Іван Григоровський, силач із Закарпаття: "Сильні краю цього, єднаймося!"

Прийшовши до влади над штангою ще в юнацькі роки, дещо здивувало Івана, що в у краї бракує абияких змагань із силового спорту, який на той час уже мав своїх представників та, безперечно, заслуговував на демонстрацію. Тож, заручившись підтримкою спільнодумців, у грудні 1999 року він організував перші в Ужгороді змагання з паверліфтингу. Перше місце тоді здобув брат Івана – Мирон Григоровський. У лютому 2000 року спортсмени провели першість міста з паверліфтингу, яку виборов уже Іван, а наприкінці того ж року відбулася й першість області. Відтоді кубки й чемпіонати з паверліфттингу та жиму лежачи (як окремого виду) відбувалися регулярно, що й спонукало до створення спортбренду "Карпатський Ведмідь".

Перший турнір із такою назвою організували ще 2004 року брати Григоровські спільно зі стронґменами Євгеном Прозором та Ігорем Бараном. Так, силове багатоборство (богатирські ігри) було представлене справді широким спектром вправ – близько ста. Серед них і "візитівкові" перекиди колеса завважки понад 300 кг і перенесення 130-кілограмових валіз ("фермерська хода"). Тоді участь у змаганнях взяло шестеро спортсменів.

 2007 року за призи "Карпатського Ведмедя" боролися десять учасників, а торік – четверо, що, зі слів Івана, цілком достатньо. "Оскільки такі змагання мають показовий характер, то публіку важливо зацікавити, не втомивши, – пояснює Іван, – Навіть Василь Вірастюк запрошує на "Кубок Василя" не більше шести претендентів". Тож спершу оргкомітет випробовує потенційних учасників турніру й зводить їхню кількість до мінімуму, щоб представити публіці найкращих, а вже серед них обрати Ведмедя.

Щодо Івана, то йому вдалося розбудити в собі звіра тричі, вигравши ІІ, ІІІ та V турніри. Найбільш удалим "Карпатський Ведмідь" став для спортсмена 2006 року. Саме тоді він надіслав відео з ігор до Києва, на що вельми схвально відгукнувся колега-велет Василь Вірастюк і телефоном запросив закарпатців до участі в іменному кубку. Це були перші в Україні парні змагання стронґменів, на які, втім, Іван не потрапив. Завадив професійний обов’язок...

Ліга сильних

Працює наш герой особистим охоронцем у Словаччині, тому й проживає два тижні в Україні, два – за кордоном, де також бере участь у чемпіонаті Словаччини серед стронґменів. "Пригадую 2004 рік, коли я вперше потрапив на тамтешні змагання, – розповідає Іван. – Доти я вважав, що тренувався достатньо, проте там мені довелося виконувати такі вправи, які раніше бачив лише на екрані – приміром, перенесення авта. Власне це  й не пустило мене далі другого туру".

Відтоді Іван уже встиг побувати на призовому третьому місці, проте сподівається на ліпший результат уже 2 травня. Повернувшись, планує долучитися до проведення силових змагань "Юніор стронґмен", що відбудуться в Ужгороді 17 травня між перспективними новачками 1991–93 рр. народження. Далі – підготовка до турніру "Карпатський Ведмідь – VІ", що відбудеться в День Незалежності України.

Між тим Іван Григоровський поступово втілює в життя ще один задум – створення "Карпатської ліги сильних людей", що дозволила б вивести силову культуру Закарпаття на якісно новий, європейський рівень. Такий досвід наш силач прагне перейняти, знову ж таки, у словаків, де вдало діє подібна ліга, до якої входить і він сам. Наразі докладає зусиль, аби задекларувати лігу й відкрити спонсорський рахунок, вже розроблено її логотип.

"Символічно було б організувати й новий кубок, бо саме цьогоріч Кротону – 110!" – пропонує Іван. Водночас стверджує: якщо вдасться впоратись із "$-проблемою", на змагання охоче завітають світові імена. Таке зрушення, на думку стронґмена, є позитивним як у спортивному, так і в туристичному житті краю й країни.

У чому сила Карпатського Ведмедя?

"Людина є сильною – насамперед якщо вона здорова", – вважає Іван Григоровський. Фізично здоровим можна почуватися за двох умов. По-перше, треба добре харчуватися. У раціоні нашого спортсмена нелюба йому вівсянка, обов’язкові овочі-фрукти та, звісно, м’ясо. Останнє зрідка поєднує з добрим вином чи горілкою. По п’ятницях не їсть взагалі.

По-друге, слід систематично займатися спортом. Для Івана пристойним варіантом є 5–6 відвідин спортзалу на тиждень. У період "весна-осінь" щоп’ятниці займається на подвір’ї свого будинку разом із товаришами, з якими самотужки виготовили більшість обладнання.

Проте не м’язами єдиними має бути людина. Є у спортсмена слабинка – книги. Читає не менше п’яти щомісяця. Переважно це документальна й історична література. З художньої ж давнє захоплення – Джек Лондон. Найвагомішим особистим набутком для Івана є родина: трирічний син і кохана дружина Вік­торія. Саме вона, художник-дизайнер за фахом, і розробила емблему "Карпатської ліги сильних людей". До речі, сама Вік­торія до грізності-кремезності чоловіка, зважаючи на його добру вдачу, ставиться з легкою іронією...
 

Теги: Закарпаття, силач, Іван Григоровський

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати