Співорганізатор "СакураФесту" Олег Бурдуков розповідає: "Это первые из нескольких сотен, что будут посажены вдоль набережной и до моста. И, думаю, к "СакураФест-2020" –здесь будет прекрасная длинная цветущая аллея, не хуже чем в Вашингтоне"
Так, організатори не приховують, що їх надихнули не тільки сакури, але й фестиваль у штатівській столиці, котрий щороку збирає з мільйон туристів. Започаткований цьогоріч "СакураФест", котий відбувся завдяки небайдужим представникам міської громади, має стати обєднавчим дійством, що збере до купи усі події, які відбуваються у закарпатській столиці на травневі свята і під час цвітіння сакур, адже ця пора – пік ужгородського туризму.
Що ж, відтепер місто практично офіційно буде такою собі Японією у центрі Європи. І покликаний розвивати бренд ужгородських сакур саме "СакураФест". Організатори свята вирішили, що почати слід саме з посадки нових сакур, і не просто кількох деревцят, а закладування алеї, котра у перспективі має сягнути 900 метрів і стати найдовшою в Європі, простягнувшись вздовж Православної набережної, між
пам’ятниками загиблим міліціонерам і Скорботній Матері, і аж до транспортного мосту.
У садінні дерев є свої тонкощі, - працюючи з черговим саджанцем, розповідає Федір Шандор (не враховуючи нової алеї, завкафедрою туризму УжНУ уже посадив в Ужгороді зо 5 сакур). "Уся "фішка" в тому, щоби місце, де починається коренева система, було наверху – аби не сталося "запарки"…" Він керує "поливальниками", а відтак, притоптуючи землю, продовжує: "Закарпатські сакури всі без винятку привиті на черешнях. Бо у нас дуже кисла земля, а не лужна, як у Японії. І лише черешня допомагає сакурі прижитися, що довели чеські ботаніки"
Саме завдяки чехам сакури прикрашають місто з 20-років минулого століття. З часом дерева, що навесні квітнуть пишною рожевою піною, стали візитівкою Ужгорода, куди поглянути на цвітіння з’їжджаються тисячі гостей. Втім, сакури – не тільки одна з провідних окрас міста. Шансом на розвиток закарпатського туризму, і – об’єднання містян навколо ідеї про кращий Ужгород вважає ці деревця Федір Шандор. "Це символ Ужгорода разом з магноліями і липовою алеєю. А тепер буде нова алея – сакурова. Це те, що об’єднує всіх ужгородців, які розуміють, що треба любити наше спільне місто…"
Те, що сакури – важливі для Ужгорода, знають навіть діти. От і шестирічна Настуня бере активну участь у посадці дерев. "Я хочу, аби в Ужгороді було дуже багато сакур, бо вони гарні", - тлумачить свій запал дівчинка.
Ці трирічні саджанці, як, власне, і всі закарпатські сакури, уже відцвіли. Тож сподівання – на наступну весну. Коли втілиться й ідея із присвятою дерев найвизначнішим ужгородцям.
"Вопрос присвоения имен вызвал много споров. Поэтому вынесем этот вопрос, проведем интернет-опрос и узнаем демократично, кто же эти знаменитые ужгородцы, имя которых может быть заслуженно увековечено в этой аллее", - каже Олег Бурдуков.
Ідей у організаторів сакурового фестивалю багато, більшість із них втілять на "СакураФест-2010". І сподіваються, що тоді співпаде і дійство, і цвітіння сакур, у тому числі й оцих, з яких почалася найдовша в Європі алея.
Алла Хаятова, для "Закарпаття online"
03 травня 2009р.
Теги: сакура, "СакураФест", Ужгород, туризм