Закарпаття: Громади Тячівщини перейшли на новий етап проекту транскордонної співпраці

Проект, як відомо, виконується консорціумом неурядових організацій у складі: Асоціації розвитку малого і середнього бізнесу та інновацій "Ужгород – ХХІ вік" (головний виконавець), Закарпатського РВ АМУ, Міжнародної Асоціації інституцій регіонального розвитку та Ресурсним Центром "Крест" (Румунія). Усі представники цього консорціуму організували і провели 3 квітня 2009 року робочі наради у селищі Солотвино та селі Тернові на Тячівщині. В їх роботі взяли участь заступник Тячівського міського голови Тиберій Мийсарош, представник сільської ради Глибокий Потік, голова ради громадської організації "Надія", що об’єднує актив чотирьох сіл і селища Солотвино Михайло Токар та близько десяти активістів цієї організації, Тернівський сільський голова Василь Кустрьо, а також представники кількох неурядових організацій – партнерів з румунських міст Сігет-Марамуреш та Сату-Маре. Команду Проекту представляли Євгеній Лукша (координатор), Олег Лукша (регіональний менеджер), Дмитро Мірошніков (менеджер) і Оксана Шишканич (менеджер).

На робочих нарадах ішлося загалом про подальшу участь громад Тячівщини у заходах програми виконання Проекту. А програма – напружена і різнопланова. Вона включає: цілу низку навчальних семінарів-тренінгів для представників місцевої влади і неурядових організацій з актуальних проблем економічного і соціального розвитку громад; збір інформаційних матеріалів та кращих практик до двох видань – книги "Ресурсний потенціал українсько-румунського транскордонного регіону Потисся" та "Каталогу інвестиційних пропозицій громад регіону Потисся", підготовку до Форуму українсько-румунського партнерства громад, який заплановано провести уже в другій половині червня 2009 року в прикордонному регіоні Закарпаття, із запрошенням представників громад та організацій – партнерів з Румунії. Окрім того, із Солотвинською селищною радою та ГО "Надія", а також із Тернівською сільською радою належить вирішити цілий ряд організаційно-технічних питань по заснуванню та започаткуванню ефективної діяльності Ресурсних Центрів. Адже рішенням експертної групи партнерів Проекту у Тячівському районі рекомендовано утворити два пілотні Ресурсні Центри – за участі громад селища Солотвино і села Терново.

На робочих нарадах на Тячівщині обговорювались і питання надання Проектом інформаційно- консультаційної допомоги при розробленні заявок конкурсних проектів, що оголошуються Міжнародними фондами технічної допомоги, у т.ч. структурними фондами і програмами транскордонного співробітництва Європейської Комісії щодо України.

Нарада в Солотвині не оминула і гострі кути актуальних проблем селища і цього прикордонного мікрорегіону. Представники ГО "Надія" висловлювали глибоке занепокоєння станом техногенної небезпеки, викликаної аварійною ситуацією на шахтах Солотвинського солерудника, її впливом і загрозами як для безпеки людей, так і для функціонування відомої рекреаційної зони "Солотвинські озера", яка є джерелом доходів для місцевих підприємців і тисяч людей, що зайняті у сфері обслуговування рекреаційної зони. Під загрозою нормального функціонування і дві алергологічні лікарні, які намагаються вийти із ситуації, що склалася, створенням нових підземних відділень. Гостро ставилось і питання візового оформлення для перетину кордону з Румунією, адже черга в Консульстві Румунії у місті Чернівці для громадян України така, що нині можна записатись лише на другу половину червня щоб попасти з візовими документами до Консульства. Отже реальному транскордонному співробітництву громад з боку країн Євросоюзу поставлений високий і невиправданий візовий бар’єр для громадян України. І це при тому, що громадяни іноземних держав приїздять до нас без будь-якого візового оформлення! Подібна асиметрія є несправедливою і принизливою для України.

Представники ГО "Надія" висловлювались за те, щоб повернути у практичну площину й ідею відкриття Консульства Румунії на Закарпатті. І розмістити його не в Ужгороді, а, наприклад, у Тячеві, що мало б немало переваг для закарпатців і особливо – для румунської меншини Рахівського і Тячівського районів.

При проведенні робочої наради у селі Тернові команда Проекту відвідала Тернівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК). Екскурсію по навчально-виробничих приміщеннях і класах МНВК проводив Микола Бердар – людина-легенда освітньої ниви Закарпаття. Адже він зумів зберегти і примножити як матеріально-технічну, так і кадрову базу закладу. Завдяки діяльності МНВК не лише забезпечується профорієнтаційна, допрофесійна і професійна підготовка учнівської молоді з ближніх до Тернова сіл Тячівщини, але й тим самим створюється найважливіше – інтелектуальна основа економічного розвитку громад. Саме тому Ресурсний Центр у селі Тернові має усі шанси відразу запрацювати успішно і ефективно. Відрадно і те, що Тернівський сільський голова Василь Кустрьо в минулому працював у МНВК, а на посаді лідера громади активно сприяє тому, щоб сільська рада практичними кроками допомагала навчально-виробничому комбінату. І як математику за освітою, сільському голові було цілком зрозуміло, що найбільш перспективно вкладати кошти не у меблі чи, до прикладу, ремонт приміщень МНВК, а в сучасну комп’ютерну техніку. Як результат – нині в МНВК уже три комп’ютерні класи. А директор і сільський голова розмірковують над новими ідеями запровадження сучасних методів комп’ютерного і тренажерного навчання, за усіма профілями допрофесійної і базової трудової підготовки сільських учнів. Жаль тільки, що нинішня ситуація в Україні і на Закарпатті така, що навіть підготовлене й профорієнтоване молоде покоління сільських районів часто вимушене знаходити застосування своїм професійним і трудовим навичкам далеко за межами рідного села, у т.ч. й за кордоном. На вирішення проблем економічного розвитку громад Тернова та найближчих сіл Тячівщини і буде спрямовуватись діяльність утворюваного тут Ресурсного Центру.

