Ініціативність української делегації в КМРВРЄ підтверджує, що Карпати - в центрі уваги Європи

- Шановний Михайле Михайловичу! У нинішньому році - це перша пленарна сесія Конгресу МРВРЄ. Чи відрізнялась вона чимось від попередніх? Якщо так, то в чому це полягало?

- Насамперед хочу наголосити, що цього року Рада Європи відзначає свою 60-ту річницю. Вона виконувала і продовжує виконувати завдання, покладені на неї в 1949 році – захист та розширення демократії, прав людини та верховенства права. За шість декад свого існування вона виявила здатність адаптуватися до нових умов та викликів сьогодення. Звичайно, що деякі з них, особливо ті, які зумовлені глобальною фінансовою кризою, впливають на суть роботи Ради Європи в цілому та Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи як її структурного підрозділу. Адже їх бюджет фінансується за рахунок урядів країн-учасниць цих форумів. У даній ситуації вони, звичайно, стають вимогливішими, коли йдеться про використання коштів платників податків, включаючи гроші, які вони надають міжнародним організаціям.

До речі, у своїй промові на сесії Конгресу 3 березня 2009 року Генеральний Секретар Ради Європи Террі Девіс сказав, що теперішня ситуація зобов’язує Раду Європи, Конгрес та інші її структури діяти на двох рівнях

По-перше, на його переконання, слід знайти шлях, як заощадити кошти. Тому необхідно визначитись із пріоритетами.

По-друге, економічна криза загрожує соціальному зближенню, призводить до невизначеності щодо майбутнього та провокує національне, етнічне та релігійне напруження, що відчувається на рівні місцевих громад. Ось чому робота Конгресу стає дедалі важливішою.

Зверніть увагу, що наведені особливості майже ідентичні з тими завданнями і проблемами, які постали в умовах кризи перед органами місцевого самоврядування і виконавчої влади України. Кожна з них на своєму рівні мусить визначитися з пріоритетами, з урахуванням проблем, спричинених кризовими явищами в усіх сферах життя.

Мудра і досвідчена Європа дає країнам пострадянського простору важливі й корисні уроки.

- Чи не позначився такий підхід на формі і змісті проведення 16-ї пленарної сесії Конгресу та засіданнях Комітетів?

- Обов’язково позначився, причому абсолютно не зашкодивши високому організаційному рівню і діловитості їх форми і змісту. Перш за все, керівництво Конгресу, як на мене, дуже вдало дотримується принципу, за яким жили і діяли наші діди та батьки: витрачай гроші не на те, що треба, а без чого не можна в даний час обійтися

Мушу сказати, що без деякої надмірної вишуканості, помпезності, інших елементів, які спрацьовують в якійсь мірі на зовнішній ефект, цього разу пленарне засідання сесії, засідання Комітетів стали ще більш конкретними, діловими. Більше уваги й часу приділялось окремим питанням, до яких раніше не завжди, як у нас кажуть, доходили руки.

- Тож до яких питань на цей раз найбільше була прикута увага конгресменів?

- Як правило, всі питання, що виносяться у Конгресі, без перебільшення, доленосні. На цей раз кожне з них обговорювалося у контексті світової економічної кризи. А щодо такої важливої проблеми, як "Енергетична криза у Європі" - відбувся широкий обмін думками з метою можливої розробки проекту Декларації або Резолюції з даного питання. І так само, як на попередніх сесіях, увага конгресменів була прикута до не менш важливої сфери, як захист навколишнього середовища, надання інформаційної підтримки місцевим громадам, пристосування до кліматичних змін, подолання природних та техногенних катастроф, захист біорізноманітності, раціональне використання водних ресурсів. Спектр проблем широкий. І кожна з них стосується життя у регіонах і всієї нашої держави.

- Це, напевне, спонукало членів делегації України взяти активну участь у дискусіях, напрацюванні та обговоренні проектів Рекомендацій, Резолюцій…

- Відповідаючи на це запитання, хотів би наголосити, що наша делегація із самого початку дотримується основних принципів щодо своєї участі в роботі Конгресу МРВРЄ. Адже наше завдання і обов’язок - відстоювати інтереси держави і регіонів у Європейському співтоваристві. Здійснюється це шляхом сприяння реалізації європейської інтеграції України, підвищення іміджу України у сфері місцевої і регіональної демократії на європейській арені. Мета кожного члена делегації – якомога повніше вивчати та втілювати в життя кращий європейський досвід врядування та управління громадами, пріоритети та принципи діяльності керівних інституцій спільної Європи.

Це дуже важливо в питаннях реалізації в управлінні на місцевому і регіональному рівнях положень Європейської Хартії місцевого самоврядування, Європейської конвенції, транскордонного співробітництва між територіальними общинами та владами інших міжнародно-правових договорів та документів Ради Європи, сприяння їх популяризації та розповсюдженню.

Дотримання цих принципів підтверджується на практиці активною участю українських конгресменів у діяльності такої поважної інституції, яким є КМРВРЄ

До речі, при розгляді питання "Міжнародна фінансова криза: наслідки та пріоритети діяльності органів місцевої і регіональної влади", Запорізький міський голова Євген Карташов висловив спільну думку української делегації про те, що у кожній державі для її подолання повинна бути своя програма. І разом з тим, завдання Ради Європи, Конгресу - об’єднати зусилля й можливості усіх країн для виходу із кризи і очолити цей процес. Для цього необхідно створити робочі групи, які б вивчили реальну ситуацію у різних країнах, і виробити спільну стратегію виходу із кризи. Відрадно, що ініціатива українських конгресменів знайшла широку підтримку.

Активною і принциповою була позиція української делегації в обговоренні питання енергетичної безпеки в Європі. Ми рішуче відкинули звинувачення представників Росії на адресу України у створенні газової кризи в Європі. Адже газові крани знаходяться на території Росії. В той же час доповідачі, зокрема Донецький міський голова Олександр Лук’янченко, акцентували увагу на необхідності активніше впроваджувати енергозберігаючі технології, з використанням місцевих джерел енергії.

Про активність і ділову участь моїх колег по делегації свідчить і таке: Одеський міський голова Едуард Гурвіц виступив і вніс ряд пропозицій в обговорені у Палаті місцевих влад питання "Участь громадян у суспільно-політичному житті на місцевому рівні". Мелітопольський міський голова взяв участь у "круглому столі" разом із мерами міст Берлін (Німеччина), Люблін (Польща), Реггіо Еміліо (Італіо), Ліон (Франція) в обговоренні насущних проблем багатокультурних міст. Члени делегації України Ірина Демченко та Віталій Олуйко виступили співдоповідачами до проекту звіту "Регіональні засоби масової інформації та демократична культура" на засіданні Комітету з питань культури та освіти тощо. Хотів би відмітити також високий рівень організаційного забезпечення нашої роботи з боку керівника Секретаріату делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи Андрія Гука.

- На засіданні Комітету з питань сталого розвитку ви були доповідачем з питання "Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатського регіону". Як повідомили засоби масової інформації, слухання мало відбутися у четвер, 5 березня, однак це сталося вже в перший день роботи пленарної сесії Конгресу, 2 березня. Чим це викликано?

- Переконаний, насамперед - підвищеною увагою Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи до проблем сталого розвитку регіонів, зокрема, Карпат і Альп. Не буду деталізувати їх роль у життєдіяльності Європи, бо про це вже йшла мова раніше. Скажу, що європейська спільнота починає усвідомлювати: без об’єднання організаційних, фінансових та інтелектуальних зусиль, економічні, екологічні та соціальні проблеми Карпат, як і інших гірських регіонів Європи, - не

Зацікавленість до розгляду цього питання ще раніше проявив і Президент Конгресу Явус Мілдон. Отже, в силу ряду незалежних від української делегації факторів, мій звіт було заслухано дещо раніше встановленої дати. Але в цьому не було ніякої проблеми. Ще минулого року члени Комітету сталого розвитку отримали інформаційно-аналітичне, наповнене якісними фотоілюстраціями видання "Земля, наближена до неба". У цій книзі – виклад основних екологічних проблем Карпат, спричинених природними факторами і людською безгосподарністю. Крім того, звіт, з яким я вийшов на трибуну Конгресу, був детально проілюстрований фотослайдами про всі аспекти і наслідки життя й господарювання у Карпатському регіоні за повоєнні десятиліття і тепер. Так, із аудиторією було повне взаєморозуміння і підтримка. Бо і справді, за словами Президента Віктора Ющенка, для України, як і для держав Карпатського регіону збереження навколишнього природного середовища має доленосне значення в питаннях повноцінного здоров’я населення Європи, його нинішнього і майбутніх поколінь. Справді, гірські регіони і, зокрема, Карпати відіграють без перебільшення життєдайну роль на нашому континенті. По-перше, як джерела відновлення забрудненого повітря. По-друге, екосистеми гір забезпечують належний водний та кліматичний баланс, необхідний для існування людини. І, нарешті, гори є, мабуть, останнім місцем існування для багатьох видів флори та фауни.

Тому настільки важлива пильна увага до проблеми збереження і розвитку соціального, економічного та природного потенціалу областей, що знаходяться по різні сторони кордонів на території Карпатських гір.

Тож небезпідставно, внесена мною у червні 2007 року в Конгресі МРВРЄ пропозиція щодо обговорення екологічної ситуації в Карпатському регіоні і ухвалення з цього питання окремих Резолюцій та Рекомендацій знайшла підтримку представників багатьох країн, передусім членів Карпатської Конвенції. 14 пленарна сесія Конгресу прийняла рішення про пріоритетність розгляду цього питання. Але це був лише початок великої роботи і довготривалого процесу реалізації ініціативи у конкретну справу. Лише на Закарпатті за останні два роки відбулося більше 30 регіональних і міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів та інших форумів з питань екологічної безпеки та сталого розвитку Карпатського регіону У них взяли участь більше 7 тисяч представників державної і місцевої влад, громадських організацій, парламентаріїв не тільки України, але й Словаччини, Польщі, Угорщини, Румунії, інших країн. Знаково, що навіть представники духовенства різних конфесій все частіше проймаються тривогою про майбутнє довкілля Карпат. Я зумисне навів ці дані, аби наголосити на тому, наскільки ця проблема болісна, наскільки вона є спільною для народів різних країн, різних соціальних верств.

Візьмімо найактуальніше і найбільш вразливе питання: зайнятість населення. У гірських регіонах - найвищий рівень безробіття, більшість працездатного населення вимушена виїжджати на заробітки у далеке і близьке зарубіжжя. В умовах світової кризи - це також стало проблемним. Отже, соціальне становище населення помножене на вкрай тяжкий екологічний стан навколишнього середовища (руйнівні сили, паводки, хвороби лісу, ерозія ґрунтів, забруднення води, річок, повітря), створюють доволі похмуру картину.

- Який вихід із такого становища? Яке відображення знайшло все це в оприлюдненому вами на пленарній сесії Конгресу МРВРЄ звіті?

- Насамперед, органи влади усіх рівнів повинні удосконалити національне законодавство, привівши його до європейських стандартів. По-перше, варто на законодавчому рівні визнати гірські регіони загальнонаціональним природним і культурним надбанням. По-друге, проводити політику сталого розвитку цих територій, при якому екологічні, економічні та соціальні складові реалізовувалися б узгоджено, а природний, людський і ресурсний потенціал здійснювався б з урахуванням інтересів місцевого населення. В державах, які мають гірські території, доцільно розробити і ефективно реалізовувати загальнодержавні та регіональні програми сталого розвитку, з врахуванням вимог Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Альп й інших міжнародних угод. І досвід такий в Європі є

Окреслюючи проблематику ситуації, що склалася в регіонах, які пов’язані з Карпатами, і в звіті, і в представленому українською делегацією проекті Резолюції викладено конкретні пропозиції щодо шляхів її поліпшення, і зокрема:
     - переорієнтацію екологічно небезпечних галузей промисловості на сучасні, нешкідливі технології;
     - збільшення обсягів вирощування і переробки екологічно чистих сільськогосподарських продуктів, а також вирощування рослинної сировини для медичних потреб;
     - стимулювання інвестицій у діяльність малих підприємств, фермерських і особистих селянських господарств;
     - ефективне використання мінеральних вод для рекреаційних цілей;
     - перетворення Карпатського регіону, його інфраструктури на туристично-рекреаційний центр для оздоровлення людей, насамперед, дітей.

В умовах поглиблення енергетичної кризи, підвищення вартості енергоресурсів дуже важливо стимулювати максимальне використання енергії гірських річок, вітру як найбільш чистих і найменш затратних джерел енергії для потреб місцевого населення.

Щодо вирішення екологічних питань, то життєво важливе значення мають заходи з розширення заповідних, природоохоронних територій, реалізації комплексу лісогосподарських заходів щодо збільшення лісистості Карпатської та інших гірських екосистем. У цьому напрямку немало робиться як в Україні, так і в інших державах.

- Яку роль можуть зіграти у збереженні чистої води, захисті від паводків, інших стихійних лих, пов’язаних з екологічною ситуацією, Резолюція і Рекомендації Конгресу в разі їх прийняття?

- Відповідно до статутних завдань, Конгрес Ради Європи є форумом, на якому представники органів місцевої і регіональної влади можуть обговорювати спільні проблеми, ділитися досвідом і подавати урядам країн Ради Європи власну точку зору (у вигляді резолюцій). Крім того, Конгрес консультує Комітет міністрів та Парламентську асамблею з усіх питань, що пов’язані з місцевою і регіональною політикою (у вигляді рекомендацій), відстежує стан місцевої і регіональної демократії у країнах-членах Ради Європи та державах, що є кандидатами на вступ до неї, а також здійснює моніторинг дотримання положень Європейської Хартії місцевого самоврядування (у вигляді висновків та звітів). Це лише найважливіші аспекти діяльності. В цілому Конгрес охоплює великі обшири суспільного життя країн Європейського континенту.

Для підтвердження сказаного наведу такий приклад. Останніми десятиліттями повені в Карпатах почастішали і несуть з собою великі руйнування та епідеміологічні загрози. До цієї проблеми я привертав увагу членів Конгресу неодноразово. Цей розділ звіту тепер я проілюстрував численними слайдами, які переконливо засвідчують наслідки цього лиха, а отже, і необхідність об’єднання зусиль для протистояння йому.

На ліквідацію наслідків паводків виділяються величезні фінансові і матеріальні ресурси, які б могли бути використані для підвищення рівня життя громадян. 

У майбутньому прогнозується зростання інтенсивності катастрофічних паводків у горах. І це не може не турбувати органи регіональної виконавчої влади та місцевого самоврядування. Цю стурбованість повністю поділяють фахівці, науковці, керівники владних структур як України, так і Угорщини, Румунії, Словаччини, Польщі, інших країн, що підписали Рамкову Карпатську конвенцію. Ними ж набуто і певного досвіду у сфері розвитку водозахисних споруд, системи попередження паводкових ситуацій. Саме завдяки здійсненню спільної українсько-угорської програми протипаводкового захисту у басейні ріки Тиси вдалося своєчасно спрогнозувати минулий паводок на Закарпатті і запобігти великим руйнуванням по обидва береги річки.

Урядом України затверджено програму протипаводкових заходів для всіх областей Українських Карпат. Але потрібна довготривала програма захисту від повеней басейнів рік усього Карпатського регіону із залученням до її реалізації структур Ради Європи. Адже зусиль тільки країн Карпатського регіону для вирішення цієї проблеми недостатньо. Сьогодні ми практично діємо лише спільно з угорцями.

Тому у Звіті та проекті Резолюції пропонується створення з допомогою Ради Європи відповідного Екологічного гірського фонду, в тому числі й для компенсації за нанесену навколишньому середовищу шкоди в результаті катастрофічних природних і техногенних явищ. 

У підготовленому українською делегацією проекті Резолюції подано цілий ряд пропозицій щодо вирішення широкого кола проблем Карпат та інших гірських регіонів Європи.

- І як вони були сприйняті?

- Проект Резолюції прийнято за основу. За рішенням Бюро Конгресу робота над підготовкою проектів Резолюції та Рекомендацій з даного питання триває. З цією метою у жовтні цього року підготовлені проекти передбачено розглянути на спільному засіданні Палати місцевих влад та Палати регіонів.

На цьому шляху особливо важливим етапом підготовки та обговорення зазначених документів має стати проведення під егідою Конгресу 17-18 вересня 2009 року в Ужгороді Міжнародної науково-практичної конференції "Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи". Бюро Конгресу вже включило її до своїх заходів на 2009 рік. 

Ми переконані, що міжнародна конференція може стати форумом для розгляду стану реалізації національних законодавчих ініціатив, міжурядових та міжнародних проектів та програм щодо забезпечення розбудови гірських територій та попередження екологічних катастроф. Проведення такої акції дає можливість запропонувати країнам Карпатського регіону та іншим державам - членам РЄ сучасне бачення шляхів розвитку територій наших країн, які знаходяться у гірській місцевості.

Президент України Віктор Ющенко підтримав проведення такого поважного міжнародного форуму і дав відповідні доручення Кабінету Міністрів України. Тому будемо сподіватися, що конференція пройде за участю високого представництва країн Карпат. Ініціатива України має стати імпульсом до збільшення обсягів та якості природоохоронних заходів, а також соціально-економічного розвитку Карпатського регіону.

Теги: Михайло Кічковський, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи, Стразбург, Карпати

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати