Закарпаття: Як "тріо" у Перечині колишній універмаг "брало"

Найстарший Василь, якому на той час стукнуло вже 17, отримав два роки позбавлення волі. Свою роль зіграло те, що юнак раніше вже притягався до криміналу за крадіжки. Його ж молодші Спільники, 11-річні Мілан та Ярослав, з огляду на їхній вік кримінальної відловідальності уникли.

Отож, поки Василь "мотав" строк, спочатку в колонії для неповнолітніх, а потім — і на звичайній "зоні", його колишні "партнери" скоїли ще кілька "вилазок". На їхньому рахунку — крадіжки з магазину АВС, що на автовокзалі в райцентрі, кількох кіосків, торговельних закладів у СімерІ. Мали й свій "почерк": проникали на потрібні об'єкти в основному через дах. Худі постаті могли прослизнути у будь-який невеликий отвір.

Траплялися й курйози. У приміщення АВС, наприклад, Мілан потрапив, а от вибратися звідти довго не міг. Як стверджував пізніше, закрадалася вже думка, що тут його й застануть вранці продавці. Однак врешті-решт вдалося видряпатися. Щоразу злодійчуків встановлювали, та незначна сума краденого і вік допомагав їм уникати серйозного покарання. Міліціонери, натомість, притягали до адмінвідповідальності за неналежне виховання дітей їхніх батьків, однак допомагало це мало. Хоча Мілан та Ярослав згодом якось ніби охололи до кримінального захоплення. Наприклад, з початку ц.р. причин відвідувати міліцію через злодійські справи у них не було. Міліціонери висловлювали припущення, що, можливо, діти переросли вже пристрасть до чужого добра...

Однак недавнього ранку перечинський підприємець Владислав дорогою до колишнього універмагу, де орендує торгове місце, планував звично розпочати свій день, розмірковував, який товар треба замовити. Та всі плани довелося коригувати. Тільки-но ступивши в приміщення, приватник побачив, що його товару на прилавках помітно порідшало. Не вистачало кількох диктофонів, фотоапаратів, наручних годинників, магнітофонів, іншої аудіотехніки, компакт-дисків тощо.

Потерпів і сусід Владислава, у якого зникли куртки, кросівки, взуття, гігієнічні засоби. Потерпілі звернулися в міліцію. Начальник райвідділу УМВС Павло Готра доручив розкрити цю зухвалу крадіжку співробітникам карного розшуку Михайлу Пекарю, Владиславу Пересоляку та Олександру Пеняку. На чолі зі своїм начальником Михайлом Гусаром вони невдовзі були на місці злочину. Швидко з'ясували й місце проникнення - через вентиляційний люк злодії потрапили в адмінприміщення, потім зняли двері й пробралися в торговий зал. Кажуть, що бомба в одне й те ж місце двічі не потрапляє...

Перечинським оперативникам було відомо, що недавно після відбуття покарання саме за крадіжку з цієї точки повернувся Василь. І "почерк" майже той же. Міліціонери подалися у Сімер. Однак тут сталася заминка: нікого із вищезгаданої трійці вдома не виявилося. Про їхнє місцезнаходження не відали й рідні. Аж під вечір вдалося знайти одного з них, потім до нього додалися й інші. Опиралися недовго.

З'ясувалося, що напередодні під покровом ночі трійця пішки дісталася райцентру. Коли вулиці обезлюдніли, зловмисники крадькома пробралися на дах. А там шлях уже знайомий. Із набитими сумками також пішки повернулися в село. Усе сховали неподалік смітника — кожен в окремому місці. Тепер крадене вилучено, злодії ж спілкуються зі слідчим. А що ж попереду?.. Наступного року Мілану і Ярославу виповниться по 14, і вони за свої вчинки, якщо не візьмуться за розум, теж відповідатимуть перед законом і притягатимуться до криміналу. Василь же як ініціатор і вже раніше судимий, напевне, невдовзі знову опиниться у
місцях позбавлення волі. Така сумна перспектива.

Наостанок хочеться ще кілька слів сказати про роль батьків. Як уже згадувалося, дехто з них уже притягався до відповідальності через дії своїх нащадків. І нарікати тепер можуть хіба що на себе. У Василя батьки зловживають алкоголем, живуть в нелюдських умовах, а Доля сина їм взагалі байдужа. Коли згоріла хата, навіть не думали її відновлювати, а перебралися у якусь прибудову, не пристосовану для проживання. Хоч має хлопчина потяг до техніки. За інших обставин, можливо, з нього вийшов би добрий майстер, однак своє вміння доведеться поки що демонструвати хіба що на "зоні". Не кращі справи й у Мілана. Батько теж пройшов тюремну "школу", не уникла цієї долі й ненька. Рідні Ярослава розлучені, а сама мати впливати на нього вже не може...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати