то в березні поточного року сума погашеної заборгованості становить майже 1,3 млн. грн. І це — лише початок! Жоден роботодавець-порушник не хоче мати сьогодні справу з прокуратурою, тому в лютому—березні 2009 року через органи статистики області майже повністю висвітлено раніше приховану заборгованість. На квітень—травень ми прогнозуємо суттєве зниження рівня заборгованості, а, значить, і поліпшення стану соціально-трудових відносин у колективах.

Нині вектор проблем усе більше скеровується у державний сектор, — оскільки поки-що чітко не визначено шляхи погашення заборгованості із заробітної плати на державних підприємствах, а також слід очікувати дальше зростання рівня безробіття, а з ним — і виплати відповідної державної допомоги.

І ще таке. Якщо піку фінансової кризи ми досягли фактично за останні 6—8 місяців, тобто стрімко падали, то виходити із цієї кризи, підніматися вгору будемо набагато повільніше – до кінця 2009 і значної частини 2010 років. Це також зумовлено і специфікою загострення політичної активності у державі, яка припадає саме на цей період. У цей складний час не можна забувати про три такі моменти.

По-перше, „детонатором” негативних явищ у соціально-трудових відносинах між найманими працівниками та роботодавцями продовжують залишатися суперечливі тенденції в економіці, викликані фінансовою кризою, яка у І кварталі ц.р. суттєво посилила песимізм керівників та власників підприємств щодо перспектив виробничої діяльності у другій половині 2009 року, підвищила інфляційні очікування, знизила довіру до банківської системи, підірвала діючу раніше систему кредитування.

По-друге, експортна орієнтація економіки області та держави на незначну кількість товарних груп, насамперед, низькотехнологічного характеру та сировині, зумовила велику залежність вітчизняної економіки від кон’юнктури світових ринків, коливань обмінного курсу гривні до долара й євро, що у першу чергу негативно позначилося на діяльності підприємств з іноземними інвестиціями, ускладненні на них стану соціально-трудових відносин аж до скорочення кількості працюючих та робочого тижня, появи заборгованості із заробітної платм.
По-третє, і далі слід очікувати спалахи різного роду акцій протесту на виробничому рівні, а також загострення стану соціально-трудових відносин у тих підприємствах, організаціях, установах, де домінуватимуть тенденції активного вивільнення працівників, погіршення становища з оплатою праці, скорочення робочого тижня, зниження затрат на охорону праці, техніку безпеки, профлікування.

І останнє. Новим є те, що в країні все чіткіше відслідковується тенденція активізації діяльності профспілкових органів по захисту прав найманих працівників і, зокрема, з боку Закарпатської обласної ради професійних спілок. Стабілізації стану соціально-трудових відносин в області у кризовий період, безсумнівно, сприятиме Регіональна угода між Закарпатською обласною державною адміністрацією, обласною організацією роботодавців "Закарпаття" та профспілковими об`єднаннями області.

Який висновок? Все помітнішим стає феномен – характер, темпи, форми соціально-трудових відносин, обтяжених фінансово-економічною кризою, стають вразливішими за своєю раптовістю і починають орієнтувати їх учасників не на забезпечення зростання благополуччя, а на формування соціальної незахищеності і невпевненості громадян у майбутньому. А це вимагає якнайшвидшого пошуку нових соціальних стратегій, таких форм соціально-економічної самодіяльності, які забезпечать реалізацію всієї множини конкуруючих домагань та очікувань як найманих працівників, так і роботодавців.

Теги: трудовий, криза, підприємство, соціальний, виробничий

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати