Лист останньої надії, або Підземелля закарпатського Солотвина під загрозою знищення

Останніми роками на базі шахт N 8 і N 9 працювали республіканська та обласна алергологічні лікарні, адже за своїми цілющими бальнеологічними властивостями це родовище кам'яної солі не має аналогів не лише в Україні, а й у світі.

Тут пройшли оздоровчий курс понад 90 тисяч хворих на бронхіальну астму. На глибині кількасот метрів завдяки унікальному мікроклімату такі пацієнти отримували лікування, ефективність якого не можна порівняти з жодним іншим. За даними МOЗ, нині такого зцілення потребують майже два мільйони співвітчизників.

Тим часом ситуація в солеруднику за часи незалежності погіршувалася через брак державної підтримки підприємства. Обсяги видобутку "білого золота" скоротилися в десятки разів, щонайменше вп'ятеро зменшилася кількість гірників і наземних працівників. І це попри те, що соледобувне підприємство асоціації "Укрсіль" постановою Кабінету Міністрів внесено до переліку тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Але найгірше стало після паводків 1998 і 2001 років: почастішали виробничі аварії, активізувалися провали земної поверхні - в кількох місцях на території селища виникли величезні отвори завглибшки в кілька десятків метрів. У шахтні горизонти підземні води потрапляють у дедалі більшій кількості, і насоси не встигають їх відкачувати. Водночас солоні озера поряд з копальнями різко зміліли. Це перекреслювало зусилля десятків місцевих підприємців щодо створення курортно-рекреаційної зони. Адже останніми роками озера Солотвина стали Меккою для тисяч туристів.

Територіальне управління Держпромнагляду України по Закарпатській області за останні два з половиною роки видало понад 10 приписів про заборону спуску в підземні відділення республіканської лікарні, оскільки це загрожувало життю людей. Через виникнення аварійних ситуацій хворих по кілька днів у копальні не спускали. Ті активно протестували, влітку минулого року навіть блокували рух на міжнародній автотрасі Мукачеве-Рогатин.

З грудня 2008-го республіканська лікарня через ускладнення в роботі шахти N 9 припинила спуск людей у шахти. Те ж саме зробила обласна лікарня, яка використовувала вирубки шахти N 8.

До всього цього додалися проблеми з виплатою заробітної плати членам гірничорятувального загону. Йому заборгували понад 700 тис. грн, і наприкінці минулого року рятувальники припинили надання послуг. Показник заборгованості з заробітної плати на самому солеруднику найвищий по області - майже два мільйони гривень.

Щоправда, торік для проведення аварійно-відновлювальних робіт на Солотвинському солеруднику в держбюджеті було передбачено 15 млн грн. Але кошти почали надходити зі значним запізненням, освоїти їх не встигли.

Тим часом руйнівні процеси в копальнях, зокрема їх затоплення водою, не припинялися. У грудні ситуація в копальні N 9 стала неконтрольованою - її повністю затопила вода. Припинено спуск хворих і в копальню N 8.

Нещодавно міністру аграрної політики Юрію Мельнику та голові Закарпатської облдержадміністрації Олегу Гаваші адресовано "лист останньої надії", який підписали голова правління "Гірничо-хімічного консорціуму", академік Академії гірничих наук України Іван Зозуля та виконавчий директор організації, член-кореспондент АГНУ Анатолій Гайдін.

Учені наголошують на тому, що відсутність фінансування з держбюджету, припинення робіт, що забезпечують екологічну рівновагу, призведуть до техногенно-екологічної катастрофи в долині транскордонної річки Тиса. Буде затоплена єдина й остання в Західній Україні соляна копальня, ліквідовані алергологічні лікарні, розростання сольового карсту може призвести до руйнування житлових будинків, промислових споруд і комунікацій, втрати майже тисячі робочих місць. Потенційні збитки для держави оцінюються в сотні мільйонів доларів.

Для попередження можливих негативних наслідків, вважають учені, слід, як передбачено в проекті консервації, що пройшов державну експертизу, забезпечити фінансування рудника протягом двох років у сумі 100 млн грн.

Чи вдасться врятувати унікальні дари Солотвина, що мають загальнодержавне значення? Це залежить від узгодженості позицій і послідовності дій усіх гілок державної влади.

P. S. Затоплення копальні N 8 підземними водами ще не сталося. На солеруднику використовують усі можливості для підтримування її життєздатності. Негайні кардинальні кроки могли б зупинити руйнівні процеси і дати шанс солеруднику та лікарням, іншим рекреаційним об'єктам вистояти.

Теги: Закарпаття, Солотвино, алергологічна лікарня, соляні шахти, астма

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати