Насамперед, із не надто струнких лав Народної ради русинів Закарпаття (НРРЗ), котрою керує Євген Жупан, виключили Ладислава Лецовича, котрий заплямував себе надмірною схильністю до реалізації кремлівських авантюр на Закарпатті, і заявили, що не будуть брати участі у так званому конґресі. А сам "предводитель" кремлівської гілки закарпатського русинства Димитрій Сидор "со братією" написали покаянного листа на адресу Президента України Віктора Ющенка та голови Закарпатської облдержадміністрації Олега Гаваші, в якому відмежувалися, чи, може, зробили вигляд, що відмежовуються від сепаратизму, екстремізму і посягання на територіальну цілісність України. Віри політиканствуючому попові, котрий зробив гру на патріотичних почуттях наших людей ще одним видом заробітку, звичайно ж, немає, тим більше, що підписав свою цидулу він не від імені сепаратистського Сойму подкарпатських русинів, який очолює, а від імені Закарпатського товариства Кирила і Мефодія. Але і це вже добре. Значить, відчув піп, що запахло смаженим.
А це - чіткий сигнал для всіх українофобів, що їх останнім часом наплодили на Закарпатті кремлівські "друзі" України.
А в Ужгороді тим часом з'явилися листівки, які оголошують в розшук так званого прем'єр-міністра бутафорної Республіки Підкарпатська Русь Петра Гецка. Розшукує його, в цьому випадку, звичайно ж - не СБУ, але все одно хтось розшукує... :)