Команда Проекту відвідала також Тернівську сільську раду і бу-дівлю Громадського Центу села, де розташовані місцевий краєзнавчий музей, Центр культури і дозвілля, зал урочистих подій. Розглянула варіанти виділення приміщення як для офісу Ресурсного Центру, так і для навчальних семінарів-тренінгів.

Невдовзі громади селища Солотвино і села Терново розпочнуть як активну участь в заходах нового етапу виконання програми Проекту, так і в роботах по відкриттю пілотних Ресурсних Центрів Тячівщини. До діяльності по участі в описаних вище заходах Проекту приєднаються також громади-конкурсанти села Глибокий Потік (сільський голова Василь Буга), села Крива (сільський голова Іван Палінкаш), а також інших громад Тячівщини.

10 квітня 2009 року відбулося чергове пленарне засідання сесії Тячівської районної ради. Перед початком розгляду питань напруженого порядку денного сесії перед депутатами і запрошеними виступив з короткою доповіддю голова Закарпатської облдержадміністрації Олег Гаваші, який цього дня слідував на Рахівщину для участі у плановому прийомі громадян району. У виступі губернатора йшлося загалом про величезний потенціал Тячівщини у доробку економічних здобутків Закарпаття та зниження окремих показників розвитку у порівнянні з іншими районами краю і аналогічними минулорічними даними.

Висловлювалась і тривога щодо недостатньої наповнюваності бюджету області у першому кварталі нинішнього року. Відставання від планових цифр по області за три місяці 2009 року становить уже близько 384 млн. грн., що створює загрозу в першу чергу видаткам у бюджетній сфері. Головна причина – наслідки дії світової фінансової і економічної кризи, яка так чи інакше впливає на економіку країни і Закарпаття. Затримки з поверненням ПДВ вкупі з кризою банківсько-кредитної системи найбільш боляче відображаються на відносно крупних підприємствах краю.

Губернатор у своєму виступі відмітив, що обласна влада не полишає намірів щодо підтримки амбіційного проекту відновлення в нових ринкових умовах виробничого вертолітобудівного об’єднання у селищі Дубове та будівництва каскаду міні-ГЕС на ріці Тересва. В той же час переписка з урядовими структурами щодо ситуації на Солотвинському солеруднику скоро складатиме сотні листів. Не радує і те, що на Тячівщині не з’являються крупні товарні виробництва, у т. ч. по переробці сільськогосподарської продукції, а економіка району в цілому нині є збитковою, слабо залучаються прямі іноземні інвестиції. А на території району діють 12 не санкціонованих, відповідними дозвільними органами, ринків.

У запитаннях районних депутатів і сільських голів Тячівщини до губернатора йшлося про необхідність якнайшвидшого вирішення проблеми Солотвинського солерудника, яка з техногенної загрози уже давно переросла у системну проблему розвитку громади селища, обтяжену очікуванням крупної екологічної катастрофи з непередбачуваними наслідками. В запитанні сільського голови села Крива Івана Палінкаша, зокрема, увага акцентувалась на надходженні до сільських громад коштів, необхідних для утилізації твердих побутових відходів та ремонту доріг, облаштування вуличного освітлення, фінансування заходів енергозбереження.

Слідом за губернатором слово для короткого інформаційного виступу на сесії було надано виконавчому директору ЗРВ АМУ, регіональному менеджеру Проекту Олегу Лукші. Він ознайомив депутатів Тячівської районної ради і керівництво району з ходом виконання і новими завданнями Проекту та закликав їх до активної співпраці по розвитку громад Тячівщини.

Символічно, що цього ж дня на сесії Тячівської районної ради доповідала ще один представник міста Ужгорода. Зокрема, один з найдосвідчених фахівців ДПІ "Закарпатдіпромісто" Єва Асталош. Вонаьвиступала у ролі головного архітектора проекту "Концепція генерального розвитку туристично-рекреаційних комплексів на території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських рад (Лопухівської, Русько-Мокрянської і Краснянської) Тячівського району" і озвучила результати проектної розробки. Замовником цього унікального проекту виступило головне управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА (Нусер Е. Е.) і, зокрема, управління з питань європейської інтеграції та туризму і курортів (Марченко О. І.). Унікальність проекту полягає не лише в охопленні величезної гірської території на 77 тисяч гектарів, з яких 90% припадає на цінні високогірні ліси, але й комплексному підході, що поєднує лісогосподарську, туристично-рекреаційну і природоохоронну діяльність в цьому чарівному куточку Закарпаття, що потребує нашої уваги і продуманих та прозорих зусиль по його використанню і збереженню для майбутніх поколінь.

Теги: транскордонне співробітництво, Тячівський район, громади

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати