На Закарпатті крадіжки мисливських псів "під замовлення" стають дедалі частішими

Два випадки крадіжки мисливських собак шокують своєю відвертою нахабністю і цілеспрямованістю. В обох випадках бажання володіти мисливським псом не передбачало його самостійного виховання. Вважалось, що за гроші можна все.

...Телефонний дзвінок шокував інформацією про пропажу відразу двох мисливських собак породи курцхаар. Особливо здивувало те, що пси були вкрадені в селі Іршавського району безпосередньо з двору. Собаки губляться частіше в мисливський сезон під час полювання, а тут - весна, тому думка про цілеспрямовану крадіжку переважала над загальноприйнятною уявою про весняну тягу у собак до мандрівок. Може, для декого втрата собаки і не є чимось дуже вже неприємним, але для мисливця, який виховав його із щеняти, доглядав, навчав і полював із мисливським собакою, така втрата дуже болісна. Тому інформація про зникнення швидко поширилась серед мисливців області. Але час спливав. Вирішив усе випадок.

Голос у телефонній трубці точно описав собак і назвав номер клейма у вухові, детально описав їх місцезнаходження на Берегівщині. Виїзд на місце з нарядом міліції, повернення собак, радість, яку не описати словами... А допомогла віднайти пропажу дівчинка, яка звернула увагу на оголошення в зоомагазині і помітила появу по сусідству двох красивих собак. У "нового" хазяїна собаки почували себе погано, часто гавкали, намагалися втікати і потрапляли до сусідського двору. Дівчинка сама подивилась клеймо у вусі і примусила тата зателефонувати по записаному номеру телефону.

Звісно, пояснення "нового" власника, звідки у нього появились собаки, примітивно прості - купив на дорозі. Але оскільки факт пропажі був заявлений у райвідділ міліції, доведеться більш детально пояснити, де, коли і в кого були куплені пси.

На полюванні мисливські собаки губляться досить часто, а окремі породи - навіть дуже. Але якщо це відбувається в угіддях "домашніх", це дивно, оскільки пес швидко знаходить дорогу додому або по сліду віднаходить хазяїна. Але не в цьому випадку. Понад три місяці не було пса, і вже надія на його знахідку танула, як сніг. І знову його величність випадок вирішив долю собаки. До мисливців в Ужгородському районі на полюванні прибився мисливський пес. Доглянутий, але слідував за мисливцями невпевнено, ніби випитуючи, чи не бачили вони його господаря. Собака прийшов в село і залишився в одного з вадасів. Клеймо у вухові було співставлено з картотекою і власника знайшли відразу. Здивувало те, що виявилось потім. Саме на тому далекому полюванні пса вкрали під замовлення за 200 доларів і відвезли у Виноградівський район. Там він відпрацював на декількох полюваннях, а потім його перепродали в Ужгород. Цікавим було те, що собаку шукав і той, хто його втратив, і той, хто перекупив. Але пес емоціями переконливо продемонстрував, хто його справжній хазяїн.

В обох наведених випадках шокуючим є не сам факт крадіжки пса, а те, що крадії вважають себе мисливцями і йдуть на те, аби будь-якою ціною заволодіти мисливським добре вишколеним псом. Ігнорується і воля пса, і душевний стан мисливця, сім і, де, як правило, пес є улюбленцем. І незрозумілим є, як міг односельчанин украсти пса у свого ж колеги - мисливця, з яким полював не раз, але певно, що вже не буде.

Найскладніше у всіх цих випадках -довести, що саме ти є власником мисливського пса. І хоч мисливці добре знають, що кожен мисливський собака повинен мати паспорт із фото та допуском до полювання, небагато з мисливців поспішають його мати. А практика показує, що без документів довести, що собака твій, важко.

Теги: Ужгород, Берегово, мисливці, мисливські собаки

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати